Ухвала суду № 138921023, 11.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

11 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2317/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яким просить:

- Визнати протиправними дії та скасування рішення посадової особи НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2026 року про відмову у перетині державного кордону ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Зобов`язати посадових осіб НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України надати дозвіл на перетин державного кордону ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який супроводжує особу з інвалідністю ІІ групи - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04 квітня 2026 року він мав бажання та намір перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Малий Березний», в якості супроводжувальної особи своєї бабусі ОСОБА_2 , яка є інвалідом другої групи, оскільки здійснює постійний догляд за останньою на непрофесійній основі. Для проходження прикордонного контролю Позивачем було пред`явлено оригінали документів, які підтверджують право перетину державного кордону України й виїзду з України, на підставі абзацу 4 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. №724).

Однак, за наслідком перевірки поданих позивачем документів для перетину державного кордону та виїзду з України, начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ( тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( тип Б) лейтенантом ОСОБА_3 , прийнято незаконне та безпідставне рішення про відмову в перетині державного кордону України, оскільки Позивача обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону України, згідно зі змінами до Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, так як даний громадянин порушив абз. 13 п. 2-1 ПКМУ №57, а саме порушив умови супроводу.

На переконання Позивача, подані останнім документи є достатніми для підтвердження обставин на перетин державного кордону України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, отже прийняте рішення про відмову в перетині державного кордону України вважає протиправними, таким що порушує права позивача, а тобто підлягає скасуванню.

В оскаржуваному рішенні від 04.04.2026 р. причиною відмови позивачу у перетинанні державного кордону України вказано «даний громадянин порушив абз.13 п.2-1 ПКМ України №57, а саме порушив умови супроводу».

Позивач вказує, що відповідно до пункту 29 Правил №57 за порушення порядку перетину державного кордону, встановленого цими Правилами, громадяни притягуються до відповідальності згідно із законом.

В свою чергу відносно Позивача не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП та відносно останнього не було впроваджено будь-яких заходів адміністративного та іншого впливу».

Вважаючи рішення про відмову у перетинанні державного кордону від 04 квітня 2026 року протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі, якою зобов`язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали: інформацію, яка зазначена, як підстава відмови в перетинанні державного кордону України та інформацію про те, які саме умови супроводу порушив позивач, з посиланням на норми права.

21 квітня 2026 року від НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що відповідно до абзацу 13 пункту 2.1 Правил громадяни України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, зазначені в абзацах третьому сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2.2 Правил, для виїзду за межі України, зобов`язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

Відповідно пункту 3 статті 7 Закону України «Про прикордонний контроль» уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити перевірку підтверджуючих документів та повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.

У пункті 4 абзацу 2 статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» зазначено, що військовослужбовцям Держприкордонслужби надано право: шляхом опитування осіб з`ясовувати підстави перетинання державного кордону України, в`їзду на тимчасово окуповану територію або виїзду з неї, не пропускати через державний кордон України, на тимчасово окуповану територію або з неї осіб без дійсних документів на право перетинання кордону або для в`їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів. Відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України, зокрема, згідно пункту 1 Закону, передбачено, що громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Форма та порядок заповнення «Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України», затверджено Наказом МВС від 05.06.2023 №457.

Близько о 15:00 год, 04.04.2026 року на виїзд з України прибув громадянин України ОСОБА_1 , який на паспортний контроль надав документи, які підтверджують підстави для виїзду за кордон в умовах правового режиму воєнного стану, а саме: супровід особи, яка потребує постійного стороннього догляду, однак під час перевірки документів було встановлено, що вище зазначений громадянин під час попереднього виїзду порушив вимоги абзацу 13 п. 2-1 ПКМУ № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України» а саме: повернувся на територію України пізніше особи які супроводжував.

Разом з цим, відповідно до абзацу 13 п.2-1 ПКМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України» громадяни України чоловічої статті віком від 23 до 60, зазначені в абзацах третьому-сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, зобов`язані повернутись в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо протиправності та скасування рішень про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України від 04.04.2026, є помилковими та безпідставними, оскільки службові особи НОМЕР_3 прикордонного загону діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

24 квітня 2026 року представник позивача подав Відповідь на відзив, в якій зазначає, що Представник відповідача не навів жодного правового обґрунтування винесенні рішення про відмову у перетині державного кордону України Позивача та не навів жодного нормативного акту, яким обумовлена пряма заборона для перетину державного кордону України Позивачем. Більш того, зазначеними нормами діючого законодавства Представник

відповідача підтвердив, що Позивач мав законні підстави для перетину державного кордону України, та його дії відповідали Правилам перетинання державного кордону України громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року . Також звертає увагу суду, що Представник відповідача у відзиві, жодним чином не зазначив про факт не надання Відповідачем будь-якого документа або документів, передбачених Правилами для перетину державного кордону України.

Окрім того, Представник відповідача долучив до відзиву на позовну заяву, ряддокументів, в тому числі й ті, які були надані Позивачем під час перетину державного кордону України та які повністю співпадають із відповідним переліком документів у зазначених вище Правилах.

З 08 червня 2028 року по 17 липня 2026 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці.

Розглянувши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку про необхідність витребування доказів з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 Положення про інформаційно телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 27.09.2022 року №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2022 року № 1319/38655, власником системи «Гарт-1» та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Державної прикордонної служби України, в особі Головного центру обробки спеціальної інформації.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за потрібне витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації інформацію про виїзд за межі України та повернення в Україну ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч.1 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.77 КАСУ докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7-9 ст.80 КАСУ особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст.9, 72,73, 80, 205, 248, 256 КАС України суд

УХВАЛИВ:

1. Зобов`язати Головний центр обробки спеціальної інформації (код ЄДРПОУ 37996391) надати суду протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали:

- інформацію про виїзд за межі України та повернення в Україну ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

2. Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) надати суду протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали:

- докази, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , повернулась в Україну раніше за Близнюк Олексія Вячеславовича, який здійснював її супровід;

- докази притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення норм абзацу 13 п.2-1 ПКМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суд роз`яснює, що за не виконання вимог суду передбачені заходи процесуального примусу згідно глави 9 КАСУ.

Суддя З.Б.Плеханова