Рішення № 138924022, 12.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/710/26

Провадження №: 2/332/1722/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сапунцова В.Д.,

за участі секретаря судового засідання Горбань Є.Г.,

представника відповідача Салати Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Ковтуна Владислава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ковтун В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язати вчинити певні дії.

В позові зазначено, що позивач ОСОБА_1 з 22.05.2013 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені вище обставини підтверджуються витягом з реєстру територіальної громади №2025/008846429 від 02.07.2025, та копією договору найма житлового приміщення №42150599/218 від 20.03.2025. Разом із цим, долучаємо до позовної заяви копію особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 . Також, на ім`я ОСОБА_1 було видано ордер № 15 серія «Г» від 10.03.2025, яким передано в особисте користування жилу площу за адресою: АДРЕСА_1 , площею 17,7 кв. м. На теперішній час зазначена квартира не приватизована, є комунальною власністю територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та знаходиться на балансі КП «Запоріжремсервіс». Квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 складається: з однієї житлової кімнати, яка має загальну площу 17,7 кв.м. та житлову 17,7 кв.м., відповідно до технічного паспорту за реєстраційним номером ТІ 01:3467-4286-65558228 та витягу до нього. У довідці №10.357-23/830 АТ «Ощадбанк» від 11.08.2025 зазначено, що ОСОБА_1 не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 . Копія вказаної довідки додається до позовної заяви. У довідці № 10.357-23/829 АТ «Ощадбанк» від 11.08.2025 зазначено, що ОСОБА_1 не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 . У довідці №10.357-23/827 АТ «Ощадбанк» від 11.08.2025 зазначено, що ОСОБА_1 не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_5 . У довідці №10.357-23/829 АТ «Ощадбанк» від 11.08.2025 зазначено, що ОСОБА_1 не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_6 . Задля реалізації свого права на приватизацію, у листопаді 2025 року позивач звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району з заявою щодо приватизації зазначеної вище квартири. Листом начальника відділу ЖКГ та благоустрою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району № Г-1226-3-1575 від 03.12.2025 року Позивачу у проведенні приватизації було відмовлено. Підставою відмови слугує відсутність довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період з 01.01.1993 року по 14.05.1998, з 16.04.2002 по 10.07.2004. Позивач вважає відмову у проведенні приватизації незаконною та такою, що порушує його права. Крім того, доказами правомірної реєстрації і користування квартирою протягом тривалого часу та невикористання позивачем (наймачем) приватизаційних чеків, є: копія ордеру, копія особового рахунку КП «Запоріжремсервіс», копія договору найму житлового приміщення та копія довідок про невикористання житлових чеків з АТ «Ощадбанк». Згідно відповіді №06.4-12/02/453 Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 18.07.2025 вбачається, що інформація щодо реєстрації місця проживання позивача в період з 01.01.1993 14.05.1998 та з 16.04.2002 по 10.07.2004 в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня. Так, 21.02.1981 ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 . Місце реєстрації їх шлюбу м. Запоріжжя, Заводський районний відділ РАЦС, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу. У 1990 році у шлюбі народилася дитина, а 08.08.2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Відтак, вказані вище документи підтверджують факт проживання позивача на території Заводського району м. Запоріжжя. Факт проживання ОСОБА_1 у місті Запоріжжя у спірні періоди підтверджується копією трудової книжки. Позивачем 12.07.2001 було здійснено державну реєстрацію фізичної особи підприємця, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 . У вказаному свідоцтві зазначена адреса місця проживання ОСОБА_1 , як ФОП АДРЕСА_6 . Поряд із цим, 22.10.2004 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 64419179. У вказаному свідоцтві зазначена адреса проживання платника: АДРЕСА_6 . Отже, ОСОБА_1 у період з 12.07.2001 року по 22.10.2004 рік проживав у АДРЕСА_6 . У період з 01.09.1999 30.06.2001 позивачу була встановлена І група інвалідності. У зв`язку із цим, Комунарським УСЗН м. Запоріжжя видало ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_3 . Оскільки посвідчення на підтвердження інвалідності було видано Комунарським УСЗН м. Запоріжжя, то це теж слугує доказом того, що позивач у вказаний період проживав на території міста Запоріжжя. Підтвердженням фактичного проживання на території м. Запоріжжя у Комунарському районі у період з 01.04.2002 по 30.06.2003 та отримання компенсації по інвалідності слугує копія довідки Комунарського управління Пенсійного фонду України у м. Запоріжжя №00003694. Копія аналізу крові з медичної картки ОСОБА_1 підтверджує місце проживання позивача у місті Запоріжжя у 2004 році. Комунальна кімната АДРЕСА_7 є єдиним житлом у позивача. Відсутність нерухомого майна у праві власності позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На підставі викладеного позивач просить зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти пакет документів на приватизацію кімнати АДРЕСА_8 від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності довідки про реєстрацію місця його проживання в період з 01.01.1993 по 14.05.1998, 16.04.2002 по 10.07.2004, та прийняти рішення щодо приватизації зазначеної вище кімнати в будинку відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482 -XII.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

12.03.2026 через канцелярію суду від представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що для здійснення приватизації громадян, відповідно до п.18,20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, подає до органу приватизації певний пакет документів. Одним з таких документів є довідка про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі. Позивач до документів не надав довідки про реєстрацію місця проживання в період з 01.01.1993 по 14.05.1998; з 16.04.2002 по 10.07.2004. Відсутність вищезазначених довідок не дає можливості відділу приватизації з`ясувати невикористання (або використання) житлових чеків на приватизацію житла, залишки по житловим чекам та не дає можливості зробити розрахунку залишків житлових чеків для приватизації житла. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, Представник позивача адвокат Ковтун В.І. через канцелярію суду, надав заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

До початку судового засідання представник відповідача подала заяву про проведення підготовчого судового засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.05.2013 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/008846429 від 02.07.2025 та копією договору найма житлового приміщення №42150599/218 від 20.03.2025.

Відповідно до копії ордеру на жилу площу в гуртожитку №15 серії «Г», виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.03.20525 №161/2, 10.03.2025 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, ОСОБА_1 , 1954 року народження, в особисте користування із сім`єю із 1 особи надана жила площа в гуртожитку по АДРЕСА_9 .

Згідно копії особового рахунку Комунального підприємства «Запоріжремсервіс», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Алмазна/Історична, буд. 58/106, кімната №32 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації, наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 18.07.2025 №06.4-12/02/453, ОСОБА_1 був зареєстрований за наступними адресами:

АДРЕСА_5 з14.05.1998 по 16.04.2022;

АДРЕСА_6 з 10.07.2004 по 25.04.2012;

АДРЕСА_4 з 07.08.2012 по 22.05.2013.

Інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в періоди з 01.01.1993 по 14.05.1998 та з 16.04.2002 по 10.07.2004 в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя відсутня.

Довідкою АТ «Ощадбанк» філія Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» №107.357-23/830 від 11 серпня 2025 року, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 .

Довідкою АТ «Ощадбанк» філія Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» №107.357-23/829 від 11 серпня 2025 року, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою АТ «Ощадбанк» філія Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» №107.357-23/827 від 11 серпня 2025 року, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_5 .

Довідкою АТ «Ощадбанк» філія Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» №107.357-23/827 від 11 серпня 2025 року, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться в списку громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_6 .

Задля реалізації свого права на приватизацію на приватизацію, у листопаді 2025 року позивач звернувся до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району з заявою щодо приватизації вказаної квартири.

Однак, листом №Г-1226-З-1575 від 03.12.2025 начальника відділу ЖКГ та благоустрою Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району позивачу у проведенні приватизації було відмовлено. Підставою відмови слугує відсутність довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період з 01.01.1993 по 14.05.1998 та з 16.04.2002 по 10.07.2004.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 11.11.2025 №451536309, за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав, реєстрів прав власності на нерухоме майно, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державному реєстрі іпотек, відомості про належність йому на праві власності будь-якого нерухомого майна, відсутні.

На підтвердження факту проживання ОСОБА_1 у м. Запоріжжя зазначає наступне.

21.02.1981 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Заводським районним відділом РАЦС, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .

08.08.2006 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 08 серпня 2006 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, Україна.

У період з 01.09.1999 по 30.06.2001 ОСОБА_1 встановлено І група інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Комунарським УСЗН м. Запоріжжя.

У свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В00 №200161 від 12.07.2001 місце проживання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зазначено: АДРЕСА_10 .

У свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість за №64419179 від 22.10.2004 зазначена адреса проживання платника ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 .

Копією довідки №00003694, виданою Комунарським управлінням Пенсійного фонду України у м. Запоріжжя підтверджується, що у період з 01.04.2002 по 30.06.2003 ОСОБА_1 призначено отримання компенсації по інвалідності.

Відповідно до листа Запорізької гімназії №62 Запорізької міської ради Правобережний відділ освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради №01-22/97 від 29.05.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався у Загальноосвітній школі № 62 з 1961 року 1969 рік про що свідчить запис у алфавітній книзі ЗОШ №62 за 1959-1969. 30.05.1991 ЗОШ 3:» перейменована в загальноосвітню школу багатопрофільного навчання І-ІІІ ступенів №62 (Рішення виконкому Запорізької міськради від 30.05.1991 №234/1); 16.07.2003 середня загальноосвітня школа багатопрофільного навчання І-ІІІ ступенів №62 реорганізована у багатопрофільний ліцей №62 (Рішення Запорізької міськради, 24 скликання, 10 сесія від 16.07.2003 №43); 20.04.2005 назву «Багатопрофільний ліцей №62» змінено на «Запорізький багатопрофільний ліцей №62 Запорізької міської ради Запорізької області (Рішення Запорізької міськради від 20.04.2005 №39); 27.07.2022 назву «Запорізький Багатопрофільний ліцей №62 Запорізької міської ради Запорізької області» змінено на «Запорізька гімназія №62 Запорізької міської ради» (Рішення Запорізької міської ради від 27.07.2022 №30). Також в листі зазначено, що копія паспорта ОСОБА_5 у Запорізькій гімназії №62 відсутня.

Згідно відповіді на адвокатський запит Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №01-24/01/2856 від 02.06.2026, відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в періоди: з 13.06.1954 по 01.01.1993, з 01.01.1993 по 14.05.1998 та з 16.04.2002 по 10.07.2004 в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня.

В листі Державної Міграційної служби України зазначено, що відповідно до відомостей відомчої інформаційної системи ДМС місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим з 22.05.2013 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, у ВІС ДМС також наявна інформація про попередній період зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 з 10.07.2004 по 25.04.2012 за адресою: АДРЕСА_6 . Відомостей щодо зареєстрованого/знятого з реєстрації місця проживання в інші періоди не встановлено. Також зазначено, що під час оформлення 21.04.1978 ВВС Шевченківського райсполкому м. Запоріжжя на ім`я особи з персональними даними « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_7 , до заяви про видачу паспорта внесено адресу місця проживання: « АДРЕСА_11 ». В заяві про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_8 , оформленого 16.05.1998 Комунарським РВ Запорізького МУ УМВС України в Запорізькій області на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » у графі «місце проживання» зазначена адреса: АДРЕСА_5 .

Також, представником позивача адвокатом Ковтуном В.І. надано відповіді на адвокатський запис, в яких зазначено, що відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Отже, позивачем суду надано достатньо доказів на підтвердження проживання в м. Запоріжжі в періоди з 01.01.1993 по 14.05.1998 та з 16.04.2002 по 10.07.2004.

Згідно ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст.2 ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 року №147/98-ВР, який визначає основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність їхніх територіальних громад передачі підлягають об`єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об`єкти соціальної інфраструктури, у тому числі, навчальні заклади, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управління державних підприємств, установ, організацій (далі-підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Відповідно до ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.

Частиною першою статті 5 ЖК України передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

У ч. 3 ст. 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно з частиною третьою статті 48 ЖК України громадяни, які одержали житло у державному фонді, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 61 ЖК передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до частини першої статті 58 ЖК ордер є єдиною підставою для вселення в надане громадянину жиле приміщення.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

За своєю правовою природою приватизація житла є правочином, за яким особа безоплатно, у межах норм, встановлених законом, набуває у власність житлове приміщення, яке перебуває у його правомірному користуванні.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц провадження №14-165цс18.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» умовою безоплатної передачі наймачеві та членам його сім`ї квартири (будинку), що підлягає приватизації, є відповідність загальної площі квартири (будинку) нормі, передбаченій абзацом другим частини першої статті 3 Закону; якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім`ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра; якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім`я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності грошима.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та п. 13 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року за №396, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься, зокрема, ненадання особою необхідних документів для приватизації, перелік яких наведено в пункті 18 Положення.

Згідно із п. 17 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Згідно з пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, громадянином до органу приватизації подаються:

заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Відповідно до пункту 20 зазначеного Положення, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, що бажає скористатися таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

У ч. 10 ст. 8 Закону №2482-XII закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним (ч. 2 ст. 2 Закону №2482-XII).

Ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Відповідно до ст. 18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Набуття квартири у приватну власність пов`язане із майновим правом у контексті тлумачення Європейським Судом з прав людини ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини поняття майно, оскільки існує у вигляді вимог, стосовно яких позивач наводить доводи, що він має принаймні законні сподівання (котрі ґрунтуються на законодавчих нормах) на набуття права володіння, користування, розпорядження. Такі сподівання виникли у позивачів з моменту надання їм житла в користування.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто, в рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Із досліджених судом документів встановлено, що позивач вселився у спірну кімнату на законних підставах, з того часу постійно в ній проживає, зареєстрований у кімнаті, чим підтверджується факт постійного користування зазначеною кімнатою, житлових чеків не використав.

Виходячи з аналізу Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами статей 1, 6, 9, 61 ЖК, статті 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені статтею 64 ЖК права користування цим приміщенням, і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності, а отже і право на приватизацію разом з іншими членами сім`ї.

Аналогічну норму містить пункт 4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року N 396.

При цьому пунктами 18, 19 цього Положення визначено порядок підтвердження факту постійного проживання особи в жилому приміщенні - у довідці про склад сім`ї та займані приміщення, що подається особою в числі інших документів до органу приватизації, зазначаються члени сім`ї наймача, які водночас і зареєстровані, і мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Отже, законодавство пов`язує право осіб на приватизацію не лише з фактом їхньої реєстрації в спірній квартирі (будинку), яка здійснюється на підставі Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а з їхнім правом на житло та фактом проживання у спірній квартирі (будинку).

Позивач тривалий час зареєстрований та проживає у кімнаті, відповідно до наданих документів своїм правом на приватизацію не скористався, тому він, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» має право на приватизацію кімнати в будинку.

Отже, відмова органу приватизації користувачам житлового приміщення у приватизації займаної ним кімнаті є безпідставною і порушує його права на житло.

Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Ковтуна Владислава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пакет документів на приватизацію кімнати АДРЕСА_8 , за відсутності довідки про реєстрацію місця його проживання в період з 01.01.1993 по 14.05.1998, 16.04.2002 по 10.07.2004, та прийняти рішення щодо приватизації зазначеної кімнати в будинку відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 №2482-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

У зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті у кримінальній справі № 332/1015/25 (провадження №: 1-кп/332/146/26 за обвинуваченням ОСОБА_7 повний повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;

представник позивача: адвокат Ковтун Владислав Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_12 ;

відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, код ЄДРПОУ: 37573534.

Суддя В. Д. Сапунцов