Ухвала суду № 138922647, 11.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3328/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Удовіченка С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №440/3328/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач), третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" (надалі також третя особа) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії позивача з 1 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 19 листопада 2019 року від 13 серпня 2021 року №33/37-4/11240;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 19 листопада 2019 року від 13 серпня 2021 року №33/37-4/11240 з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №440/3328/22 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" (вул. С. Петлюри, 64, м. Полтава, Полтавська область, 36038, код ЄДРПОУ 08733966) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 1 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 13 серпня 2021 року №33/37-4/11240 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області від 13 серпня 2021 року №33/37-4/11240 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 21.05.2022.

24.06.2026 Полтавський окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/3328/22.

30.07.2026 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа у справі №440/3328/22.

В обгрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що боржником у справі є державний орган (ГУ ПФУ), а також враховуючи введення в Україні воєнного стану та специфіку бюджетного фінансування виплат заборгованостей за рішеннями судів через спеціальні реєстри ПФУ, він, здійснюючи захист своїх прав на стадії виконання рішення суду самостійно, протягом визначеного законом трирічного строку добросовісно розраховував на дію Конституції України та очікував на добровільне виконання рішення суду Пенсійним фондом без залучення органів примусового виконання. На підтвердження обґрунтованості моїх сподівань, у жовтні 2025 року Боржник фактично розпочав щомісячні виплати нарахованої заборгованості (зокрема: у 10/2025 р. 187,35 грн, 11/2025 р. 187,35 грн, 12/2025 р. 187,35 грн, 02/2026 р. 103,00 грн, 03/2026 р. 101,00 грн, 04/2026 р. 100,00 грн, 05/2026 р. 100,00 грн, 06/2026 р. 132,00 грн). Початок здійснення Боржником виплат підтвердив факт прийняття рішення суду до виконання та остаточно переконав мене у тому, що державний орган здійснює добровільне погашення заборгованості. Це повністю виключало потребу звертатися до органів примусового виконання. Однак, як з`ясувалося згодом після отримання детального розрахунку заборгованості від ПФУ у червні 2026 року, загальна сума боргу становить 176 843,99 грн. За таких мізерних темпів виплат для її повного погашення відповідачу знадобиться понад 130 років, що робить реальне та своєчасне виконання рішення суду без застосування механізмів примусового виконання абсолютно неможливим. Таким чином, пропуск строку відбувся не з його вини чи недбалості, а внаслідок добросовісного покладання на дії Відповідача (ГУ ПФУ), який своїми діями та частковими виплатами створював впевненість у належному добровільному виконанні судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 призначено заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №440/3328/22 до розгляду у судовому засіданні.

Учасники справи у судове засідання 11.08.2026 не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Частиною третьою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №440/3328/22, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частинами першою та другою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, підставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання можуть бути причини, які судом визнано поважними.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Заявник у своїй заяві зазначає, що виконавчий лист не пред`явлений у визначений строк до виконання, зокрема у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та добросовісним очікуванням добровільного виконання рішення суду відповідачем.

Так, стаття 376 КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання лише у випадку наявності причин такого пропуску, які суд визнає поважними. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які, до того ж, повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

В свою чергу, очікування добровільного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення суду від 20.04.2022, також не свідчить про наявність непереборних обставин, які перешкоджали заявнику звернутись до виконавчого органу з метою пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інших підстав, які об`єктивно перешкоджали вчиненню всіх залежних від особи дій для забезпечення вчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання у визначений Законом строк до 22.05.2025, заявником наведено не було.

Суд зауважує, що виконання судових рішень це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 166/1472/18 від 23.10.2019, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

На переконання суду, зазначені заявником обставини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не є об`єктивно непереборними, які б заважали пред`явленню виконавчого листа до виконання, а також такими, що не залежать від волі заявника чи перебувають поза межами його контролю.

Інших підстав, які об`єктивно перешкоджали вчиненню всіх залежних від особи дій для забезпечення вчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання у визначений Законом строк, особою, яка звернулася із заявою в порядку ст.376 КАС України, не наведено, а судом не встановлено.

Посилання заявника на обов`язковість виконання судових рішень не може бути визнано достатньою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання без встановлення поважних причин пропуску цього строку. В протилежному випадку це нівелює положення статті 376 КАС України щодо можливості поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання лише при наявності поважних причин пропуску такого строку.

Враховуючи недоведеність заявником поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №260/2595/22.

З огляду на викладене вище, заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №440/3328/22 необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Частиною четвертою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 229, 248, 256, 376 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №440/3328/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Cуддя С.О. Удовіченко