Ухвала суду № 138921534, 07.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

07 серпня 2026 року 320/31675/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості та Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, за участі третьої особи - ТОВ "PP КОМПАНІ", про визнання протиправними та скасування наказу і рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру зайнятості та Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, за участі третьої особи - ТОВ "PP КОМПАНІ", про визнання протиправними і скасування наказу відповідача 1 №1043 від 07.12.2023 року в частині скасування дозволу на застосування праці ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та рішення відповідача 2 №80101S00087792 від 15.12.2023 року.

Питання про відкриття провадження у справі наразі судом не вирішувалось.

Водночас із позовною заявою позивачем направлено заяву про забезпечення позову, зареєстровану канцелярією суду 06.08.2026 року за вхідним номером 28460, у якій сторона позивача просить суд зупинити дію оскаржуваних рішення та наказу і заборонити вчиняти дії щодо примусового повернення, видворення або заборони в`їзду позивача до України.

В обґрунтування вищеозначеної заяви вказано зокрема, що до вирішення судом цієї справи існує реальна загроза того, що органи Державної міграційної служби можуть використати оскаржувані рішення для винесення подальших рішень, що, на думку сторони, значно ускладнить захист прав позивача.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому стороною позивача не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення,що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язане з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановив вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у частині 2 статті 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову. Доводи позивача є лише його припущеннями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (частина 8 статті 154 КАС України).

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої канцелярією суду 06.08.2026 року за вхідним номером 28460, щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі із використанням підсистеми "Електронний Суд".

3. Продовжити зберігання та розгляд матеріалів адміністративної справи №320/31675/26 в електронному вигляді.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Марич Є.В.