Ухвала суду № 138923494, 10.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 серпня 2026 року Справа № 520/23629/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Фалєєву Ларису Леонідівну, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 7 листопада 2015 року по 31 березня 2019 року та з 3 листопада 2022 року по 24 січня 2026 року;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу за періоди з 7 листопада 2015 року по 31 березня 2019 року та з 3 листопада 2022 року по 24 січня 2026 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 5 відсотків від посадового окладу за період з 3 листопада 2022 року по 24 січня 2026 року;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за науковий ступінь кандидата юридичних наук у розмірі 5 відсотків від посадового окладу за період з 3 листопада 2022 року по 24 січня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; […].

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне […] ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, […] відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч наведеним приписам у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв`язку позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання щодо дотримання/не дотримання позивачем при зверненні до суду із даним позовом строку, установленого законом, суддя виходить з наступного.

Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (надалі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Як вбачається із позову та доданих до нього документів, позивач звільнений зі служби в поліції наказами ГУНП в Харківській області № 41 о/с від 24 січня 2026 року та №121 о/с від 25 лютого 2026 року.

Із даним позовом звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 3 серпня 2026 року.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постановах від 30 травня 2024 року у справі № 280/6009/23, від 30 січня 2025 року у справі № 640/18806/22, а також від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що заявлення до суду позовних вимог стосовно стягнення заробітної плати/грошового забезпечення (в тому числі окремих складових), на яку працівник мав право станом на 19 липня 2022 року, не обмежується процесуальним строком для такого звернення.

Отже, право позивача на звернення до суду щодо нарахування та виплати всіх складових грошового забезпечення за періоди до 19 липня 2022 року процесуальним строком не обмежено.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, чинній з 19 липня 2022 року:

працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті (ч. 1);

із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2024 року (справа № 990/135/22), від 28 вересня 2023 року (справа № 140/2168/23), від 2 квітня 2024 року (справа № 560/8194/20), ч. 1 ст. 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

У ч. ч. 2, 3 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду - день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права на отримання грошового забезпечення за спірний період в належному розмірі 12 березня 2026 року.

Отже, позивач звернувся до суду із даним позовом в частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за період після 19 липня 2022 року із пропуском строку для такого звернення.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем до позову не додано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 79, 80, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній адреси відомих номерів засобу зв`язку позивача,

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за період після 19 липня 2022 року.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.