Рішення № 138925985, 27.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1278/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марціцка І.Б.

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним Договором № 2228834 від 30.12.2020 у розмірі 24447,98 грн.

Позовна заява обґрунтовани тим, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 2228834 від 30.12.2020, згідно з яким, Позичальнику надано кредит у розмірі 12000 зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. Можливих штрафних санкцій. Кредитором було надано кредит Позичальнику.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 24447,98 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5824 грн., процентів 17423,98 грн., комісії - 1200 грн.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 23.07.2021 уклали договір відступлення права вимоги № 74-МЛ. Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 74-МЛ, право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 2228834 від 30.12.2020 перейшло до позивача.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Представник відповідача надав відзив на позов, просив в задоволенні вимог відмовити. Вказав, що з 30.12.2020 по 28.02.2021 відповідачу нараховано 13364,93 грн. процентів та комісії. З врахуванням суми позики 12000 грн. загальна сума до повернення кредиту складала 25364,93 грн. В той же час відповідно до інформації наданої самим Позивачем, 27 631,00 грн відповідач сплатив 27 631,00 грн., таким чином повністю виконав свої договірні зобов`язанні. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та незаконним і в їх задоволенні слід відмовити. Подав письмову заяву про розгляд справи без участі відповідач та його представника.

Позивач надав відповідь на відзив, пояснював, що заборгованість була нарахована ТОВ «Мілоан» відповідно до умов погоджених в Кредитному договорі, позивачем не здійснювались ніякі донарахування. Звертав увагу, що строк дії договору до повного фактичного виконання сторонами зобов`язань. В межах строку дії договору були здійсненні всі нарахування, відповідно вони є правильними та підлягають стягненню.

Судом встановлено наступні обставини.

30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2228834. Договір укладено, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором V49630, що підтверджується паперовою копією цього договору. Вказану обставину не оспорюють сторони.

Згідно з умовами цього договору сума кредиту 12000 грн., кредит надається строком на 25 днів з 30.12.2020 (строк кредитування). Комісія за надання кредиту 1200 грн., процент за користування кредитом 3750 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків ід фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з графіком платежів, якимй є додатком до договору дат платежі за договором 24.01.2021, кредит становить 12000 грн., комісія 1200 грн. проценти 3750 грн. разом до оплати 16950 грн.

30.12.2020 року ТОВ «Мілоан» переказало Шевчуку Я.О. 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 36630110 від 30.12.2020.

Вказана обставина не оспорюється сторонами.

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 23.07.2021 уклали договір відступлення права вимоги № 74-МЛ. Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 74-МЛ, право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за Договіром про споживчий кредит № 2228834 від 30.12.2020 перейшло до позивача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом станом на 23.06.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договіром про споживчий кредит № 2228834 від 30.12.2020 становить 24447,98 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5824 грн., процентів 17423,98 грн., комісії - 1200 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, за якими у відповідача наявна заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Сторони по справі не оспорюють факт укладення договору, також не оспорюють, те що відповідач отримав кредит в розмірі 12000 грн. Розбіжності в сторін викликані різним тлумаченням умов договору щодо строку кредитування, розміру відсотків, комісії, які мав сплатити відповідач. Так, позивач стверджує,що наявна заборгованість, відповідач вказує, що ним повністю виконані зобов`язання сплачено 27 631,00 грн.

Як вказано в п. 2.3.1 Договору, продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що проценти та комісії мали нараховуватися з 30.12.2020 по 28.02.2021 та складають 13364,93 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наведено висновки, за якими припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другої статті 1050 ЦК. Так як строк кредитування закінчився 28.02.2021, то вимоги позивача про стягнення процентів та комісії, які нараховані після спливу цього строку не підлягає до задоволення.

Таким чином, відповідач мав сплатити 13364,93 грн. (проценти та комісія) +12000 грн. (тіло кредиту) = 25364,93 грн., і на дату подання позову свої зобов`язання перед кредитором щодо сплати цієї суми виконав, що підтверджується розрахунком наданим первісним кредитором, який не заперечується позивачем. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2026.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка