Ухвала суду № 138925258, 11.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/7842/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Виноградової Д.О.,

за участі секретаря Годун Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Цвіт+» про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить:

зобов`язати керівника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести дії по виконавчому провадженню №79541904, в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України Про виконавче провадження та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень - надіслати виконавчі документи по виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позовну заяву Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судових засідань № 9 на 06 серпня 2026 року о 13:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Цвіт+» (вул. Івана Мазепи, 48, офіс 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 42629500).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 позовну заяву Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків позову.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 продовжено розгляд справи за позовом Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Цвіт+» про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судових засідань № 9 на 11 серпня 2026 року о 11:00 год.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.

Представник Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України просив проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому містилося клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування заявленого клопотання зазначено, що спір виник не у сфері публічно-правових управлінський відносин, а у межах реалізації судового рішення, що перебуває під процесуальним контролем відповідного суду. У даному випадку оскарження рішення державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до господарського судочинства розглядаються у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а не Кодексом адміністративного судочинства. Також представник відповідача просив справу розглянути без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судове засідання здійснювалось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України), кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Присутність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є передумовою судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що рішення, дії, бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності іншого встановленого порядку судового оскарження. Встановлення законом іншого порядку судового оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби виключає поширення юрисдикції адміністративних судів на таку категорію справ.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі також Закон № 1404-VIII).

Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Так, за правилами статті 74 Закону № 1404-VIII усі рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

У постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 814/1727/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Спірні питання які виникають з певними учасниками виконавчого провадження, відносно рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, які ним вчиняються (не вчиняються) на виконання судового рішення, може бути оскаржено такими особами лише до того суду, який видав такий виконавчий документ. Така юрисдикційна визначеність суду стосовно розгляду спору пов`язаного з таким виконавчим провадженням, є безумовною та виключною підсудністю.

За загальним правилом сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Разом з цим інші учасники виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 808/8368/15.

Відповідно до змісту позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.06.2024 у справі № 757/39521/20-ц, суд зазначив, що спір щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, накладення штрафу, прийнятих під час дії Закону, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, зокрема судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15, від 14 листопада 2018 року у справі № 906/515/17, від 16 січня 2019 року у справі № 910/22695/13, від 07 лютого 2019 року у справі № 927/769/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 925/138/18, від 15 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.001073, від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 340/25/19 суд зазначив, що для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Зі змісту прохальної частини позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов`язати керівника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести дії по виконавчому провадженню №79541904, в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України Про виконавче провадження та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень - надіслати виконавчі документи по виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Таким чином, суд робить висновок про відсутність підстав для закриття провадження у справі № 620/7842/26 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, у зв`язку з чим у клопотанні відповідача про закриття провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 620/7842/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА