Рішення № 138920817, 11.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/3095/26

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ-1" до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Припис №04/ЦЗ-ХМ від 10.12.2025, що виданий Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці директору філії Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ- l" Шубіну Роману Миколайовичу.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не зазначено жодного доказу чи обставини необ`єктивності чи упередженості розслідування нещасного випадку, потерпіла не заперечувала проти результатів розслідування, також не було виявлено нових обставин, які б ставили під сумнів об`єктивність рішення комісії, що потребувало би повного повторного розслідування нещасного випадку.

Ухвалою від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що у позовній заяві Позивач стверджує, що документи атестації робочого місця (Карта умов праці, Протоколи досліджень №9, №50, №46 від 19.04.2019) у нього були наявні, але «помилково» не були додані до матеріалів розслідування через «значний обсяг документів». Така позиція Позивача є суперечливою та підтверджує необ`єктивність розслідування. Якщо документи були (як стверджує Позивач у позові), то чому в Акті комісія зафіксувала, що дослідити фактори неможливо? Це свідчить про те, що комісія або свідомо приховала наявність шкідливих факторів, або поставилася до своїх обов`язків недбало. Приховування або неврахування матеріалів атестації робочих місць (які свідчать про шум, мікроклімат тощо) прямо впливає на встановлення причин нещасного випадку та розробку заходів запобігання. Відсутність цих документів у матеріалах розслідування є порушенням Порядку № 337. В Акті Н-1/П зазначено, що Потерпіла була переведена на нову ділянку роботи (фрезерування) без проведення первинного інструктажу. Це є грубим порушенням законодавства. Проте, сам факт констатації відсутності інструктажу в тексті Акта не звільняє комісію від обов`язку долучити до матеріалів наявні документи про навчання, як того вимагає п. 49 Порядку №337. Відсутність документів, що підтверджують кваліфікацію та допуск працівника, не дозволяє об`єктивно встановити ступінь вини посадових осіб та причинно-наслідковий зв`язок. Комісія обмежилася констатацією факту, не провівши глибинного аналізу системних порушень у системі управління охороною праці на підприємстві. Як вбачається з матеріалів Акта та самого позову, потерпіла не пройшла попередній медичний огляд при переведенні на нову роботу або при прийнятті, як того вимагає ст. 17 Закону України «Про охорону праці». Позивач у позові стверджує, що це «припущення», що відсутність медогляду могла стати причиною нещасного випадку. Проте, комісія з розслідування зобов`язана не припускати, а встановлювати факти. Стан здоров`я працівника (раптове погіршення самопочуття, на яке посилається сама потерпіла) має прямий причинно-наслідковий зв`язок з подією. Якщо працівник не пройшов медогляд, роботодавець не мав права допускати його до роботи. Невнесення цього факту як однієї з основних або супутніх причин нещасного випадку в розділ причин Акта свідчить про намагання комісії пом`якшити відповідальність роботодавця, що є ознакою необ`єктивності розслідування.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов та зазначив, що зобов`язання позивача провести нове повторне розслідування обставин нещасного випадку, згідно з вимогами Припису, навіть з проведенням лабораторних досліджень умов праці, не здатне встановити обставини та шкідливі фактори середовища у момент виникнення нещасного випадку; нещасний випадок мав місце 20 червня 2025 року. Потерпіла звернулась із заявою про повідомлення нещасного випадку лише 28 липня 2025 року. Комісією було обґрунтованого, що за 38 днів неможливо відтворити умови, які були на дату настання нещасного випадку, зокрема температуру на робочому місці, рівень шуму, запиленість, тощо, що могло б впливати на настання інциденту на виробництві. Зазначено, що відтворити обстановку місця, де стався нещасний випадок, у такому стані, в якому вона була на той момент неможливо. Аналізуючи зафіксовані Відповідачем у Приписі порушення щодо розділу 9 Акта, Позивач наполягає на тому, що комісією було належним чином виконано покладені на неї обов`язки. Встановивши факт допуску працівника до робіт без проходження попереднього медичного огляду, було встановлено захід із постійного забезпечення проводження попереднього медичного огляду працівників при прийнятті на роботу з метою запобіганню настанню подібних нещасних випадків. Твердження Відповідача, що комісією не досліджено або ж приховано факт допуску особи до роботи без медичного огляду не відповідають дійсності. Попри твердження старшого майстер дільниці, що ним обов`язково проводиться усне роз`яснення правил роботи та навчання з безпечної праці на відповідних процесах для всіх працівників, включаючи тимчасових, документального підтвердження проведення інструктажу з охорони праці та допуску до роботи на машині для скуйовдження і вирівнювання сліду взуття не має. При таких встановлених комісією фактів, коли наявними та встановленими є факти щодо не проведення інструктажів з охорони праці та відсутності документального підтвердження інструктажів та допуску до роботи, Відповідачем все ще вказується, що відсутність таких документів у Акті розслідування є порушенням вимог Порядку №337. Однак, проведення, за вимогою Припису, повторного розслідування нещасного випадку встановить ту ж саму відсутність даних документів, що робить доводи Відповідача необґрунтованими.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (в подальшому - Порядок №337), підставою для видачі припису Н-9 є факт необ`єктивностіабо невідповідності висновків акта фактичним обставинам, наявність недоліків в оформленні матеріалів розслідування та інші порушення вимог Порядку №337. Об`єктивність це категорія, що перевіряється через повноту дослідження. В Акті розслідування зафіксовано посилання потерпілої на "задуху в цеху" (висока температура) як причину погіршення стану здоров`я, проте не проведено лабораторних досліджень умов праці на відповідність санітарно-гігієнічним нормам (температурний режим). Відсутні відомості про атестацію робочого місця складальника взуття, що є обов`язковим для встановлення впливу шкідливих факторів. Проте комісія не провела жодних вимірювань мікроклімату та не витребувала дані атестації робочих місць. Таким чином, висновок комісії про відсутність зв`язку випадку з виробництвом у частині умов праці є передчасним та необ`єктивним, що само по собі є самодостатньою підставою для видачі припису Н-9. Призначення повторного розслідування із заміною складу комісії (згідно з приписом) покликане усунути недоліки, які Позивач допустив у первинному розслідуванні. Висновки акта розслідування мають ґрунтуватися на повному та всебічному дослідженні всіх обставин. Недотримання цієї вимоги є прямою підставою для призначення повторного розслідування.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2025 комісією Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ-1"складено акт розслідування нещасного випадку гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 20.06.2025 о 22:55 (а.с. 16-30) відповідно до висновку, якого даний нещасний випадок вважається пов`язаний із виробництвом, як такий, що стався при виконанні потерпілою трудових обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, під час перебування потерпілої на робочому місці.

Під час розгляду матеріалів розслідування нещасного випадку, проведеного комісією утвореною наказом Генерального директора спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» (надалі СП ТОВ «РІФ-1») від 28.07.2025 №121, щодо нещасного випадку, який стався 20 червня 2025 року із складальником взуття Бердичівської філії СП ТОВ «РІФ-1» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що комісією з розслідування нещасного випадку в розділ 3 акту розслідування нещасного випадку форми Н-1/П, затвердженого Генерадьним директором СП ТОВ «РІФ-1» 17.10.2025 року (далі-Акт) не в повному обсязі визначено відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці. Зокрема, не зазначені шкідливі виробничі фактори, що діяли на потерпілу на її робочому місці за результатами лабораторних досліджень умов праці та атестації робочого місця за умовами праці - в матеріали розслідування не додані відповідні документи. Також в матеріалах розслідування відсутній документ (протокол), що засвідчує навчання і перевірку знань потерпілої питань охорони праці та витяги з нормативно-правових актів щодо охороні праці вимоги яких порушені. При допущенні адміністрацією підприємства до роботи працівниці, яка не пройшла попередній медичний огляд, в розділ 9 Акт не внесено заборони щодо таких дій, що могло бути однією з причин настання нещасного випадку. З огляду на вищевказане комісія під час проведення розслідування нещасного випадку не виконала в повному обсязі свої обов`язки, визначених вимогами пунктів 33, 49 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановок Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі по тексту Порядок № 337) та допустила недоліки в оформлені матеріалів розслідування, що могло вплинути на об`єктивність прийняття рішення та на висновок комісії.

За результатами розгляду прийнято припис № 04/ЦЗ-ХМ від 10.12.2025 (а.с. 13-15), яким Центрально-західне міжрегіональне управління Державної служби з питань працівимагало у позивача, після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 провести протягом п`яти робочих днів повторне розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку №337, комісією, утвореною в іншому складі (із заміною усіх членів комісій у зв`язку з необхідністю приведення матеріалів розслідування та Акта за Формою Н-1/П у відповідність вимогам Порядку №337.

Не погоджуючись з приписом, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі ст.. 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 337, розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 337 на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню. Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 337 до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням). До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта -обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 51 Порядку № 337 у разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним. Матеріали додаткового чи повторного спеціального розслідування надсилаються згідно з вимогами цього Порядку.

Відповідні зміни вносяться до журналу реєстрації осіб, які потерпіли від нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

У пункті 52 Порядку № 337 передбачено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, зокрема такою обставиною є перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час (пункт 2).

За пунктом 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Згідно з частинами першою, третьою пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Відповідно до пункту 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

За пунктом 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов`язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.

Згідно з абзацом третім пункту 57 Порядку рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

За текстом пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.

Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).

Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

В аспекті порушених питань суд має висловитися з приводу правомірності вимог органу Держпраці (шляхом видання припису форми Н-9) про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

З уваги на зазначене, суд, аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, дійшов таких висновків:

Держпраці (її територіальні органи) зобов`язане контролювати своєчасність та об`єктивність проведення розслідування нещасних випадків та у разі виявлення порушень вимог Порядку № 337 вживати відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1 (пункт 54 Порядку № 337).

Обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 посадова особа органу Держпраці може видавати як у випадку відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, або у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), так і за наслідками перевірки матеріалів розслідування;

За наслідками перевірки матеріалів розслідування орган Держпраці може вимагати повторного розслідування, якщо виявляться обставини та/чи документи, які можуть суттєво вплинути на висновки комісії.

Вимагати повторного розслідування можуть також потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1 (пункт 58 Порядку № 337).

Тож з уваги на встановлені в цій справі обставини суд приходить до висновку, що зважаючи на суть порушень, допущених під час розслідування, виправити їх можна тільки шляхом повторного розслідування нещасного випадку, що й вимагається у спірному приписі, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Анаголічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 380/5945/20.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ-1" (пров. Куренівський, 17, м. Київ, 04073, код 14339624) до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Шевченка, 18А, м. Житомир, 10008, код 44791105) про визнання протиправним та скасування припису.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк