Ухвала суду № 138923937, 11.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 р. Справа № 520/23424/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківська область,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездiяльнiсть Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Харкiвськiй областi, яка поляга у невиплатi, починаючи з березня 2О16 року, пенсiї Панiшевої Вiри Миколаївни.

- визнати протиправним та скасувати рiшення Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Харкiвськiй областi про призупинення (припинення) виплати пенсiї ОСОБА_2

- зобов`язати Головне управлiння Пенсiйного фонду України в Харкiвськiй областi поновити виплату пенсiї Панiшевiй Bipi Миколаївнi, негайно пiсля проголошення судового рiшення, а також утриматись вiд подальшого призупинення виплати.

- зобов`язати Головне управлiння Пенсiйного фонду Укратни в Харкiвськiй областi виплатити на користь ОСОБА_3 , заборгованiсть з пенсiї за перiод з 23.03.2016 по 30.107.2026 у суміi 208 485 грн зi здiйсненням перерахунку та компенсацiї втрати частини доходiв.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 160 , 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є поновлення виплати пенсії та стягнення заборгованості починаючи з 2016 року.

При цьому, початок перебігу строку звернення до суду позивач пов`язує з моментом, коли дізналася, що до органів ПФУ можна звернутися дистанційно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зазуважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому позивач не міг не знати про припинення виплат. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Твердження позивача про те, що про вона не знала, про можливість дистанційного звернення не заслуговують на увагу та не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду лише 03.08.2026 у зв`язку з припиненням виплати пенсії з березня 2016 року.

Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

До суду позивач звернулася 03.08.2026 тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, оскільки позивачем не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, суд залишає адміністративний позов без руху та пропонує позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Також, суд зазначає, що згідно із частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2026 року -3328,00 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить одну позовну вимогу немайнового характеру, розмір судового збору, з урахуванням того, що позов подано через систему "Електронний суд" в електронній формі, складає 1064,96грн. (3328,00 грн.*0,4*0,8).

Як вбачається з позовних вимог та матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1064,96 грн.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документ про сплату судового збору.

Разом із цим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із майновим станом позивача.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема, звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Водночас особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Верховний Суд також звертає увагу на те, що сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду:

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік для підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Відповідно до абз. 1 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. та надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тітов