Рішення № 138921849, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №640/32721/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі - відповідач-2), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Інформаційні системи України» щодо не знеособлення на порталі «Судова влада України» в «стан розгляду справ» прізвище, ім`я, по-батькові ОСОБА_1 , які вказані в розділі «сторони спору» по справі № 206/3775/20 та не здійснення маскування відомостей про діагноз ОСОБА_1 у рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2020 по справі № 206/3775/20;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України та Державне підприємство «Інформаційні системи України» знеособити на порталі «Судова влада України» в «стан розгляду справ» прізвище, ім`я, по-батькові ОСОБА_1 , які вказані в розділі «сторони спору» по справі № 206/3775/20 та здійснити маскування відомостей про діагноз ОСОБА_1 у рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2020 по справі № 206/3775/20.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у серпні 2020 року у Самарському районному суді м. Дніпропетровська у відношенні ОСОБА_1 розглядалася цивільна справа в порядку окремого провадження № 206/3775/20 за заявою КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. Інформація про зазначене вище судове рішення відображається як на сайті «Судова влада України», так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ввівши на сайті «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ» у графі «Сторона по справі» прізвище, ім`я та по-батькові заявника - ОСОБА_1 , то відображається номер справи, сторони спору (зазначено ПІБ заявника ОСОБА_1 та назва установи з надання психіатричної допомоги) та предмет спору -«про госпіталізацію». Натиснувши на цю інформацію сайт «Судова влада України» перенаправляє до Єдиного державного реєстру судових рішень, на якому є рішення суду від 21.08.2020. В зазначеному рішенні міститься діагноз заявника та всі обставини, при яких відбувалося направлення на примусову госпіталізацію.

Зазначені обставини дають можливість будь-яким особами ідентифікувати особу ОСОБА_1 , його діагноз та взагалі факт лікування в закладі надання психіатричної допомоги, що є конфіденційною інформацією. Тобто, вбачається факт розкриття конфіденційної інформації про стан здоров`я особи, факт звернення і лікування в медичному закладі, що суперечить наведеному вище законодавству та завдає значної шкоди ОСОБА_1 .

Розкриття конфіденційної інформації та можливість ідентифікувати особу ОСОБА_1 завдає значної шкоди останньому, оскільки при влаштуванні позивача на роботу роботодавці отримують інформацію про діагноз, про факт лікування останнього в психіатричному закладі шляхом введення прізвища позивача на офіційному веб-сайті «Судова влада України», у зв`язку з чим у позивача виникають перешкоди у працевлаштуванні. І таку інформацію можуть отримати не лише роботодавці, а й будь-яка особа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

11.09.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.09.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву залишено без руху із встановленням п`ятиденного строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано документи на усунення недоліків позовної заяви, а також докази на підтвердження їх усунення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що у нього відсутні правові підстави самостійно здійснювати аналіз інформації, яка міститься в Реєстрі, зокрема, надавати тлумачення питань функціонування Реєстру та/або доступу до Реєстру, здійснювати ідентифікацію, тлумачення змісту судових рішень, які містяться в Реєстрі, проводити облік, здійснювати моніторинг судових рішень за сторонами судових справ та видами провадження, здійснювати ідентифікацію сторін судових справ тощо.

Позивачем подано письмові пояснення по справі.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На веб-порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/) міститься інформація, що Самарським районним судом міста Дніпра розглянуто справу № 206/3775/20, де у розділі «Стан розгляду справ» вказано «особа стосовно якої вирішується питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_1 , заявник: Комунальне підприємство «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»». Також вказано, що 21.08.2020 судом прийнято рішення.

На сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91155270) за номером справи міститься повний текст рішення у справі № 206/3775/20 з детальним описом діагнозу, симптомів та лікування.

В абзацах другому, сьомому, восьмому та дев`ятому рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 21.08.2020 у справі № 206/3775/20 вказано наступне:

«В обґрунтування заяви зазначив, що 19.08.2020 ОСОБА_1 був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. Суїцидальна спроба.

У судовому засіданні було встановлено, що 19.08.2020 ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради за направленням лікаря Пазича КЗ «ОЦЕМД та МК`ДОР, у зв`язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він створює небезпеку для себе та оточуючих.

При обстеженні його психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР комісія лікарів виявила, що хворий психомоторно збуджений. Висловлює маячні ідеї впливу і відношення. Під впливом «голосів», які хворий чув у своїй голові, скоїв суїцидальну спробу - спочатку пошкодив виделкою шию, потім бив себе молотком по голові та намагався вистрибнути з вікна.

ОСОБА_1 поставлено попередній діагноз - гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. Суїцидальна спроба.»

Позивач вважає, що системне поєднання цих двох державних ресурсів дає можливість будь-якій особі за номером справи миттєво пов`язати ПІБ позивача з його діагнозом. Таким чином, «знеособлення» в Реєстрі є формальним і не виконує своєї захисної функції, що суперечить ст. 8 Конвенції про захист прав людини (право на повагу до приватного життя).

11.11.2020 позивач звертався до відповідача-1 та відповідача-2 з листами з проханням знеособити на офіційному веб-сайті «Судова влада України» відомості про ОСОБА_1 як сторону по справі № 206/3775/20 або іншим чином о знеособити сторону по зазначеній судовій справі - ОСОБА_1 з метою уникнення можливості встановити факт лікування та стан здоров`я ОСОБА_1 , а також виключити з рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2020 по справі № 206/3775/20 відомості про діагноз ОСОБА_1 .

Листом від 26.11.2020 № Т2382-20-2266/20 Державна судова адміністрація України відмовила позивачу у задоволенні його заяви.

Від Державного підприємства «Інформаційні судові системи», як вказує позивач та додає поштовий конверт № 4900809943610, заява повернулась без будь-якої відмітки.

Не погоджуючись з діями відповідачів позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд бере до уваги таке.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються, зокрема, Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV (далі - Закон №3262-IV), який визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 цього Закону рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону №3262-IV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку.

Порядок ведення Реєстру визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затверджено рішенням Вищої ради правосуддя 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі - Порядок).

Порядок визначає: адміністратор Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - адміністратор) - адміністратор Єдиної судової інформаційної системи державне підприємство "Інформаційні судові системи", віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). Адміністратор вживає заходи, пов`язані із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування Реєстру, у тому числі такі: створення, вдосконалення та супроводження державної інформаційної системи Реєстру; адміністрування Реєстру; надання доступу до Реєстру; забезпечення зберігання та захисту даних, що містяться в Реєстрі, у тому числі шляхом визначення моделі захисту від загроз витоку інформації та засобів обробки електронних документів у Реєстрі та надання до них безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі "Судова влада України"; виконання інших функцій, передбачених цим Порядком (пп.3 ч.1 Р.І Порядку).

Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів. З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстр переходить до її складу (п.9 ч.1 Р.І Порядку).

Знеособлення - процедура маскування в тексті електронного примірника судового рішення або окремої думки судді відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з подальшою вибірковою візуальною перевіркою результатів такого маскування. Результатом процедури знеособлення є створення образу електронного документа (п. 11 ч. 1 Р. І Порядку).

Відповідно до ч. 1 Р. ІІІ Порядку електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Реєстрація електронних примірників судових рішень та окремих думок суддів здійснюється адміністратором за допомогою відповідних програмно-апаратних засобів Реєстру в день їх надходження з АСДС. За результатами реєстрації формується дата та час включення до Реєстру електронного примірника судового рішення та окремої думки судді (п.1 Р.IV Порядку).

Згідно з ч. 1 Р.V Порядку зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження.

Адміністратор відповідає за внесення до Реєстру надісланих інформаційних ресурсів, надання доступу до них відповідно до вимог цього Порядку, забезпечення захисту внесеної до Реєстру інформації від її викрадення, перекручення чи знищення (ч.1 Р.ХІ Порядку).

Зі змісту наведених норм вбачається, що ДП «Інформаційні судові системи» є адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень, на якого покладено обов`язки вжиття заходів, пов`язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування цього реєстру.

Також пунктом 5 Статуту ДП «Інформаційні судові системи», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 26.11.2019 №1142 визначено, що підприємство створено з метою, зокрема, надання послуг з технічного, технологічного забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем (електронних баз даних), у тому числі державних реєстрів, що створюються відповідно до законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Уповноваженого органу управління; організації доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем державних реєстрів.

Отже, Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень передбачено, що забезпечення зберігання та захисту даних, що містяться в Реєстрі покладається на адміністратора Єдиної судової інформаційної системи - Державне підприємство «Інформаційні судові системи».

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд наголошує, що при здійсненні функцій адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України, виконує публічно-владні управлінські функції (делеговані повноваження), а отже є суб`єктом владних повноважень у значенні терміну наведеного у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Згідно з частини другої статті 7 Закону №3262-IV у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв`язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 2) реєстраційні номери транспортних засобів; 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні; 5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Текст цієї норми статті 7 Закону №3262-IV викладено у новій редакції Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». У попередній редакції стаття 7 Закону № 3262-IV передбачала, що до відомостей, які не можуть бути розголошені у текстах судових рішень належать імена (ім`я, по батькові, прізвище) фізичних осіб.

Отже, шляхом внесення змін до Закону № 3262-IV законодавцем виключено з переліку відомостей, які не підлягають розголошенню імена (ім`я, по батькові, прізвище) фізичних осіб.

Таким чином, у відповідності до статті 7 Закону №3262-IV відомості медичного характеру не віднесені законодавцем до таких, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначена справа №206/3775/20 учасником якої є позивач, не проводилась у закритому судовому засіданні та не має негативно-ризикових наслідків у правовому аспекті для останнього, які викладені у частині сьомій статті 7 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з матеріалами справи оприлюднення шляхом надсилання до Єдиного реєстру судових рішень електронного примірника рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 21.08.2020 у справі № 206/3775/20 проведено без знеособлення прізвища, імені та по-батькові позивача.

З огляду на викладені норми Закону України №3262-IV відсутні підстави вважати порушенням вимог чинного законодавства України оприлюднення (без знеособлення) інформації щодо ОСОБА_1 (прізвища, імені та по батькові) у тексті рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 21.08.2020 у справі № 206/3775/20.

Крім того, Порядком ведення Реєстру, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 визначений перелік повноважень адміністратора Реєстру при веденні Реєстру, що передбачають здійснення з його боку заходів, спрямованих на забезпечення функціонування Реєстру, виключно технічного і програмно-технологічного характеру. Відповідно, здійснення адміністратором Реєстру правової оцінки текстів судових рішень внесених до Реєстру, визначення в них відомостей, зокрема про лікування осіб, Порядком не передбачено.

До повноважень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» не належить ведення обліку учасників судових процесів за будь-якими ознаками, ідентифікації сторін судових процесів, правової оцінки обставин судових справ та ухвалених по них судових рішень, а також ідентифікації, систематизації та створення вибірок останніх за ознаками відмінними від тематичних класифікаторів, зокрема, за назвою сторін та учасників судових справ.

Таким чином, у Державного підприємства «Інформаційні судові системи» відсутні правові підстави самостійно здійснювати аналіз інформації, яка міститься в Реєстрі, зокрема, надавати тлумачення питань функціонування Реєстру та/або доступу до Реєстру, здійснювати ідентифікацію, тлумачення змісту судових рішень, які містяться в Реєстрі, проводити облік, здійснювати моніторинг судових рішень за сторонами судових справ та видами провадження, здійснювати ідентифікацію сторін судових справ тощо.

Щодо тверджень позивача у позовній заяві, що розкриття конфіденційної інформації та можливість ідентифікувати його особу та завдає значної шкоди останньому, оскільки при влаштуванні позивача на роботу роботодавці отримують інформацію про діагноз, у зв`язку з чим у позивача виникають перешкоди у працевлаштуванні, то позивач не подав жодних доказів щодо факту неможливості його працевлаштуватись на роботі саме з тої причини, яку він виклав у позовній заяві.

Посилання позивача на те, що відповідач перед оприлюдненням тексту судових рішень для загального доступу повинен опрацювати текст електронних копій судових рішень з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу, при цьому у випадку виявлення відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, замінити такі відомості літерними або цифровими позначеннями, не заслуговує на увагу, оскільки у відповідача відсутні правові підстави самостійно здійснювати аналіз інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема, здійснювати ідентифікацію сторін судових процесів, правову оцінку обставин судових справ та ухвалених по ним судових рішень.

Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.