Постанова № 138924712, 11.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4979/26

Провадження №3/461/1929/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н. Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника Шокала В.С., представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, керівника Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (04080, м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14, кв. 326, код ЄДРПОУ 44706774)

за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про порушення митних правил №0740/209000/2026, 02.05.2026 в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, у напрямку в?їзд в Україну, по смузі руху «червоний коридор», громадянином України ОСОБА_3 ввезено як гуманітарна допомога товар: «транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску», який переміщується на адресу Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (04080, м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14, кв. 326, код ЄДРПОУ 44706774). Автомобіль переміщувався транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .

Як підставу для ввезення вказаного товару на митну територію України ОСОБА_4 до

митного контролю подав товаросупровідні документи, у тому числі: декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 29.04.2026; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 .

Відповідно до поданої митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою та товаросупровідних документів, на адресу Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (код ЄДРПОУ 44706774) переміщується як гуманітарна допомога товар: «транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; 2017 року випуску», донором якого заявлена фізична особа Kjeld van Heijningen ( АДРЕСА_1 ).

Декларування здійснив керівник Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (код ЄДРПОУ 44706774) ОСОБА_2 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 29.04.2026 на поданій декларації.

Будь-яких документів, які б підтверджували факт вивезення вказаного транспортного засобу з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано.

У ході здійснення митного контролю, на вимогу працівника митниці, ОСОБА_4 надав міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) від 29.04.2026, рахунок-фактуру (Invoice) від 11.02.2026 №96392605 та митну декларацію Литовської Республіки (MRN 26LTLU90001DOB53B3. Відповідно до вказаних документів відправником товару: «транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 2017 року випуску» зазначена компанія «BALTSPEDA INVEST» (Klaipedos, LT), покупцем є фізична особа Kjeld van Heijningen (Ukraine), а його вартість становить 6990,00 доларів США.

З метою перевірки законності ввезення вказаного товару на митну територію України

Львівською митницею 04.05.2026 скеровано лист №7.4-5/20-01/13/11767 керівнику Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (код ЄДРПОУ 44706774) ОСОБА_2 . На лист митниці, від керівника Громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (код ЄДРПОУ 44706774) ОСОБА_2 06.05.2026 отримано відповідь листом від 05.05.2026 (вх. митниці 16024/13/20), у якій зазначено, що кінцевим набувачем вказаного товару є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_7 , військовий квиток НОМЕР_8 . Також, до вказаної відповіді додано запит, за підписом командира військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_6 , від 25.04.2026 №35178, адресований Громадській організації «НАШІ БЕЗ РАШІ» (код ЄДРПОУ 44706774) щодо надання гуманітарної допомоги військовослужбовцю ОСОБА_5 у вигляді вказаного транспортного засобу.

Львівською митницею 06.05.2026 скеровано лист №7.4-5/20-01/8.9/12100 до військової частини НОМЕР_7 з метою підтвердження чи спростування факту проходження служби у вказаній військові частині ОСОБА_5 , а також факт звернення на адресу вказаної громадської організації щодо надання гуманітарної допомоги у вигляді транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , 2017 року випуску. На звернення митниці, 11.05.2026 за підписом командира військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_7 отримано відповідь листом від 09.05.2026 №06.2.2/27931-26-Вих (вх. митниці 165/8.9/20), у якій повідомлено, що ОСОБА_5 дійсно проходить службу у вказаній військовій частині, однак військова частина НОМЕР_7 із запитом від 25.04.2026 №35178 до вказаної громадської організації не зверталась.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України товари з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

10.07.2026 представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Шокало В.С. через Електронний суд подав клопотання про призначення товарознавчої експертизи товару, вилученого протоколом про порушення митних правил №0740/UA209000/2026 від 12.05.2026, а саме автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску. Проведення експертизи просить доручити експерту Білобрану Степану Зіновійовичу. На вирішення експерта просить поставити питання: «Яка вартість товару, вилученого протоколом про порушення митних правил №0740/UA209000/2026 від 12.05.2026, станом на 02.05.2026?».

04.08.2026 представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Шокало В.С. через Електронний суд подав письмові пояснення, у яких зазначив, що не погоджується з висновками митного органу про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Звернув увагу на необхідність встановлення умислу особи на порушення митних правил та зазначив, що сама по собі подача митному органу документів із відомостями, які не відповідають дійсності, за відсутності умислу не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності за вказаною статтею. Вказав, що Громадська організація «НАШІ БЕЗ РАШІ», керівником якої є ОСОБА_2 , здійснює діяльність із 12.04.2022 та протягом цього часу отримувала грамоти, подяки та нагороди від військових частин за надання гуманітарної допомоги. На підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено відповідні документи, а також фінансові звіти та звіти про використання доходів за 20222025 роки. Також зазначив, що кінцевим набувачем транспортного засобу був військовослужбовець ОСОБА_5 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_7 . На думку представника, відсутність звернення військової частини до громадської організації із запитом про надання транспортного засобу не спростовує факту його призначення для ОСОБА_5 , оскільки саме він був кінцевим набувачем автомобіля та на час його ввезення перебував на позиції. У зв`язку з цим, вважає за необхідне допитати ОСОБА_5 як свідка в режимі відеоконференції, оскільки він проходить військову службу та виконує бойові (службові) завдання, а його показання мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Зокрема зазначив, що до нього звернулися з проханням надати допомогу у ввезенні транспортного засобу для військовослужбовця ОСОБА_5 . Він перевірив надані документи, після чого йому повідомили, що ОСОБА_5 проходить військову службу на напрямку Марганець-Нікополь та у зв`язку з виконанням службових завдань потребує саме такого транспортного засобу.

Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Шокало В.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. вважав вину ОСОБА_2 доведеною повністю, оскільки в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, просив визнати його винним та визначити міру стягнення.

Розглянувши клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Шокало В.С. про призначення товарознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

У даній справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами її розгляду.

Відтак, з огляду на сукупність зібраних та досліджених доказів у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні товарознавчої експертизи, оскільки наявні у матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактичних обставин справи та надання їм належної правової оцінки. Крім того, питання щодо вартості товарів не входить до предмета доказування у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника та представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами.

Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

У зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» №174 від 01.03.2022 на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно ст. 251 КУпАП, ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, органом митного оформлення надано: протокол про порушення митних правил №0740/UA209000/2026 від 12/05/2026; декларацію №26UA1200010012FOH9 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; митну декларацію Литовської Республіки MRN 26LTLU90001D0B53B3; Invoice №96392605 від 11.02.2026; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 29.04.2026; відповідь голови правління ГО «НАШІ БЕЗ РАШІ» на запит митниці з додатками; відповідь військової частини НОМЕР_7 на запит митниці; доповідну записку; висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0645 від 23.06.2026; відповідь митних органів Республіки Литва від 06.03.2026 з додатками.

Разом з тим, оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд не погоджується з висновком митного органу про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність передбачена, зокрема, за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та/або одержувача.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України необхідним є встановлення не лише факту невідповідності певних відомостей, зазначених у поданих митному органу документах, фактичним обставинам, а й наявності у діях конкретної особи вини у вчиненні відповідного правопорушення. Така вимога прямо випливає зі ст. 458 МК України, відповідно до якої порушення митних правил є саме винним діянням.

Статтею 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил підлягають з`ясуванню, зокрема, питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що до нього, як керівника громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ», звернулися з проханням надати допомогу у ввезенні транспортного засобу для військовослужбовця ОСОБА_5 . Після перевірки наданих йому документів та отримання відповідної інформації йому стало відомо, що ОСОБА_5 проходить військову службу на напрямку Марганець-Нікополь та у зв`язку з виконанням службових завдань потребує саме такого транспортного засобу.

Зазначені пояснення ОСОБА_2 щодо призначення транспортного засобу не спростовані матеріалами справи, а навпаки, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_7 та підтвердив, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «GLS 450», дійсно мав бути переданий йому громадською організацією «НАШІ БЕЗ РАШІ» як допомога для забезпечення виконання ним службових обов`язків.

При цьому судом враховується, що фактичної передачі зазначеного транспортного засобу ОСОБА_5 не відбулося, оскільки автомобіль був затриманий митним органом та на даний час перебуває на митниці. Водночас сама по собі відсутність фактичної передачі автомобіля не спростовує факту його попереднього призначення для військовослужбовця ОСОБА_5 .

Більше того, зазначена обставина підтверджується не лише показаннями самого ОСОБА_5 , а й письмовим документом, який знаходиться в матеріалах справи заявою ОСОБА_8 від 24.04.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_8 вказує себе спонсором військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_9 , який проходить військову службу. При цьому він прямо зазначає, що придбав для ОСОБА_9 на аукціоні Copart у Сполучених Штатах Америки автомобіль «Mercedes-Benz GLS-Class 450 4MATIC» 2017 року випуску та просить провести його огляд і зареєструвати автомобіль після його ввезення в Україну.

Таким чином, зазначений документ містить безпосереднє підтвердження того, що придбання транспортного засобу було пов`язане саме з конкретним військовослужбовцем ОСОБА_5 .

Зміст цього документа узгоджується як із поясненнями ОСОБА_2 , так і з показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_5 та підтверджує реальність обставин, на які ОСОБА_2 посилався під час судового розгляду, а саме те, що транспортний засіб призначався для військовослужбовця ОСОБА_5 .

При цьому суд враховує пояснення ОСОБА_5 , що у період ввезення транспортного засобу проходив військову службу та перебував на позиціях, виконуючи службові та бойові завдання, у зв`язку з чим не мав реальної можливості своєчасно підтвердити митному органу обставини щодо його призначення безпосередньо для нього.

За таких обставин відсутність у військової частини НОМЕР_7 підтвердження факту направлення відповідного запиту щодо отримання транспортного засобу сама по собі не свідчить про те, що транспортний засіб фактично не призначався ОСОБА_5 , а тим більше не доводить того, що ОСОБА_2 був обізнаний про відсутність такого звернення військової частини.

Встановлена митним органом невідповідність між наявними у нього документами та інформацією, отриманою від військової частини, не є тотожною встановленню факту того, що ОСОБА_2 умисно подав митному органу документ, який містив відомості, недостовірність яких була йому відома.

Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_2 особисто вносив неправдиві відомості до відповідних документів, знав про їх недостовірність, був обізнаний про відсутність звернення з боку військової частини або мав будь-яку іншу інформацію, яка б очевидно свідчила про невідповідність зазначених у документах відомостей фактичним обставинам.

Навпаки, встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 , будучи керівником громадської організації «НАШІ БЕЗ РАШІ», діяв у межах діяльності з надання допомоги військовослужбовцям, отримав інформацію про конкретного військовослужбовця, для якого призначався транспортний засіб, та виходив із наданих йому документів і повідомлених обставин.

При цьому суд бере до уваги і характер самої допомоги придбання та ввезення транспортного засобу для військовослужбовця, який виконував службові та бойові завдання, що узгоджується з фактичними обставинами, підтвердженими в судовому засіданні.

Отже, сукупність досліджених судом доказів не дає підстав стверджувати, що ОСОБА_2 усвідомлював неправдивість відомостей щодо одержувача транспортного засобу та, незважаючи на це, подав відповідні документи митному органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені вище обставини та те, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України товари з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Керуючись ст. 247, 251, 283-285 КУпАП, ст. 257, 458, 459, 483, 487, 527, 528 МК України, суд

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Зубачик Н.Б.