Рішення № 138921365, 10.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 року Справа № 280/5620/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (вул. Малопідвальна, буд. 8, м. Київ, 01001)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.05.2026 № 00/9776/0403.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Головним управлінням ДПС в Запорізькій області складено Акт № 7321/08-01-04- 03/00039002 від 28.04.2026. Перевіркою було встановлено порушення ПАТ «Промінвестбанк» вимог абз. «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України щодо термінів сплати податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за І квартал 2022 (січень, лютий), 2023 рік. На підставі зазначеного Акту Головним управлінням ДПС в Запорізькій області 21.05.2026 було винесено податкове повідомлення рішення № 00/9776/0403, яким зобов`язано ПАТ «Промінвестбанк» сплатити штраф у сумі 12 173,58 грн. Разом з тим, відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення не прийнято до уваги наявність в Банку ліквідаційної процедури, а також не враховано норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, який є спеціальним законом. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що податковим кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків банками, які перебувають в стадії ліквідації. Підставами для припинення податкового обов`язку є ліквідація юридичної особи (пп.37.3.1 п.37.1 ст.37 Кодексу). Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ч.7 ст.77 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ). Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"».

Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25 лютого 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено ОСОБА_1 строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно, відповідні повноваження підтверджено відомостями в ЄДР.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2024 № 1162 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» строк управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів продовжено на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні, повноваження ліквідатора ПАТ «Промінвестбанк» продовжено ОСОБА_1 до моменту внесення запису про припинення Банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПКУ проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2022 (січень, лютий), 1 квартал 2023, 2 квартал 2023, 3 квартал 2023, 4 квартал 2023.

Перевіркою встановлені порушення позивачем порушення абз. «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ, а саме порушення термінів сплати податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2022 (січень, лютий), 1 квартал 2023, 2 квартал 2023, 3 квартал 2023, 4 квартал 2023.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 28.04.2026 №7321/08-01-04-03/00039002, який було направлено на юридичну адресу підприємства поштовим відправленням з повідомленням про вручення та отримано позивачем 04.05.2026.

На підставі акту перевірки від 28.04.2026 №7321/08-01-04-03/00039002 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2026 №00/9776/0403 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 26173,58 грн (за затримку після 30 календарних днів сплати).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 75.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

В статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відтак, відповідач провів камеральну перевірку позивача відповідно в порядку визначеному податковим законодавством.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі Закон №4452-VI).

Відповідно п.1.3 ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 року № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"».

Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25.02.2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25.02.2022 року до 24.02.2025 року включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено ОСОБА_1 строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно, відповідні повноваження підтверджено відомостями в ЄДР.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2024 № 1162 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» строк управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів продовжено на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні, повноваження ліквідатора ПАТ «Промінвестбанк» продовжено ОСОБА_1 до моменту внесення запису про припинення Банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 2 Закону № 4452 встановлено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За приписами статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 59 Господарського кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. Для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 ЦК України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів), у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

За змістом підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За приписами абзацу 1 пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно із частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України ліквідація юридичної особи відбувається, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) визначено статтями 111, 112 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів). Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, врегульоване у статті 97 ПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що камеральна перевірка була проведена та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Крім того, згідно з частиною 3 цієї статті, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі №826/11017/16 вказав, що з аналізу частини другої статті 46 Закону №4452-VI вбачається, що такою врегульовано виключно дату з якої припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій, а саме з дня призначення уповноваженої особи Фонду (особа яка виконує функції з ліквідації банку). Натомість частиною третьою (абзац 1) статті 46 Закону №4452-VI врегульовано саме період, під час якого у банківської установи не виникає жодних додаткових зобов`язань, зокрема зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), і таким періодом є строк проведення ліквідації банківської установи, який визначений, зокрема частиною п`ятою статті 44 зазначено Закону. Таким чином, під час вирішення спірних правовідносин визначальним є саме період, під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань, а відтак не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції.

Відтак, суд приходить до висновку, що зазначені вище обставини вказують на відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій у період здійснення ліквідаційної процедури.

При цьому, судом враховано, що податкові зобов`язання, визначені позивачем, погашені, хоча і несвоєчасно, що матеріалами перевірки підтверджується.

Судом також враховано, що в обґрунтування правомірності прийняття рішення, що є предметом оскарження відповідач посилається виключно на норми Податкового кодексу України, що є необґрунтованим в межах даних правовідносин з урахування особливого статусу позивача, а саме, відповідачем не враховано вимоги Закону №4452-VI, який є пріоритетним в даних правовідносинах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (вул. Малопідвальна, буд. 8, м. Київ, 01001) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС Запорізькій області від 21.05.2026 № 00/9776/0403.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (вул. Малопідвальна, буд. 8, м. Київ, 01001) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10.08.2026.

Суддя О.В. Конишева