Ухвала суду № 138924105, 11.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/11780/25

Провадження №1-кс/333/2382/26

УХВАЛА

Іменем України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024080100001684 від 28 лютого 2024 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Керки Чарджацької області Татарстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на посаді стрільця-снайпера 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погодженого керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №62024080100001684, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100001684 від 28 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 24.06.2023 №182 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-снайпера 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_8 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 14 жовтня 2023 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 06 листопада 2024 року, а саме до моменту доставлення останнього до органу досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_5 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

06.11.2024 ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Будучи обізнаним про наявність кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України ОСОБА_5 до органу досудового розслідування та прокуратури не з`являється, в т.ч. для проведення процесуальних дій, про причини свого неприбуття не повідомляє, що вказує на його поведінку, яка характеризується переховуванням від правоохоронних органів.

27.07.2026 ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.08.2026 ОСОБА_5 було затримано для з метою його приводу до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно постанови про відновлення досудового розслідування від 10.08.2026, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні визначений до 27.09.2026.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, викладеному у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (кримінальне провадження №62024080100001684).

Клопотання слідчого, погоджене прокурором у кримінальному провадженні, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: матеріалами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 за фактом відсутності на службі військовослужбовця ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка; іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 5 ст. 407 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри підозрюваного вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме самовільно залишення місця несення служби, яке по своїй суті являється переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління з метою невиконання обов`язків військової служби.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_5 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 буде саме тримання під вартою.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_5 , у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.

При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 при ухваленні вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок самовільного залишення місця служби, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

За даних обставин кримінального провадження, в такому разі відсутній інший дієвий процесуальний механізм контролю за дотриманням покладених на підозрюваного обов`язків в умовах воєнного стану, який запроваджено на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеню порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100001684 від 28.02.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доведеним та обґрунтованим. Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що наведене вище клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, що буде пропорційним, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погодженого прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 62024080100001684 від 28 лютого 2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком до 27.09.2026 (включно), тобто в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10.08.2026 року 18 години 30 хвилин по 27.09.2026 року (включно).

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Термін дії ухвали закінчується 27.09.2026.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1