Рішення № 138925070, 10.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/165/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії в розмірі 7500 грн нарахованої з 01 березня 2024 р. по липень 2024 р. на виконання рішення суду по справі №600/1500/24-а), у зв`язку з порушенням строків її виплати ОСОБА_1 з 03 червня 2024р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, усунути порушення та здійснити ОСОБА_1 : нарахувати та виплатити компенсації за втрату частини доходів (пенсії в розмірі 7500 грн, нарахованої за період 01 березня 2024 р. по липень 2024 р. та не виплаченої ОСОБА_1 з 01 березня 2024 р. по липень 2024 р.), у зв`язку з порушенням строків її виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплат» №2050-111 від 19 жовтня 2000р. та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2010 р.; нарахувати та виплатити компенсації за втрату частини доходів (пенсії в розмірі 7500 грн, нарахованої за період 01 березня 2024 р. по липень 2024 р. та не виплаченої ОСОБА_1 з липня 2024 р. по 16 січня 2026 р.) у зв`язку з порушенням строків її виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплат» №2050-111 від 19 жовтня 2000 р. та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем безпідставно відмовлено у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме пенсії в розмірі 7500 грн, яка була нарахована з 01 березня 2024 р. по липень 2024 р. на виконання рішення суду по справі №600/1500/24-а. Позивач стверджує, що нарахована, однак не виплачена пенсія дає підстави для нарахування компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2010 р. З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати здійснюється у день виплати основної суми доходу, в той час, як у спірних правовідносинах перерахована позивачу пенсія на виконання рішення суду по справі №600/1500/24-а виплачена не була. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду, адміністративну справу №600/165/26-а передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.03.2026 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262 XII.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. в адміністративній справі № 600/1500/24-а, що набрало законної сили 04.07.2024 р., зобов`язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року із врахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, без її обмеження максимальним розміром та здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач звернувся до відповідача із заявою (вимогою) від 25.12.2025 р. щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме пенсії в розмірі 7500 грн, яка була нарахована на виконання рішення суду по справі №600/1500/24-а. (а.с. 8-10).

Матеріали справи містять копію листів Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 19.03.2025 р. та від 15.12.2025 р. відповідно до яких повідомлено позивача про те, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. в адміністративній справі № 600/1500/24-а нараховано суму боргу пенсії в сумі 7500 грн, яка зареєстрована в Реєстрі судових рішень. (а.с. 11-14).

Також матеріали справи містять копію розрахунку перерахованої пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. в адміністративній справі № 600/1500/24-а в сумі 7500 гривень. (а.с. 15).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передбачене Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з ст. 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Суд звертає увагу, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених норм права поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом зокрема у постановах від 12.02.2019 по справі № 814/1428/18, від 18.07.2023 по справі № 200/10663/21 та від 21.08.2023 по справі № 460/6767/20.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

При цьому, суд звертає увагу що Порядок № 159 у порівнянні із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян, при цьому їх перелік не є виключним у цьому Порядку.

Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159, а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а, від 11.02.2021 у справі № 540/3742/18, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20, від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23, вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.04.2025 у справі № 280/8933/24.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. в адміністративній справі № 600/1500/24-а відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак на даний момент основна сума нарахованої заборгованості фактично не виплачена.

Аналіз положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що компенсація втрати частини доходів має похідний характер від основного доходу та є способом відшкодування знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у період їх несвоєчасної виплати. При цьому законодавець прямо визначив, що така компенсація виплачується у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата відповідної заборгованості, а її розмір визначається виходячи із фактично виплаченого доходу.

Отже, хоча підставою для компенсації є порушення строків виплати нарахованого доходу, реалізація права на її виплату нерозривно пов`язана з фактом виплати відповідної заборгованості. До моменту фактичної виплати нарахованих сум пенсії відсутні правові підстави для визначення та виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки така компенсація не може існувати окремо від основного доходу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 14.05.2025 у справі № 160/672/24 та від 19.06.2025 у справі № 580/11000/23, у яких зазначено, що компенсація втрати частини доходів виплачується одночасно з виплатою відповідної суми заборгованості, а за відсутності фактичної виплати нарахованого доходу вимоги про її стягнення є передчасними.

Таким чином будь-які доводи про те, що право на компенсацію виникає незалежно від фактичної виплати нарахованої пенсії, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 і не враховують встановленого законодавцем механізму реалізації такого права.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність відмови у нарахуванні та виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати до моменту виплати пенсії, яка нарахована на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 р. в адміністративній справі № 600/1500/24-а, Суд дійшов висновку, що поданий позов заявлений передчасно, а відтак є безпідставним та необґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м.Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Т.М. Брезіна