Рішення № 138924683, 11.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року справа № 580/5566/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Черкаської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Черкаська обласна рада, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Мліївська сільська рада, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - позивач) до Черкаської районної державної адміністрації (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Черкаська обласна рада, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Мліївська сільська рада, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської районної державної адміністрації стосовно не вирішення питання щодо звернення до уповноваженого органу з клопотанням про надання зарезервованій рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 20.10.1994 № 2/6 Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів території заповідного урочища Храполів хутір, що знаходиться на території с. Мліїв, Черкаського району статусу об`єкту природно-заповідного фонду;

- зобов`язати Черкаську районну державну адміністрацію вирішити питання щодо надання зарезервованій рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 20.10.1994 № 2/6 Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів території заповідного урочища Храполів хутір, що знаходиться на території с. Мліїв, Черкаського району статусу об`єкту природно-заповідного фонду, шляхом скерування відповідного клопотання до уповноваженого органу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Черкаською обласною радою народних депутатів 20.10.1994 прийнято рішення №2/6 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів», яким затверджено Перелік цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання зокрема: Храполів хутір лісове урочище з цікавим співвідношенням лісу, луків, водного дзеркала площею 20,0 га. Однак станом на час звернення до суду «Храполів хутір» залишається неоголошеною зарезервованою територією природнозаповідного фонду (не надано статусу природно-заповідного фонду), так як не скеровано відповідне клопотання до уповноваженого органу. Вищезазначене порушення вимог чинного законодавства зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що 10,6 га території зарезервованої під об`єкт природно-заповідного фонду - лісове урочище „Храполів хутір перебуває в постійному користуванні саме Державного спеціалізованого господарства підприємства „Ліси України, а 9,4 га території вказаного лісового урочища розташовано в межах населеного пункту с. Мліїв, з них: 5,2 га землі водного фонду - перебуває в оренді Фермерського господарства „Україна та 4,2 га землі лісогосподарського призначення - перебуває у запасі Мліївської сільської ради. Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації до Черкаської РДА, як правонаступника, щодо доопрацювання повернутого клопотання про створення об`єкта природно-заповідного фонду, припиненою Городищенською районною державною адміністрацією жодні запити/ звернення копію раніше повернутого клопотання, а також вичерпний перелік зауважень та вимог до його доопрацювання не направлялися. Повідомлення, на якій стадії перебуває виконання вказаних зауважень до Черкаської РДА теж не надходили до 20.05.2026, тобто до початкових дій та збору інформації Смілянською окружною прокуратурою. Вказано, що в Акті прийому-передачі документів та справ від припиненої Городищенською районною державною адміністрацією цієї справи (клопотання) взагалі немає. Тому Черкаська РДА об`єктивно не могла знати про це зобов`язання до моменту виявлення. Виявлення сталося із вхідного листа Смілянської окружної прокуратури від 21.05.2026, де Черкаська РДА зазначила, що у межах наявних повноважень буде сприяти щодо створення заповідного урочища місцевого значення „Храполів хутір, що свідчить про готовність діяти добросовісно та виконувати функції правонаступника, у межах наданих повноважень.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідачем подано до суду до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Позивачем подано до суду пояснення на заперечення на відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Треті особи письмових пояснень щодо позову не подали.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконання Указу Президента від 08.09.1993 №362/93 та на підставі матеріалів по створенню заповідних територій та резервуванню цінних для заповідання об`єктів, поданих управлінням охорони навколишнього природного середовища обласної ради народних депутатів, Черкаською обласною радою народних депутатів 20.10.1994 прийнято рішення № 2/6 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів», яким затверджено Перелік цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання (додаток до рішення). Указаний Перелік налічує ряд територій та об`єктів, що резервуються для заповідання - це парки, озера, острови та інші об`єкти, що розташовані на території області, зокрема: Храполів хутір лісове урочище з цікавим співвідношенням лісу, луків, водного дзеркала площею 20,0 га.

Оскільки з числа територій та об`єктів, які були зарезервовані рішенням Черкаської обласної ради «Храполів хутір» залишається неоголошеною зарезервованою територією природнозаповідного фонду (не надано статусу природно-заповідного фонду), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VІІ) та статтею 53 КАС України.

Так, згідно з частинами першою, третьою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до положень Закону №1697-VІІ прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

Преамбулою Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», з метою недопущення знищення або руйнування в результаті господарської діяльності цінних для заповідання територій та об`єктів до прийняття у встановленому порядку рішень про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду і виділення необхідних для цього коштів проводиться їх резервування на період до п`яти років. Території, що резервуються з метою наступного заповідання, залишаються у віданні їх землевласників та землекористувачів і використовуються за цільовим призначенням із додержанням особливих вимог охорони навколишнього природного середовища та обмежень, що визначаються рішенням про резервування. Здійснення на таких територіях діяльності, що призводить до зміни угідь, на земельних ділянках усіх категорій земель (боліт, степів, сіножатей, пасовищ, земельних лісових ділянок) забороняється.

Законом України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29.10.1996 № 436/96-ВР (підписана у Берні) Україна приєдналася до вказаної конвенції (яка є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV «Про міжнародні договори України»).

Із ратифікацією Бернської конвенції в України виникли зобов`язання перед Договірними Сторонами, зокрема щодо: вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 3 Конвенції); врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ч. 2 ст. 3 Конвенції); вжиття відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 4 Конвенції).

З метою виконання статей Конвенції в 1989 році шляхом прийняття Рекомендацій № 16 Постійний комітет Бернської конвенції рекомендував Договірним сторонам визначити території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest), щоб вжити необхідних і достатніх заходів для збереження кожного природного середовища (оселища), розташованого в межах цих територій, і взяти відповідальність за їх збереження. Також комітет рекомендував визначити інші території, збереження яких є недостатнім, покращувати статус їх охорони, використовуючи усі прийнятні механізми, щоб рівень збереження територій відповідав вимогам Конвенції.

Відповідно до ст. ст. 1, 6 Конвенції про охорону біологічного різноманіття від 1992 року, ратифікованої 29.11.1994 (набрала чинності для України 07.02.1995), кожна Договірна Сторона відповідно до її конкретних умов і можливостей: розробляє національні стратегії, плани чи програми збереження і сталого використання біологічного різноманіття або адаптує з цією метою існуючі стратегії, плани або програми, які відображають, зокрема, викладені в цій Конвенції заходи, що відносяться до відповідної Договірної Сторони; передбачає, наскільки це можливо і доцільно, заходи щодо збереження і сталого використання біологічного різноманіття у відповідних секторальних або міжсекторальних планах, програмах і політиці.

Положеннями ст. ст. 1, 2, 3 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19.09.1979 (до якої Україна приєдналася 29.10.1996) передбачено, що договірні Сторони вживають необхідних заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 2, 4, 5 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972 (ратифікованої Указом Президії Верховної Ради від 04.10.1988 № 6673-ХІ) кожна держава сторона цієї Конвенції визнає, що зобов`язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культурної та природної спадщини, що зазначена у статтях 1 і 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї. Держави сторони цієї Конвенції з тим, щоб забезпечити якомога ефективнішу охорону і збереження та якомога активнішу популяризацію культурної та природної спадщини, розміщеної на її території, прагнуть в умовах, властивих кожній країні, зокрема, проводити загальну політику, спрямовану на надання природній спадщині певних функцій у громадському житті та на включення охорони цієї спадщини до програм загального планування; вживати відповідних правових, адміністративних і фінансових заходів щодо виявлення, охорони, збереження, популяризації й відновлення цієї спадщини.

Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» визначено стратегічні завдання для досягнення екологічної збалансованості території України. У підрозділі «Біологічне та ландшафтне біорізноманіття» Розділу І «Існуючі проблеми та сучасний стан довкілля в Україні» указаних Основних засад (абзаци 74-88 Розділу І) зазначено, що займаючи менше 6 відсотків площі Європи, Україна володіє близько 35 відсотками її біологічного різноманіття. Біосфера України нараховує більше 70 тисяч видів флори і фауни, зокрема флори понад 27 тисяч видів, фауни понад 45 тисяч видів. Протягом останніх років спостерігається збільшення кількості видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. До складу природно-заповідного фонду України входять 8246 територій та об`єктів площею 3,98 мільйона гектарів (6,6 відсотка загальної площі країни) та 402,5 тисячі гектарів у межах акваторії Чорного моря.

Так, відповідно до Указу Президента України від 08.09.1993 № 362/93 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України», обласним державним адміністраціям за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Академії наук України, а також природоохоронних громадських організацій необхідним було забезпечити в 1993 році визначення природних територій та об`єктів для прийняття в установленому порядку рішення про їх резервування з метою наступного віднесення до територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Враховуючи, що з моменту резервування до сьогодні (2026 рік) пройшов тривалий проміжок часу, з метою з`ясування питання щодо цінності на даний час зарезервованих територій, прокурор листом від 14.05.2026 №52/4-3138 вих 26 звернувся до Національної академії наук України.

Згідно інформації Національної академії наук України викладеної в листі від 25.05.2026 №110/1008-12, зазначено, що в НАН України дуже стурбовані ситуацією, що склалася в нашій державі та в Черкаській області зокрема, в питанні реалізації рішень місцевих органів влади щодо резервування природних територій і об`єктів з метою наступного їх заповідання. Водночас в НАН України відсутні картографічні матеріали та будь-яка інша інформація щодо цінних природних комплексів та об`єктів природи, які були зарезервовані рішенням Черкаської обласної ради від 20 жовтня 1994 року. Згідно Інформації установ НАН України щодо правового статусу, природної цінності та можливих наслідків використання зарезервованої для заповідання території, метою резервування цінних природних комплексів і об`єктів, у тому числі середовищ існування рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, є запобігання знищенню або деградації таких територій і об`єктів до моменту надання їм офіційного природоохоронного статусу.

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 20 жовтня 1994 року «Про резервування для наступного заповідання цінних природніх територій та об`єктів» прийнято до вказаних змін законодавства, тому, з урахуванням приписів ст. 58 Конституції України, вирішення питання про віднесення до природно-заповідного фонду: лісового урочища з цікавим співвідношенням лісу, луків, водного дзеркала Храполів хутір в с. Мліїв, Черкаського (колишнього Городищенського) району - зберігає свою актуальність до моменту створення об`єкта природно-заповідного фонду.

У силу норм ст. 144 Конституції України рішення Черкаської обласної ради є обов`язковими до виконання. Окрім того, обов`язком держави є збереження цінних природних територій.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об`єктів і комплексів.

Із наведеного слідує, що положення чинного екологічного законодавства та рішення Черкаської обласної ради народних депутатів від 20 жовтня 1994 року «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів» мають виключно імперативний характер.

Отже, держава у питанні захисту навколишнього природного середовища має діяти своєчасно, дієво та ініціативно з метою збереження цінних природних територій та об`єктів. Зволікання Черкаською районною державною (військовою) адміністрацію з вирішенням питання про захист цінних природних територій суперечить вимогам закону та інтересам держави.

Так, рішенням Черкаської обласної ради № 5-2/VII від 03.06.2016 «Про обласну програму охорони навколишнього природного середовища на 2016 2020 роки» затверджено обласну програму охорони навколишнього природного середовища на 2016 2020 роки (далі Програма) згідно з додатком. Запропоновано районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення, іншим виконавцям, зазначеним у Програмі, забезпечити її виконання та фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Метою Програми є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища області, гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров`я населення, зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в області шляхом зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля, раціонального землекористування, охорони рослинного та тваринного світу, створення нових та розширення територій існуючих об`єктів природно-заповідного фонду, підвищення екологічної культури населення, впровадження управлінських механізмів, що дозволяють здійснювати прийняття рішень з урахуванням громадської ініціативи і позиції.

На виконання вказаної Програми, Черкаською обласною державною адміністрацією 31.07.2018 за №1 проведено нараду «щодо стану виконання Додатку 3 до обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2016-2020 роки щодо збільшення питомої ваги площі природно-заповідного фонду області». Нарадою констатовано, що за результатами аналізу виконання Додатку 3 до обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2016-2020 роки визначено, що із 38 перспективних до заповідання об`єктів оголошено лише 4 об`єкти ПЗФ. Перший заступник голови Городищенської районної державної адміністрації Скринник В.В. повідомив, що Городищенською районною державною адміністрацією підготовлено матеріали щодо створення заповідного урочища «Храполів хутір» площею 20,0 га. За результатами проведеної наради вирішено у строк до 01.09.2018 головам районних державних адміністрацій та міським головам міст обласного підпорядкування надати до обласної державної адміністрації матеріали щодо створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, визначених до Додатком З до обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2016-2020 роки відповідно до ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області 10,6 га території зарезервованої під об`єкт ПЗФ лісове урочище «Храполів хутір» перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а 9,4 га території вказаного лісового урочища розташовано в межах населеного пункту с. Мліїв, з них: 5,2 га - землі водного фонду - перебуває в оренді ФГ «Україна» та 4,2 га землі лісогосподарського призначення - перебуває в запасі Мліївської сільської ради.

За наданою інформацією, до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації надходило клопотання Городищенської районної державної адміністрації від 28.08.2018 № 445/01-01-17 на виконання протоколу від 31.07.2018 № 1 «Наради щодо стану виконання Додатку 3 до обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2016-2020 роки щодо збільшення питомої ваги площі природно-заповідного фонду області» щодо створення заповідного урочища місцевого значення «Храполів хутір» площею 20,0 га в адмінмежах Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області з відповідними документами. За результатами розгляду, матеріали направлялися заявнику на доопрацювання з терміном виконання до 08.10.2018. Станом на 19.05.2026 відкориговане у відповідності до вимог статтей 51-53 Закону клопотання щодо створення заповідного урочища місцевого значення «Храполів хутір» до Управління не надходило.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Городищенський район Черкаської області шляхом включення його території до складу Черкаського району. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Черкаська районна державна адміністрація є правонаступником прав і обов`язків припиненої Городищенської районної державної адміністрації.

Так, Додатком 3 до діючої Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2021 2027 роки, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 19.02.2021 № 5-23/VIII відповідальними виконавцями за створення 30 об`єктів природно-заповідного фонду все ще залишаються Звенигородська, Золотоніська, Уманська та Черкаська райдержадміністрації.

Отже, враховуючи правову природу спірних правовідносин, зважаючи на те, що порушення прав територіальної громади та держави на даний час триває, в даному випадку порушене право підлягає захисту шляхом визнання бездіяльності Черкаської районної державної адміністрації протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (вирішити питання надання зарезервованим для заповідання територіям статусу природно-заповідного фонду).

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської районної державної адміністрації стосовно не вирішення питання щодо звернення до уповноваженого органу з клопотанням про надання зарезервованій рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 20.10.1994 № 2/6 Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів території заповідного урочища Храполів хутір, що знаходиться на території с. Мліїв, Черкаського району статусу об`єкту природно-заповідного фонду.

Зобов`язати Черкаську районну державну адміністрацію вирішити питання щодо надання зарезервованій рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів від 20.10.1994 № 2/6 Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій та об`єктів території заповідного урочища Храполів хутір, що знаходиться на території с. Мліїв, Черкаського району статусу об`єкту природно-заповідного фонду, шляхом скерування відповідного клопотання до уповноваженого органу.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено з урахуванням перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці з 20.07.2026 по 10.08.2026 включно відповідно до наказів від 03.07.2026 № 158-в та від 06.08.2026 № 209-в, у перший робочий день 11.08.2026.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ