Рішення № 138921358, 10.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 року Справа № 280/5614/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115)

до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2026/000358/1 від 27.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.08.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.08.2025 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING GUANGYU MOTORCYCLE MANUFACTURING CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № GG/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, специфікації до нього №2026-2, №2026-2-z від 14.11.2025, рахунку-фактури № GG2026-2 від 06.01.2026 було здійснено поставку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» товарів (мотоцикли, запасні частини) загальною вартістю 39398,67 доларів США.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору ТЕО № 122 від 01.03.2024, укладеного ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» з компанією-експедитором IMOGATE SOLUTION Sp.z.о.о.». Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону з Україною склала 3500,00 дол. США.

21.05.2026 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Рекуном А.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40АА № 26UA403070005796U0, у графі 31 якої зазначені заявлені до митного оформлення товари.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 06.01.2026;

- рахунок-фактура (інвойс) № GG2026-2 від 06.01.2026;

- коносамент № SMXM26010172 від 22.01.2026;

- накладна УМВС № 04190 від 02.05.2026;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №F/26/05/11 від 12.05.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Акт виконаних робіт № 91 від 12.05.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати від 12.05.2026;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару заявка на перевезення № 77 від 14.01.2026;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист від 31.10.2025;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 3021, 3023) комерційна пропозиція від 31.10.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 1 від 30.04.2026;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2026-2 від 14.11.2025;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2026-2-z від 14.11.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № GG/2 від 01.08.2025;

- договір (контракт) про перевезення № 122 від 01.03.2024;

- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №26С5102А0342/00001 від 19.01.2026;

- інші некласифіковані документи лист № 0911/1-1 від 11.09.2025;

- інші некласифіковані документи список номерів рам від 06.11.2025;

- інші некласифіковані документи технічні характеристики від 06.11.2025.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення від 21.05.2026 року, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від позивача, наступні документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ:

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

- каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Листом № 210507 від 21.05.2026 товариство додатково надало митниці банківську платіжну інструкцію №484 від 12.01.2026, виписку з банківського особистого рахунку за січень 2026 року, додаткову угоду №1 від 30.04.2026 та повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

27.05.2026 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2026/000358/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 5,10,11,12,13,14 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації № UA403070/2026/000432, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 26UA403070006176U1 від 28.05.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії ПРАТ «УПСК» № 26UA120012001G4V3 від 28.05.2026, реквізити котрої вказані в графі В Подробиці розрахунків даної ЕМД.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні , та зазначила, що:

1) відповідно до рахунку від 12.05.2026 № F/26/05/11 визначено витрати на транспортування партії товару в контейнері. Витрати на перевезення враховують: фрахт з урахуванням перевантаження за маршрутом Чунцин, Китай Пшемисль, Польща Мостиська, Україна становить 3500 доларів США; доставка по маршруту Пшемисль Мостиська Україна Тернопіль, Україна 1100 доларів США. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 02.05.2026 № 04190 товар переміщувався з порту Гданськ Замост Бортатиче, Польща до Хрубешув/Ізов та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару;

2) відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № GG/2 від 01.08.2025 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2тап. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо".

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача та зазначає, що перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до Договору транспортно-експедиторського обслуговування № 122 від 01.03.2024, укладеного позивачем з компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.». Наданими товариством документами повною мірою підтверджено, що означені митницею витрати включені до контрактної ціни товару та до загальної вартості перевезення. Так, у рахунку на оплату № F/26/05/11 від 12.05.2026 та Довідці про транспортні витрати №1205/8T від 12.05.2026 чітко зазначено, що вартість фрахту за маршрутом Чонкінг Пшемисль Мостиська (3470,00 доларів США) вказана з урахуванням перевалки та НРР (навантажувально -розвантажувальних робіт); аналогічні відомості містяться в Акті виконаних робіт № 91 від 12.05.2026.

Крім того, відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2010 та пункту 3.1. зовнішньоекономічного контракту № GG/2 від 01.08.2025 (умови поставки FOB), вартість доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна включені до контрактної ціни самого товару. Пунктом 4.2. цього ж контракту визначено, що у ціну товару включена вартість упаковки і маркування (що по суті є обробкою). Це означає, що ці витрати є невід`ємною частиною ціни товару, сплачені продавцю, і не підлягають окремому відображенню в комерційних або транспортних документах експедитора.

Оскільки включення цих витрат у загальну вартість товару та перевезення прямо передбачене умовами Договору ТЕО та зовнішньоекономічного контракту, вони не повинні зазначатись окремою статтею витрат у комерційних або транспортних документах.

З викладеного вбачається, що заявлена митна вартість товару, включаючи транспортну складову, є повністю обґрунтованою та підтвердженою наданими документами. Вимоги щодо надмірної деталізації, яка не передбачена міжнародною практикою ведення розрахунків за комплексні логістичні послуги та умовами укладених договорів, є необґрунтованими для коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, митниці були надані: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № GG/2 від 01.08.2025; специфікації до нього №2026-2, №2026-2-z від 14.11.2025; додаткова угода №1 від 30.04.2026, банківська платіжна інструкція №484 від 12.01.2026, виписка з банківського рахунку за січень 2026 року, рахунок-фактура №GG2026-2 від 06.01.2025;пакувальний лист, список номерів шасі, технічні характеристики виробника товару, сертифікат країни походження товару від 19.01.2026; прайс- лист та комерційна пропозиція виробника від 31.10.2025.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України позивач надав митниці: договір ТЕО № 122 від 01.03.2024; заявку на перевезення № 77 від 14.01.2025; коносамент № SMXM26010172 від 22.01.2026; залізнична товаро транспортна накладна УМВС №04190 від 02.05.2026, рахунок № F/26/05/11 від 12.05.2026; акт виконаних послуг № 91 від 12.05.2026; довідку про транспортні витрати № 1205/8Т від 12.05.2026.

Надані позивачем митниці на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії вищезазначені документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, митницею ж наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, більш того, митницею взагалі не зазначено в Рішенні про коригування митної вартості жодної розбіжності у поданих товариством документах, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, то вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною.

Доводи відповідача про те, що неможливість перевірки митної вартості зумовлена ненаданням позивачем митної декларації країни відправлення (КНР), є необґрунтованими та суперечать вимогам Митного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, експортна митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які є обов`язковими для подання з метою підтвердження заявленої митної вартості. Закон не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Посилання митниці на умови поставки FOB (Інкотермс 2010) та пункт 3.1.1 Контракту №GG/2 як на підставу для витребування експортної декларації є необґрунтованим з огляду на наступне.

Дійсно, за умовами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплата відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця. Проте, саме з цього випливає, що ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) не є суб`єктом декларування в країні експорту, не бере участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником. Витрати на експортне оформлення вже включені Продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі. Чинне законодавство України не зобов`язує українського імпортера витребувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить копія митної декларації країни відправлення) виключно у тому разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Проте відповідач не навів жодних об`єктивних доказів наявності дефектів у поданому пакеті первинних документів. Формальне посилання митниці на право «упевнитися у заявлених відомостях» відповідно до ч.5 ст.54 МК України не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі ці відомості вже містяться у наданих коносаменті, специфікації, пакувальному листі та інвойсі.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу права застосовувати резервний метод її визначення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що митному органу було надано повний та вичерпний пакет документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, які у своїй сукупності, взаємозв`язку та послідовності однозначно підтверджують структуру та числові значення заявленої митної вартості за ціною договору (контракту). Надані документи не містять розбіжностей, які б мали вплив на правильність обчислення митних платежів, а всі зауваження відповідача, покладені в основу оскаржуваного Рішення, носять виключно формальний характер, ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов зовнішньоекономічних та транспортних договорів і жодним чином не спростовують факту придбання та доставки товару за задекларованою вартістю.

За таких обставин, у митного органу були відсутні законні підстави, визначені статтею 54 Митного кодексу України, для витребування додаткових документів та, як наслідок, для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000358/1 від 27.05.2026 року є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості № UA403070/2026/000358/1 від 27.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10.08.2026.

Суддя О.В. Конишева