Рішення № 138921820, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №320/16561/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 14/2 «Про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами, встановлених без належно оформленої дозвільної документації в м. Ірпінь» від в частині, що стосується демонтажу вивіски, належної позивачу та розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а тому просить його скасувати.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, під час обстеження місць розміщення рекламних засобів на предмет відповідності встановлення спеціальних конструкцій до виданих дозволів (проектно-технічної документації) КП «Управління благоустрою міста» встановлено, що на рекламну конструкцію магазину «ANDI», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній дозвіл на встановлення реклами.

27.12.2023 інспекторами КП «Управління благоустрою міста» було надано власнику магазину припис №368 із вимогою: надати дозвільну документацію на встановлення або розміщення реклами або спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, демонтувати конструкцію зовнішньої реклами, а саме: вивіску чорного кольору «Одяг, взуття «ANDI», оракал у вікнах зеленого кольору 3 шт.

Припис було отримано, про що наявна відмітка та підпис.

Однак, вимоги припису у визначений строк (протягом 5 днів) виконано не було.

У зв`язку із невиконанням вимог припису, 06.02.2024 відповідачем прийнято рішення № 14/2 «Про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами, встановлених без належно оформленої документації в м. Ірпінь».

14.02.2024 інспектором КП «Управління благоустрою міста» було повідомлено керівника магазину «ANDI» про необхідність провести демонтаж об`єктів зовнішньої реклами протягом 3 днів. Також, керівника магазину було проінформовано, що, у випадку невиконання вимоги, демонтаж буде виконано в примусовому порядку представниками КП «Управління благоустрою міста» та КП «УЖКГ «Ірпінь».

Однак, примусовий демонтаж не виконувався, оскільки власник магазин «ANDI» самостійно демонтував конструкції зовнішньої реклами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно підпункту 7 та підпункту 13 пункту «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №520/660/2020, за результатами системного аналізу Закону України «Про рекламу», Закону України «Про місцеве самоврядування», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Верховний Суд дійшов висновку, що до компетенції органів місцевого самоврядування належить питання регулювання правовідносин щодо розміщення зовнішньої реклами і законодавством передбачено повноваження виконавчого комітету міської ради на прийняття Порядку, який би врегульовував правовідносини з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно- правових актів ухвалюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а в разі невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюють відповідні комунальні підприємства й установи, підпорядковані виконавчим органам. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 916/214/20.

Рішенням Ірпінської міської ради № 5255-68-VІІ від 23.05.2019 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Ірпінь (в новій редакції)» затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами та визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування спеціальних конструкцій в м. Ірпінь (далі - Порядок).

Відповідно до п.2.2. Порядку зовнішня реклама розміщується відповідно до Закону України «Про рекламу» на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчим комітетом Ірпінської міської ради у відповідності до цих Правил.

У п. 4.1. Порядку зазначено, що розміщення об`єктів зовнішньої реклами повинно відповідати законодавчим та нормативним вимогам. Розміщення зовнішньої реклами на території Ірпінської міської територіальної громади проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради.

КП «Управління благоустрою міста», згідно підп. 15.2.3 Порядку здійснює обстеження місць розміщення рекламних засобів на предмет відповідності встановлення спеціальних конструкцій до виданих дозволів (проектно-технічної документації) та надає робочому органу матеріали про виявлені невідповідності, з одночасним вжиттям заходів щодо їх усунення.

Відповідно до вимог Закону України «Про рекламу»:

«Зовнішня реклама» - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

«Реклама» - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

«Рекламні засоби» - засоби, що використовуються для доведення реклами до споживачів реклами.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про рекламу» реклама вважається такою, що розповсюджується та споживається на території України, за сукупності таких обставин:

1) розповсюджувачем реклами не обмежено доступ до неї з території України;

2) рекламовані товари пропонуються до продажу особам, які перебувають на території України.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що конструкція, яку було добровільно демонтовано позивачем, є зовнішньою рекламою.

При цьому, як вже зазначалось вище, попередньо інспекторами КП «Управління благоустрою міста» було здійснено усне попередження, а в подальшому вручено Припис №368 від 27.12.2023 із проханням надати дозвільну документацію на встановлення або розміщення реклами або спеціальних конструкцій зовнішньої реклами; демонтувати конструкцію зовнішньої реклами. І лише після того, як позивачем вказаного здійснено не було, відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Відповідно, безпідставними є доводи позивача про неналежне попереднє з`ясування відповідачем всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 06.02.2024 №14/2 «Про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами, встановлених без належно оформленої дозвільної документації в м. Ірпінь» прийнято в межах компетенції та за наявних для цього підстав, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Беручи до уваги наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.