Ухвала суду № 138921953, 11.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4948/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у письмовому провадженні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно у належному розмірі;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням для її обчислення місяця підвищення (базового місяця) січня 2008 року та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01 березня 2018 року по 13 квітня 2021 року включно;

- стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 13 квітня 2021 року включно у розмірі 4 015,61 грн на місяць, а всього 150 317,66 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2021 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2018-2021 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться їх розрахунок, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення та індексації за період з 01 січня 2016 року по 13 квітня 2021 року за весь час затримки виплати.

22.07.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №340/4948/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.08.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивача звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій 13.04.2021. Грошовий атестат та довідка №1 від 13.04.2021 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення містять особистий підпис позивача, а тому не пізніше 13.04.2021 йому було відомо про розмір грошового забезпечення, його складові та виплати, що були враховані при оформленні пенсійних документів та при звільненні. Лише 16.04.2026 позивач звернувся до Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області із заявою про надання інформації щодо розмірів нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, а після отримання відповіді від 29.04.2026 звернувся до суду. На переконання відповідача, отримання додаткової інформації у 2026 році не може поновлювати або розпочинати заново строк звернення до суду.

На підтвердження своєї позиції відповідач, зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, у якій грошовий атестат оцінено як письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України. Відповідач вважає, що строк звернення до суду слід обчислювати з 13.04.2021, а тому позов, поданий 17.07.2026, заявлено із істотним пропуском установленого законом строку.

Розглянувши клопотання та перевіривши наведені у ньому доводи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою, зокрема, встановлено тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю, та поширює свою дію у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала підхід щодо застосування статті 233 КЗпП України у часі. Верховний Суд зазначив, що якщо тривалі правовідносини виникли під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, та продовжувалися після цієї дати, то правовідносини, які мали місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню положеннями статті 233 КЗпП України у попередній редакції, а до правовідносин з 19.07.2022 застосовується редакція цієї статті після внесення змін Законом №2352-IX.

Судом установлено, що у цій справі позивач оспорює правильність нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.04.2021, а також розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2021 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні 13.04.2021, які, на його думку, обчислені без урахування належної індексації грошового забезпечення. Таким чином, спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення і пов`язаних з ним виплат виникли та завершилися до 19.07.2022.

Отже, до цих правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, яка не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати (грошового забезпечення).

За таких обставин факт звільнення позивача 13.04.2021, а також ознайомлення ним у цей день під підпис із грошовим атестатом та довідкою про додаткові види грошового забезпечення не зумовлював початку перебігу тримісячного строку звернення до суду, оскільки такого строку для вимог щодо належної оплати праці на той час закон не встановлював.

Застосування до правовідносин, які у повному обсязі мали місце до 19.07.2022, тримісячного строку, запровадженого Законом №2352-IX лише з цієї дати, фактично означало б поширення нової редакції статті 233 КЗпП України на правовідносини, що виникли та припинилися до набрання нею чинності, що не відповідає наведеному правовому висновку Верховного Суду щодо дії цієї норми в часі.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 не спростовує такого висновку. У вказаній справі позовні вимоги стосувалися перерахунку грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, тобто охоплювали правовідносини як до, так і після 19.07.2022. При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду вимоги лише за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.

Саме стосовно цієї частини правовідносин Верховний Суд застосував частину другу статті 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19.07.2022, та надав оцінку грошовому атестату як письмовому повідомленню про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Водночас наведена постанова не містить висновку про поширення тримісячного строку, встановленого з 19.07.2022, на вимоги щодо грошового забезпечення за періоди, які повністю передують цій даті.

Натомість у справі №340/4948/26 останнім днем спірного періоду щодо грошового забезпечення та пов`язаних із ним виплат є 13.04.2021. Тому правова позиція, наведена відповідачем, не є підставою для обчислення щодо заявлених у цій справі вимог тримісячного строку з дня отримання позивачем грошового атестата.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги стосуються правовідносин щодо нарахування та виплати грошового забезпечення і пов`язаних із ним виплат, які мали місце до 19.07.2022 та підлягають регулюванню статтею 233 КЗпП України у редакції, що передбачала право на звернення до суду з вимогами про виплату належної заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК