Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 серпня 2026 р. справа № 520/23778/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ" (вул. Велика Панасівська, буд. 181, м. Харків, 61040, код ЄДРПОУ 37658193) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
1) Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області:
- №13425560/37658193 від 07.11.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 01.11.2024;
- №13425561/37658193 від 07.11.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 04.11.2024;
- №13425562/37658193 від 07.11.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 11.11.2024;
- №13425563/37658193 від 07.11.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №67 від 26.11.2024;
- №13425564/37658193 від 07.11.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 28.11.2024;
2) Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №36 від 01.11.2024, податкову накладну №38 від 04.11.2024, податкову накладну №42 від 11.11.2024, податкову накладну №67 від 26.11.2024, податкову накладну №69 від 28.11.2024.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічне правозастосування строків викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Предметом позовних вимог в даній справі є оскарження рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.11.2025 №13425560/37658193, №13425561/37658193, №13425562/37658193, №13425563/37658193, №13425564/37658193, які отримані позивачем 07.11.2025.
Вказані рішення не були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.
Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом становить 6 місяців та сплив 07.05.2026.
З позовом до суду позивач звернувся 05.08.2026, тобто із пропуском встановленого строку звернення до суду.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що ще до спливу строку звернення до суду з цією позовною заявою 07.05.2026, а саме з 22.04.2026, директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ» Строгий Андрій Єгорович, який є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати процесуальні документи та забезпечувати звернення Товариства до суду, перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності. Станом на дату подання цього клопотання Строгий А.Є. продовжує перебувати на лікуванні та проходити медичні огляди, що об`єктивно обмежило його можливість виконувати посадові обов`язки, зокрема забезпечити підготовку, підписання та своєчасне подання позовної заяви до суду або уповноважити іншу особу на вчинення відповідних процесуальних дій.
Розглядаючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові від 10.01.2024 по справі №420/1782/23 Верховний Суд зазначив, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 по справі №140/9165/23.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач покликається на те, що директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ» Строгий Андрій Єгорович, який є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати процесуальні документи та забезпечувати звернення Товариства до суду, перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності Строгого А.Є.
Суд зазначає, сам по собі факт перебування директора юридичної особи на лікарняному не є безумовною підставою для висновку про існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Крім того, надані позивачем листки непрацездатності підтверджують лише факт тимчасової непрацездатності Строгого А.Є. у відповідні періоди. Водночас зі змісту зазначених документів неможливо встановити, чи перебував позивач на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, характер та тяжкість захворювання, а також те, чи був стан його здоров`я таким, що об`єктивно унеможливлював вчинення ним юридично значимих дій.
Листки непрацездатності не є тими доказами, що містять відомості, які б свідчили про те, що позивач був позбавлений можливості зібрати необхідні документи, підписати їх, підготувати та направити позовну заяву до суду, звернутися за правовою допомогою до представника або іншим способом забезпечити своєчасне звернення до суду.
Також, з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ" 05.05.2026 звертався до суду з адміністративним позовом з аналогічним предметом, до тих же самих відповідачів щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13582291/37658193 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 09.12.2025 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 09.12.2025.
Цей факт спростовує твердження позивача про те, що Строгий Андрій Єгорович є єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Товариства без довіреності, у тому числі підписувати процесуальні документи та забезпечувати звернення Товариства до суду, зокрема, забезпечити підготовку, підписання та своєчасне подання позовної заяви до суду або уповноважити іншу особу на вчинення відповідних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
З урахуванням викладеного суд визнає неповажними підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.
Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).
Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024 №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заві про поновлення строку звернення до суду є неповажними, суд залишає адміністративний позов без руху та пропонує позивачу звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ХАРКІВ" (вул. Велика Панасівська, буд. 181, м. Харків, 61040, код ЄДРПОУ 37658193) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Біленський О.О.
Судове рішення № 138923328, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/23778/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: