Рішення № 138925015, 11.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1408/26 Справа №172/979/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.08.2026 м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Бойко О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача на його користь суму заборгованості за договором позики № 77292388 від 19 жовтня 2021 року у розмірі 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками, понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 19 жовтня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77292388, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5 450,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор V7e6rcKfYn, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Позивач зазначає, що кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 77292388 від 19 жовтня 2021 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 450,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Надалі кредитодавцем відступлено право вимоги за вказаним договором кредиту, зокрема 04 січня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 77292388 від 19 жовтня 2021 року.

05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №77292388 від 19 жовтня 2021 року.

Відповідно до реєстру прав вимог № 30/01/26 від 30.01.2026 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ураховуючи зазначене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Процесуальні дії суду.

03 квітня 2026 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНСТ ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року справу № 172/979/26 передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судове засідання на 18 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 11 серпня 2026 року.

У судові засідання 18 червня 2026 року, 11 серпня 2026 року представник позивача не з`явився, водночас подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судові засідання 18 червня 2026 року, 11 серпня 2026 року не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином в розумінні вимог пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання.

Крім того, судом здійснювався виклик відповідача в суддове засідання шляхом опублікування оголошення на сайті судової влади.

За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. На підставі положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №77292388, сума позики 5 450,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день.

Дата надання позики 19.10.2021 року, дата повернення позики (останній день) - 18.11.2021 року, знижена процентна ставка, день - 1,99%, проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70% в день, пеня - 2,70% в день, орієнтовна річна реальна процентна ставка - 906,08%, орієнтовна загальна вартість позики - 6588,78 грн.

ОСОБА_1 для підписання договору позики було надано наступні одноразові індетифікатори: договір № 77292388, одноразовий ідентифікатор V7e6rcKfYn, час відправки - 19.10.2021 09:48:08, електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно з копією платіжної інструкції /операція 45bb1120-381c-43b9-b0b4-9d9fe8dac854 встановлено, що 19.10.2021 року на карту НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів в сумі 5 4500 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000119992/ТНПП від 12.02.2026 року ОСОБА_1 (ЕПЗ номер НОМЕР_1 ) 19.10.2021 року перераховано кошти у розмірі 5 450,00 грн, номер платежу - 45bb1120-381c-43b9-b0b4-9d9fe8dac854. З азначена інформація також вказана в довідці ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» № 30/01/26-28847 від 30.01.2026.

04 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача.

На виконання умов договору факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» було сплачено ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» кошти в розмірі 34 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 28.09.2022 року, в розмірі 6 715 839,49 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 29.09.2022 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №10/06/22 від 10.06.2022 року позикодавець відступив позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року в тому числі до відповідача в сумі 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до відповідачки за договором позики №77292388 від 19.10.2021 року.

На виконання умов договору факторингу №05/12/25-01від 05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» було сплачено ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» кошти в розмірі 1 635 706,81 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 12.03.2026 року, кошти в розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 06.02.2026 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року позикодавець відступив позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до відповідача в сумі 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Згідно поданих представником позивача доказів, встановлено, що договір позики № 77292388 від 19 жовтня 2021 року укладений у спосіб, визначений законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Під час розгляду справи на підставі поданих позивачем документів судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики № 77292388 від 19 жовтня 2021 року виконало в повному обсязі, а саме 19.10.2021 року на карту НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів в сумі 5 450 грн., що підтверджується довідкою№ КД-000119992/ТНПП від 12.02.2026 року, листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

При цьому наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим заборгованість за договором позики становить 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення залишку простроченого кредиту та залишку прострочених відсотків, оскільки такий не спростовано відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «Деал Фінанс Груп», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останньої на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість у розмірі 18 464,60 грн., з яких: 5 450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 014,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, та те, що позов задоволено, отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Між ТОВ « Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю. С. укладено договір про надання правничої допомоги. Вартість послуг складає 4 500 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 22 серпня 2025 року.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано докази понесених витрат на надання юридичної допомоги, зокрем, копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 року, копію ордеру серії АХ № 1287256 від 03.09.2025 року, копію витягу з акту № 8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи є їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що на сторону відповідача підлягає покладенню обов`язок відшкодувати позивачеві витрати на правничу допомогу у заявленому представником позивача розмірі, оскільки позов задоволено повністю, заяв про зменшення судових витрат відповідач не подав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договорм позики № 77292388 від 19 жовтня 2021 року у розмірі 18 464,60 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесять чотири) гривні 60 копійки, яка складається з:

5 450 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесять) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу;

13 014 (тринадцять тисяч чотирнадцять) гривень 60 копійок - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова буд. 31/33, оф. 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, реквізити: НОМЕР_2 у АТ «ОТП БАНК», МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун