Ухвала суду № 138923425, 10.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

10 серпня 2026 року справа № 160/18217/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (просп. Соборний, буд. 77, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 41076819) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги №В-БВПД/005/02.2.5.-03/2 від 13.11.2025;

- зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правничу допомогу згідно Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" за заявою від 11.04.2025 про надання платної вторинної правничої допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі №160/18217/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши матеріали позовної заяви суд виходить із того, що за приписами ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.

Суд встановив, що згідно з даними довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.07.2022 №1244-5001821092, фактичне місце проживання позивача зареєстроване у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповіддю №3154893 від 10.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери підтверджено, що вищевказана довідка ВПО щодо позивача від 01.07.2022 №1244-5001821092 діюча.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.

Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

З огляду на викладене довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання позивача.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №607/5535/22.

Отже, позивач використала надане процесуальним законодавством право обрати суд та первісно вірно звернулась у Дніпропетровський окружний адміністративний суд за місцем свого перебування, зареєстрованим у встановленому порядку, що відповідає вимогам частини 1 статті 26 КАС України.

Враховуючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування позивача, а також те, що місцезнаходження відповідача не зареєстровано на території м. Харкова чи Харківської області суд доходить висновку, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу не підсудна Харківському окружному адміністративному суду за територіальною підсудністю.

Частиною 5 ст. 171 КАС України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі вищезазначеного, матеріали позовної заяви у випадку, який досліджується судом, мають бути передані до належного суду.

Водночас суд звертає увагу, що визначення саме такої підсудності жодним чином не звужуватиме прав позивача чи відповідача, оскільки норми КАС України передбачають достатньо альтернативних механізмів для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, незважаючи на віддаленість їх місцезнаходження від суду, в якому розглядається справа.

Натомість, відповідно до статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

В той же час, термін "суд, встановлений законом", за визначенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), включає в себе не тільки юридичне підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Вирішуючи справу "Лео Занд проти Австрії" (Leo ZAND v. Austria), ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року (заява №7360/76) вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відтак, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", дану адміністративну справу належить передати на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України та п. 2 ч. 1 ст. 29 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 29, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу №160/18217/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (просп. Соборний, буд. 77, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 41076819) про визнання протиправним та скасування наказу - передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.