Рішення № 138923071, 11.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1490/26

11 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Тернопільводоканал до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Тернопільська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Тернопільській області, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування подання, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Тернопільводоканал до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №1 від 27.01.2026;

подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №2 від 27.01.2026;

подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №1 від 27.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні подання винесені відповідачем з метою здійснення заходів стягнення простроченої заборгованості за договорами про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та від 20.11.2014 №13010-05/96. Згідно умов наведених договорів Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зобов`язана вживати всіх необхідних заходів щодо встановлення до завершення дії цих Договорів тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на рівні, який покриває витрати на виробництво, в тому числі і на обслуговування субкредиту, та враховує плановий прибуток в обсязі, достатньому для повернення основної суми субкредиту. Проте НКРЕКП, як сторона договору, не виконала свої зобов`язання, що унеможливило виконання позивачем своїх зобов`язань за цими договорами.

Враховуючи викладене позивач вважає, що заборгованість КП Тернопільводоканал за договорами про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 не є простроченою у розумінні Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. №174.

Таким чином, за позицією позивача, оскаржувані подання видані Головним управлінням Державної казначейської служби України в Тернопільській області за відсутності визначених законом підстав та поза межами встановлених законодавством повноважень.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору в сумі 18636,80 грн. (т.1, арк. справи 35-36)

19.03.2026 представником позивача подано до суду платіжний документ про сплату судового збору в сумі 18636,80 грн, у зв`язку з чим недоліки позовної заяви усунуто. (т.1, арк. справи 38-42)

Ухвалою суду від 24.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.03.2026. (т.1, арк. справи 43)

31.03.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі Головне управління ДПС у Тернопільській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.04.2026. (т.1, арк. справи 48-50)

03.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками. (т.1, арк. справи 54-63)

08.04.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи Головного управління ДПС у Тернопільській області з додатками. (т.1, арк. справи 64-132)

14.04.2026 з метою надання представнику позивача можливості підготувати заперечення на відзив на пояснення третьої особи, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.04.2026. (т.1, арк. справи 133-134)

22.04.2026 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. (т.1, арк. справи 138)

04.05.2026 представником позивача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26. (т.1, арк. справи 145-149)

05.05.2026 у підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів та письмових пояснень в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, про оголошено перерву до 14.05.2026. (т.1, арк. справи 152-153)

12.05.2026 представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26, з додатками. (т.1, арк. справи 156а-164)

14.05.2026 суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, залучив Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Тернопільську міську раду та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, без визначення статусу. (т.1, арк. справи 165-168)

Вказана ухвала суду відповідно до частини сьомої статті 243 КАС України оформлена окремим документом, повний текст якої складено 25.05.2026. (т.2, арк. справи 21-23)

З метою надання процесуальної можливості третім особам висловити позицію щодо заявленого представником позивача клопотання про зупинення провадження у справі, а також надання письмових пояснень щодо позовної заяви, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 14.05.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.05.2026. (т.1, арк. справи 165-168)

20.05.2026 представником третьої особи ГУ ДПС у Тернопільській області подано до суду заяву про здійснення подальшого розгляду справи без його участі, з урахуванням позиції, викладеної у письмових поясненнях. (т.1, арк. справи 203-206)

20.05.2026 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Тернопільської міської ради, за змістом яких просить задовольнити клопотання Комунального підприємства Тернопільводоканал про зупинення провадження у справі №500/1490/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26. Крім того, Тернопільською міською радою висловлено позицію щодо підтримання позовних вимог КП Тернопільводоканал, у зв`язку з чим просить їх задовольнити повністю. (т.1, арк. справи 207-216)

20.05.2026 до суду надійшли письмові пояснення Міністерства фінансів України, за змістом яких заперечує проти задоволення позовних вимог. (т.1, арк. справи 217-243)

21.05.2026 надійшли письмові пояснення третьої особи Міністерства розвитку громад та територій України, за змістом яких просить розглянути клопотання про зупинення провадження у даній справі з урахуванням висновків у постанові Верховного суду від 08.04.2026 у справі № 120/15288/25, а також здійснити розгляд справи без участі його представника. (т.1, арк. справи 244-253)

22.05.2026 третьою особою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано письмові заперечення на пояснення третьої особи Тернопільської міської ради. (т.2, арк. справи 1-17)

27.05.2026 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. (т.2, арк. справи 28)

Ухвалою суду від 27.05.2026 підготовче засідання призначено на 02.06.2026. (т.2, арк. справи 29)

27.05.2026 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо позовної заяви, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Тернопільводоканал, розглядати справу без участі представника НКРЕКП. (т.2, арк. справи 37-52)

02.06.2026 у ході підготовчого засідання представник Тернопільської міської ради підтвердив позицію щодо підтримання позовних вимог, у зв`язку з чим судом визначено статус вказаної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - на стороні позивача.

Представник Міністерства фінансів України підтримала позицію щодо заперечення проти задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим судом визначено статус вказаної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - на стороні відповідача.

З урахуванням письмових пояснень ГУ ДПС у Тернопільській області, Міністерства розвитку громад та територій України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та висловленої ними позиції щодо заперечення проти задоволення позовних вимог судом також визначено їх статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 02.06.2026, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.06.2026, у задоволенні клопотання представника Комунального підприємства "Тернопільводоканал" від 04 травня 2026 року вих.№ К-1851 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26, - відмовлено. (т.2, арк. справи 71-74, 84)

Ухвалою суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 червня 2026 року. (т.2, арк. справи 75-76)

09.06.2026 представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці. (т.2, арк. справи 89-93)

10.06.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та відкладено судове засідання до 30.06.2026. (т.2, арк. справи 95-96)

26.06.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками. (т.2, арк. справи 107-212)

29.06.2026 представником позивача подано до суду клопотання вих.№СД-2448 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26. (т.2, арк. справи 213-218)

30.06.2026 ухвалою суду, вступна та резолютивна частини якої проголошені в судовому засіданні, у задоволенні клопотання представника позивача від 29.06.2026 вих.№СД-2448 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/16585/26, - відмовлено. (т.2, арк. справи223-226)

30.06.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2026. (т.2, арк. справи 219-222)

01.07.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 07.07.2026.

03.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача, у якій зважаючи на достатність наданих у ході розгляду справи пояснень, просить перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження. (т.2, арк. справи 235-239)

06.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідача, у якій просить розглянути справи без його участі у порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів. (т.2, арк. справи 240-244)

У судове засідання 07.07.2026 прибула представник третьої особи Міністерства фінансів України, яка не заперечила щодо розгляду справи у порядку письмового провадження. З урахуванням наданих учасниками справи заяв суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 07.07.2026, вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. (т.2, арк. справи 245-246)

04.08.2026 представником позивача подано до суду додаткові пояснення. (т.3, арк. справи 1-38)

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що формуючи на направляючи на адресу ГУ ДПС у Тернопільській області спірні подання Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області діяло в межах та у спосіб, передбачений Порядком обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України №174 від 02.03.2011.

Щодо доводів позивача про формування заборгованості за договорами субкредитування внаслідок невиконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг умов вказаних договорів, то представник відповідача вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області не є учасником вказаних договірних відносин.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що за його позицією необхідним фактором для оформлення подання щодо заходів стягнення простроченої заборгованості є дві умови: 1. наявна прострочена заборгованості за кредитами залученими державою; 2. дотримання строку, визначеного пунктом 10 Порядку №174.

Щодо першої умови представник позивача вказує, що за умовами Договору про субкредитування №13010-05/95 КП «Тернопільводоканал» отримало 23971968,44 дол. США, частина коштів 29.12.2025 була повернута в розмірі 55890,31 доларів США як залишок невикористаної суми. На виконання умов Договору про субкредитування №13010-05/96 КП «Тернопільводоканал» отримало 5222265,61 доларів США. Загальний розмір отриманих кредитних коштів становить 29138343,74 доларів США.

Пунктом 16.1.1 статті XVI Договорів субкредитування передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зобов`язана вживати усіх необхідних заходів щодо встановлення до завершення дії цих Договорів тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на рівні, який покриває економічно обґрунтовані планові витрати на виробництво, в тому числі на обслуговування Субкредиту, та враховує витрати (амортизація, фінансові витрати) та плановий прибуток у достатньому обсязі. Проте НКРЕКП, як суб`єкт владних повноважень та сторона Договору, не виконала свої зобов`язання, передбачені нормами чинного законодавства та вищевказаними Договорами про субкредитування, оскільки фактично тариф на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не змінювала починаючи з 22.12.2021, тобто коли тариф був затверджений на рівні 30,58 грн (без ПДВ).

Позивач вважає, що допускаючи бездіяльність щодо непідняття тарифу на послуги, які надає КП «Тернопільводоканал», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг порушила зобов`язання, встановлене в пункті 16.1.1 статті XVI Договорів про субкредитування, а тому в силу вимог частини 3 статті 538, частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України КП «Тернопільводоканал» мав всі підстави зупинити виконання свого обов`язку за договорами субкредитування або відстрочити його виконання.

Щодо другої умови, а саме дотримання строків, то представник позивача вказує, що подання Головного управління Державної казначейської служби в Україні у Тернопільській області мали би бути оформлені та направлені до Головного управління ДПС у Тернопільській області до 31.12.2023, проте згадані подання датовані 27.01.2026, тобто з пропуском строку, визначеного пунктом 10 Порядку.

З урахуванням викладеного представник позивача вважає, що КП «Тернопільводоканал» не допустив прострочення заборгованості за кредитними договорами, а тому винесені відповідачем подання не повинні породжувати правових наслідків для всіх учасників процедури стягнення простроченої заборгованості та впливати на права та обов`язки КП «Тернопільводоканал».

Крім того, у додаткових письмових поясненнях, які надійшли до суду 04.08.2026, представник позивача зазначає, що діючи добросовісно та маючи намір виконати свої зобов`язання за договорами про субкредитування від 20.11.2014 № 13010-05/95 та від 20.11.2014 № 13010-05/96, позивач після 01.01.2026 здійснив платежі на загальну суму 21045779,25 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які додаються. Отже, з урахуванням здійснених оплат загальний обсяг фінансових зобов`язань позивача за поданнями повинен зменшитись. Таким чином, суми, зазначені у спірних поданнях, не відповідають фактичному розміру заборгованості позивача, а тому подання є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

У письмових поясненнях третя особа ГУ ДПС у Тернопільській області заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аргументуючи свою позицію зазначає, що формуючи спірні подання ГУ Державної казначейської служби у Тернопільській області діяло у відповідно до вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №174 від 02.03.2011.

Також третя особа вважає безпідставним посилання позивача на положення розділу V договорів субкредитування, який передбачає звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань у випадку настання форс-мажорних обставин, оскільки позивачем не надано сертифіката Торгово-промислової палати України про підтвердження неможливості виконання зобов`язань через надзвичайні та невідворотні події.

Представник Тернопільської міської ради у письмових поясненнях та поясненнях, наданих у ходів розгляду справи підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, вважаючи обґрунтованою позицію позивача щодо неможливості виконання ним умов договорів субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та від 20.11.2014 №13010-05/96 внаслідок неналежного виконання умов цих договорів іншими їх сторонами. Зокрема зазначає, що за специфікою спірних правовідносин КП «Тернопільводоканал» не наділене повноваженнями самостійно встановлювати тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, а здійснює діяльність виключно в межах державного тарифного регулювання, яке відповідно до умов договорів та законодавства здійснюється НКРЕКП. Таким чином, належне виконання КП «Тернопільводоканал» своїх фінансових зобов`язань за договорами субкредитування було прямо поставлене у залежність від рішень державного регулятора, на які підприємство об`єктивно не могло впливати. Невстановлення НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів, достатніх для покриття витрат на обслуговування та повернення субкредиту, фактично створило для позивача обставини, що виникли незалежно від його волі та унеможливили належне виконання відповідних грошових зобов`язань у передбачений договорами строк.

Представник Міністерства фінансів України у письмових поясненнях та поясненнях, наданих під час розгляду справи, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що станом на 01.01.2026 року за КП «Тернопільводоканал» рахується заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії на загальну суму 6 070 000, 00 дол. США (що становить у гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим на звітну дату 257293946,00 грн). Представник третьої особи звертає увагу суду, що позивачем не надано доказів належного виконання взятого на себе зобов`язання. При цьому подання ГУ ДКСУ у Тернопільській області носять інформаційний характер та самі по собі не є підставою для виникнення зобов`язань позивача. Виконання зобов`язань за договорами про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 є предметом розгляду та доказування у справі №500/1233/26 про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 01.01.2026, за вказаними договорами.

Таким чином, оскаржувані подання не є рішеннями / актами індивідуальної дії, а лише є інформацією відповідно до п. 10, 15 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174, яким органи Казначейства інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами. Винесення відповідного подання ніяким чином не впливає на функціонування позивача, а є інформацією для вчинення органом податкової служби відповідних дій з урахуванням сукупності документів, які надають інформацію про зобов`язання позивача та його виконання.

Представник Міністерства розвитку громад та територій України у письмових поясненнях просить врахувати наведені ним положення Бюджетного кодексу України та Порядку №174, та ухвалити рішення згідно вказаних норм.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у письмових поясненнях заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що твердження про встановлення НКРЕКП економічно необґрунтованих тарифів не ґрунтуються та не підтверджуються жодними допустимими та достовірними доказами, а отже є виключно суб`єктивними міркуваннями представника позивача та Тернопільської міської ради. При цьому, НКРЕКП не є відповідачем у даній справі, а оцінка економічній обґрунтованості тарифів в межах даної справи не надається, оскільки останні не є предметом спору в цій справі.

Також поза увагою залишились ті обставини, що обов`язок НКРЕКП в частині встановлення обґрунтованого тарифу позивачу не є умовою договірних відносин у розумінні Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (чинного на час укладення договорів) та не залежить від наявності чи відсутності такого обов`язку у договорах, оскільки такі обов`язки та повноваження визначені безпосередньо статтею 17 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». При цьому, Тернопільська міська рада, покладаючи відповідальність за невиконання КП «Тернопільводоканал» умов таких договорів на НКРЕКП, замовчує той факт, що вказані договори містять розділи, які передбачають обов`язки міської ради, як сторони цих договорів. Зокрема, відповідно до п. 14.1 статті XIV договорів, міська рада зобов`язується вживати заходів для забезпечення належного впровадження субпозичальником договору, належного виконання ним умов Угоди про позику та цього договору, вживати всіх не заборонених законодавством України заходів з метою забезпечення вчасного та належного виконання субпозичальником своїх обов`язків в рамках договору.

Враховуючи все вищенаведене, НКРЕКП наголошує на безпідставності та необґрунтованості оперування як позивачем, так і третіми особами у даній справі, поняттям економічно необґрунтованих тарифів для КП «Тернопільводоканал» за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що 20.11.2014 між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та комунальним підприємством «Тернопільводоканал» укладено Договір про субкредитування №13010-05/95 про використанні позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику «Другий проект розвитку міської інфраструктури» №8391-UA від 26.05.2014), невід`ємними частинами якого є додаткові угоди від 25.04.2019 №13010-05/95-1, від 26.04.2019 №13010-05/95-2, від 26.04.2019 №13010-05/95-3, від 18.05.2021 №13010-05/95-4, від 29.10.2021 №13010-05/95-5, від 22.03.2024 №13010-05/95-6. (т.1, арк. справи 88-110)

За умовами Договору №13010-05/95 від 20.11.2014 Міністерство фінансів України (Субкредитор) рекредитує КП «Тернопільводоканал» (Субпозичальнику) частину коштів Позики у сумі 29889537,50 дол. США та включає початкову разову комісію (0,25% від суми субкредиту, що складає 74537,50 дол. США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього договору, Угоди про позику, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором, повернути отриману суму Субкредиту, в тому числі початкову разову комісію, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього договору. (пункт 2.1 статті II розділу II Загальних положень Договору)

Пунктом 5.1 статті V розділу II Договору визначено, що Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку 1 до цього Договору. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатку 3 Угоди про позику, відповідні зміни вносяться до графіка погашення Субкредиту, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Субпозичальник сплачує Субкредитору з коштів Субкредиту початкову разову комісію. Початкова разова комісія, яка визначена в п.2.1 цього Договору є використаною сумою Субкредиту з дати її списання Банком, про що Субкредитор зобов`язаний повідомити Субпозичальника відповідним листом. З дати її списання Банком Субкредитор нараховує Субпозичальнику відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту. (пункт 5.2 статті V розділу II Договору)

Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.04 Угоди про позику у відповідному періоді нарахування відсотків. Про зміну відсоткової ставки Субкредитор інформує Субпозичальника у строки, необхідні для належного виконання останнім своїх зобов`язань за цим Договором, але в будь-якому разі не раніше отримання відповідної інформації від Банку. (пункт 5.3 статті V розділу II Договору)

Погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок. (пункт 5.7 статті V розділу II Договору)

Пунктом 6.2 статті VI розділу ІІ Договору передбачено, що виконання зобов`язань Субпозичальника щодо обслуговування та погашення Субкредиту буде забезпечуватись: правом договірного списання у сумі невиконаних зобов`язань на користь держави Україна та на вимогу Субкредитора з рахунків Субпозичальника; нарахуванням та сплатою пені відповідно до Договору.

Згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті VIII розділу ІІІ Договору Субпозичальник зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором, інформувати Субкредитора в триденний строк про зміни банківських установ, у яких знаходяться рахунки Субпозичальника в національній та іноземній валютах.

Згідно з довідкою про стан простроченої заборгованості комунального підприємства «Тернопільводоканал» перед державним бюджетом за Договором про субкредитування між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та комунальним підприємством «Тернопільводоканал» від 20.11.2014 №13010-05/95 заборгованість на 01.01.2026 складає: основний борг 3640000,00 дол. США; відсотки 1965000,00 доларів США. (т.1 арк. справи 70-72)

Крім того, 20.11.2014 між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та комунальним підприємством «Тернопільводоканал» укладено Договір про субкредитування №13010-05/96 про використанні позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику «Другий проект розвитку міської інфраструктури» №TF017112 від 26.05.2014), невід`ємними частинами якого є додаткові угоди від 26.04.2019 №13010-05/96-1, від 26.04.2019 №13010-05/96-2, від 18.05.2021 №13010-05/96-3, від 29.10.2021 №13010-05/96-4, від 22.03.2024 №13010-05/96-5. (т.1, арк. справи 111-131).

За умовами Договору №13010-05/96 від 20.11.2014 Міністерство фінансів України (Субкредитор) рекредитує КП «Тернопільводоканал» (Субпозичальнику) частину коштів Позики у сумі 6799460,50 дол. США та включає початкову разову комісію (0,45% від суми субкредиту, що складає 30460,50 дол. США), на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти відповідно до умов цього договору, Угоди про позику ФЧТ, виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором, повернути отриману суму Субкредиту ФЧТ, в тому числі комісію за управління коштами, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цього договору. (пункт 2.1 статті II розділу II Загальних положень Договору)

Пунктом 5.1 статті V розділу II Договору визначено, що Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту ФЧТ відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку 1 до цього Договору. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатку 3 Угоди про позику ФЧТ, відповідні зміни вносяться до графіка погашення Субкредиту ФЧТ, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Субпозичальник сплачує Субкредитору з коштів Субкредиту ФЧТ комісію за управління коштами. Комісія за управління коштами, яка визначена в п.2.1 цього Договору є використаною сумою Субкредиту ФЧТ з дати її списання Банком, про що Субкредитор зобов`язаний повідомити Субпозичальника відповідним листом. З дати її списання Банком Субкредитор нараховує Субпозичальнику відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту ФЧТ. (пункт 5.2 статті V розділу II Договору)

Субпозичальник сплачує Субкредитору відсотки на вибрану та непогашену суму Субкредиту за ставкою, що дорівнює відсотковій ставці, яку сплачує Субкредитор Банку відповідно до розділу 2.05 Угоди про позику у відповідному періоді нарахування відсотків. Про зміну відсоткової ставки Субкредитор інформує Субпозичальника у строки, необхідні для належного виконання останнім своїх зобов`язань за цим Договором, але в будь-якому разі не раніше отримання відповідної інформації від Банку. (пункт 5.3 статті V розділу II Договору)

Погашення, обслуговування Субкредиту ФЧТ та сплата будь-яких платежів за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок. (пункт 5.7 статті V розділу II Договору)

Пунктом 6.2 статті VI розділу ІІ Договору передбачено, що виконання зобов`язань Субпозичальника щодо обслуговування та погашення Субкредиту ФЧТ буде забезпечуватись: правом договірного списання у сумі невиконаних зобов`язань на користь держави Україна та на вимогу Субкредитора з рахунків Субпозичальника; нарахуванням та сплатою пені відповідно до Договору.

Згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті VIII розділу ІІІ Договору Субпозичальник зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу за основною сумою Субкредиту ФЧТ, відсотками, маржею та іншими платежами, передбаченими цим Договором, інформувати Субкредитора в триденний строк про зміни банківських установ, у яких знаходяться рахунки Субпозичальника в національній та іноземній валютах.

Згідно з довідкою про стан простроченої заборгованості комунального підприємства «Тернопільводоканал» перед державним бюджетом за Договором про субкредитування між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Тернопільською міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та комунальним підприємством «Тернопільводоканал» від 20.11.2014 № 13010-05/96 заборгованість на 01.01.2026 складає: основний борг 465 000 дол. США. (т.1 арк. справи 70-72)

Державною казначейською службою України направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області листа від 26.01.2026 №10-05-08/1882 «Про відшкодування витрат державного бюджету за кредитами, залученими державою», у додатку до якого зазначено інформацію щодо простроченої заборгованості КП «Тернопільводоканал» станом на 30.12.2025. (т. 1, арк. справи 61)

Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області супровідним листом від 27.01.2026 №5-06.1-06/520 направило на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області:

подання №1 від 27.01.2026 про здійснення до КП Тернопільводоканал заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за основною сумою боргу за договором про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 станом на 01.01.2026 в сумі 154291592 грн; (т.1, арк. справи 73)

подання №2 від 27.01.2026 про здійснення до КП Тернопільводоканал заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за користування кредитами, залученими державою за за договором про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 станом на 01.01.2026 в сумі 83292027 грн; (т.1, арк. справи 74).

Також супровідним листом від 27.01.2026 №5-06.1-06/519 Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області направило на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області:

подання №1 від 27.01.2026 про здійснення до КП Тернопільводоканал заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за основною сумою боргу за договором про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/96 станом на 01.01.2026 в сумі 19710327 грн. (т.1, арк. справи 75)

Вважаючи вказані подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області протиправниими, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до вимог частини 3 статті 17 Бюджетного кодексу України державні (далі БК України) (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом. Обов`язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії, крім державних гарантій на портфельній основі, є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб`єктом господарювання про погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за виконання гарантійних зобов`язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання:

внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

надати майнове або інше забезпечення виконання зобов`язань за гарантією;

відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань;

сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб`єкта господарювання на користь гаранта.

Згідно з вимогами частини 8 статті 17 БК України, у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється. У разі порушення справи про банкрутство суб`єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи. У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов`язань за кредитом (позикою). (частина дев`ята статті 17 БК України)

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що у разі наявності у суб`єкта господарювання простроченої заборгованості перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), податковий орган, стягує таку заборгованість у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, поряд з іншим, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 затверджено Порядок обліку заборгованості (далі - Порядок), в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.

Цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою та встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Пунктами 3, 4 Порядку визначено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.

Кошти в національній валюті, що надходять в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені зараховуються на окремий рахунок, відкритий у Державній казначейській службі.

Кошти в іноземній валюті, що надходять в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені зараховуються на валютні рахунки, відкриті в АТ "Укрексімбанк" для зарахування коштів до державного бюджету.

Державна казначейська служба надсилає Мінфіну не пізніше 11 години робочого дня, що настає після надходження коштів, виписку з окремого рахунка та/або повідомлення про надходження коштів в іноземній валюті.

Мінфін повідомляє Державній казначейській службі не пізніше 16 години робочого дня, що настає після надходження коштів, про черговість зарахування коштів до державного бюджету в розрізі кодів бюджетної класифікації.

Державна казначейська служба на підставі інформації, що подана Мінфіном, здійснює зарахування коштів до державного бюджету на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі, в розрізі кодів бюджетної класифікації, боржників та угод. Датою надходження коштів до державного бюджету в рахунок погашення заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені є дата зарахування коштів на окремий рахунок, відкритий в Державній казначейській службі, або на валютні рахунки, відкриті в обслуговуючих банках.

Перерахунок в іноземну валюту кредиту коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за кредитом, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на окремий рахунок, відкритий в Державній казначейській службі.

Згідно з пунктом 5 Порядку кошти, що надійшли в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені, зараховуються в черговості, визначеній цим Порядком, якщо інше не встановлено кредитною (субкредитною) угодою.

Відповідно до пункту 7 Порядку Державна казначейська служба інформує Мінфін, Державну податкову службу і банк-агента щомісяця до 10 числа про суми і дати надходження коштів до державного бюджету в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами в розрізі кодів бюджетної класифікації та кредитних (субкредитних) угод (станом на 1 число місяця, що настає за звітним).

Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

На прострочену заборгованість за кредитами пеня нараховується Мінфіном. Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 174 територіальні органи Державної казначейської служби здійснюють повідомлення органу державної податкової служби про суму нарахованої пені здійсненну Мінфіном, а також щодо нарахованої ними самостійно пені на суму заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Відповідно до вимог пункту 15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Отже, Порядком №174 визначено чіткий і послідовний алгоритм дій органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, а також механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії.

Зокрема:

- облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані (пункт 3);

- пеня нараховується Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами (пункт 12);

- Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені (пункт 9);

- з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені, а також повідомляють про наявність простроченої заборгованості, яка не погашена протягом 30 днів з дня настання строку платежу шляхом надіслання відповідного подання.

Як слідує зі змісту поданих сторонами заяв по суті, предметом спору є подання від 27.01.2026 №1 та №2, а також від 27.01.2026 №2, сформовані та надіслані Головним управлінням ДКСУ у Тернопільській області до Головного управління ДПС у Тернопільській області для здійснення заходів щодо стягнення з КП «Тернопільводоканал» простроченої заборгованості за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/95.

Заперечуючи правомірність вказаних актів позивач вказує про відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/95, оскільки вважає, що така заборгованість виникла внаслідок недотримання іншим учасником умов вказаних договорів, а саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на рівні, який покриває економічно обґрунтовані планові витрати на виробництво, в тому числі на обслуговування Субкредиту, та враховує витрати (амортизація, фінансові витрати) та плановий прибуток у достатньому обсязі.

Суд критично оцінює вказаний довід позивача та вважає його таким, що не є юридично спроможним у межах даних спірних правовідносин, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області не є стороною договорів субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 та, відповідно, не є безпосереднім учасником договірних відносин, які виникли на підставі вказаних договорів.

Положеннями нормативно - правових актів, які врегульовують спірні правовідносини у даній справі, зокрема Бюджетним кодексом України та Порядком обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженим постановою КМУ від 02.03.2011 №174, не передбачено умов, за яких органи Державної казначейської служби України мали б управлінські функції чи повноважння втручатись у договірні відносини учасників договорів кредиту чи субкредитування, за виконанням яких здійснюється відповідний нагляд.

Положеннями наявних у матеріалах справи договорів про субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 також не передбачено умов, які б безпосередньо визначали права, обов`язки чи повноваження органів Державної казначейської служби України у разі невиконання або неналежного виконання однією з договірних сторін, у даному випадку НКРЕКП, визначених вказаними договорами зобов`язань.

З урахуванням викладеного суд вважає, що питання дотримання НКРЕКП умов догорів субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96 не підлягає дослідженню судом у межах даних спірних правовідносин, оскільки вказані обставини не впливають на поведінку відповідача, як територіального органу Державної казначейської служби, функціональні обов`язки якого визначені Порядком №174.

Також слід зауважити, що виходячи зі змісту положень Порядку №174, територіальні органи Державної казначейської служби не наділені повноваженнями ведення обліку заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами, нарахування пені на прострочену заборгованість за кредитами чи внесення змін щодо розміру заборгованості за такими кредитами.

Державна казначейська служба України та її територіальні органи є органами казначейського обслуговування бюджетних коштів та їх обліку, тобто мають статус фінансово-операційного органу держави, який взаємодіє між Міністерством фінансів України, як фінансовим агентом Уряду та головним представником держави щодо залучення міжнародних кредитів та подальшого субкредитування, та боржником.

При цьому, у випадку отримання від Державної казначейської служби України інформації про наявність у боржника простроченої заборгованості, яка не погашена протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, у територіального органу ДКСУ виникає безпосередній обов`язок щодо інформування відповідний територіальний орган податкової служби про наявність такої заборгованості шляхом формування та надсилання відповідного подання.

Верховний Суд здійснивши касаційний перегляд у справі № 826/8966/14 (адміністративне провадження № К/9901/8539/18) та перевіривши правильність застосування судами норм Порядку № 174 та Податкового кодексу України в частині функцій контролюючого органу щодо стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою, у постанові від 22.10.2019 дійшов висновку, що саме по собі подання органу Державної казначейської служби, внесене до органів доходів і зборів, носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Судом встановлено, що підставою для формування та направлення на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області спірних актів (подання №1 та №2 від 27.01.2026 за договором від 20.11.2014 №13010-05/95 та подання №2 від 27.01.2026 за договором від 20.11.2014 №13010-05/96) стала отримана від Державної казначейської служби інформація, оформлена листом від 26.01.2026 №10-05-08/1882, щодо наявності у КП «Тернопільводоканал» простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою, що відповідає наведеним вище положенням Бюджетного кодексу України та Порядку №174.

Таким чином, зважаючи на отримання інформації про наявність у позивача станом на 01.01.2026 простроченої заборгованості за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96, у Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області виник обов`язок проінформувати Головне управління ДПС у Тернопільській області про розмір такої заборгованості шляхом направлення відповідного подання, у зв`язку з чим суд констатує, що такі дії відповідача є правомірними, тобто такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Доводи представника позивача щодо порушення відповідачем визначених пунктом 10 Порядку №174 строків, як передумови для визнання відсутніми підстав для стягнення заборгованості, суд також не бере до уваги, оскільки у межах даної справи спірним є питання виключно правомірності дій ГУ ДКСУ у Тернопільській області щодо формування та направлення подання, а не стягнення простроченої заборгованості з КП «Тернопільводоканал».

З цих же підстав суд відхиляє доводи представника позивача щодо протиправності оскаржуваних актів (подання) внаслідок неврахування сум, сплачених КП «Тернопільводоканал» у рахунок часткового погашення боргу за договорами субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/95 та №13010-05/96, оскільки питання визначення остаточної суми, яка є простроченою, підлягає вирішенню у межах справи щодо стягнення заборгованості з боржника, у ході якої позивач не позбавлений можливості захищати свої права та інтереси шляхом надання відповідних доказів.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, підстав для визнання протиправним та скасування подання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області №1 та №2 від 27.01.2026, а також №2 від 27.01.2026, судом не встановлено, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи, що за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому питання про розподіл понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Тернопільводоканал до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Тернопільська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Тернопільській області, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування подання відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (місцезнаходження: вул. Старий Поділ, 7, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46008, код ЄДРПОУ 03353845);

відповідач:

- Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 39,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46025, код ЄДРПОУ/РНОКПП 37977599);

третя особа:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.