Ухвала суду № 138921743, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року справа № 320/29407/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР"з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- поновити пропущений строк на подання позову;

- відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (код ЄДРПОУ 36940442) на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025 та реєстрацію яких було зупинено на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.07.2024 №68813, від 19.08.2024 №74182 про відповідність ТОВ "АДК ЛЛІР" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме 22 789 шт. податкових накладних, зазначених у позовній заяві;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (код ЄДРПОУ 36940442) на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025 та реєстрацію яких було зупинено на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.07.2024 №68813, від 19.08.2024 №74182 про відповідність ТОВ "АДК ЛЛІР" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, датою їх фактичного подання на реєстрацію, а саме 22 789 шт. податкових накладних, зазначених у позовній заяві;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 458 рішень, зазначених у позовній заяві;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" (код ЄДРПОУ 36940442) на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025, датою їх фактичного подання на реєстрацію, а саме 458 податкових накладних, зазначених у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одночасно 23 247 вимог немайнового характеру:

- (22 789 вимоги) щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025 та реєстрацію яких було зупинено на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.07.2024 №68813, від 19.08.2024 №74182 про відповідність ТОВ "АДК ЛЛІР" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме 22 789 шт. податкових накладних, зазначених у позовній заяві, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025 та реєстрацію яких було зупинено на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.07.2024 №68813, від 19.08.2024 №74182 про відповідність ТОВ "АДК ЛЛІР" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, датою їх фактичного подання на реєстрацію, а саме 22 789 шт. податкових накладних, зазначених у позовній заяві;

- (458 вимог) щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 458 рішень, зазначених у позовній заяві; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 24.07.2024 по 09.01.2025, датою їх фактичного подання на реєстрацію, а саме 458 податкових накладних, зазначених у позовній заяві.

Відповідно, за кожну вимогу немайнового характеру позивачу належить судовий збір у визначеному Законом № 3674-VI розмірі, а саме по 3328,00 грн.

Сума судового збору за звернення позивача із зазначеними вище вимогами немайнового характеру становить 77 366 016,00 грн ((23 247 х 3 328,00 грн).

Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.

При цьому, у позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору у максимальному розмірі - 33280,00 грн, за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що позовна заява містить вимогу майнового характеру, ставка за звернення з якою складає 1,5% ціни позову, оскільки загальна сума операцій по податковим накладним, реєстрацію яких зупинено/відмовлено в реєстрації 69 669 251,18 грн, з яких 11 507 176,67 грн ПДВ.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору представником позивача зазначено, що сума судового збору є значною (на думку позивача, даний позов є позовом майнового характеру, та враховуючи загальну суму операцій по податковим накладним, реєстрацію яких зупинено/відмовлено в реєстрації 69 669 251,18 грн, з яких 11 507 176, 67 ПДВ, підлягає застосуванню максимальна ставка судового збору - 33280,00 грн), та її сплата на момент звернення до суду створює для позивача істотний фінансовий тягар, що фактично обмежує реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист. Зокрема, вказує, що за результатами фінансово-господарської діяльності за 2025 рік позивач отримав збиток, що підтверджується Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2026 та Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2026 року. Відсутність прибутку свідчить про обмежені фінансові можливості позивача.

Із вказаними висновками позивача про те, що позов містить вимогу майнового характеру, суд не погоджується та звертає увагу на те, що на визначення таких вимог як немайнових неодноразово вказував Верховний Суд, наприклад у постанові від 28 березня 2019 року у справі №160/7601/18.

При цьому, суд звертає увагу позивача на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI, зокрема, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Отже, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з таким позовом.

Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення сплати судового збору (в сумі 33280 грн), представник позивача посилається на фінансову скруту, важке майнове становище та результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та за 1 квартал 2026 року, відповідно до яких у позивача відсутній прибуток. На підтвердження зазначеного до заяви про усунення недоліків долучено Звіти за 2025 ріка та за І квартал 2026 року.

Суд наголошує, що жодних документів, які б містили відомості щодо поточних фінансових показників, обсягу оборотних коштів (активів), розміру грошових коштів, розміщених на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю АДК ЛЛІР, тощо, до позову не долучено. Відтак, суд по суті позбавлений можливості дослідити реальний фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю АДК ЛЛІР при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору.

В контексті вищевикладеного, суд зазначає, що у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, скрутний майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 77 366 016,00 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, сума якого визначена позивачем виходячи з того, що даний позов є позовом майнового характеру, задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у сумі 77 366 016,00 грн, або подати уточнену позовну заяву.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.