Рішення № 138920221, 11.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокуСправа №160/8346/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

03.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0376600904 від 02.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, при цьому він мав чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 № 3474-п посадовими особами контролюючого органу було призначено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, а після закінчення строку проведення перевірки жодного акта у присутності позивача чи його уповноваженого представника складено не було, про застосування штрафної санкції у розмірі 118 622,78 грн позивач дізнався лише через Електронний кабінет платника податків. Після отримання на адвокатський запит копій наказу, акта фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення позивач вважає, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом були допущені істотні порушення вимог Податкового кодексу України щодо порядку її проведення, що, на його думку, є підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення. З урахуванням обставин, викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 09 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/8346/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

24 листопада 2025 року відповідач разом з відзивом подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.

Суд розглянув клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, проаналізував норми чинного законодавства та зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з таких міркувань.

Під час подання позовної заяви представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про застосування штрафної санкції у розмірі 118 622,78 грн позивач дізнався через Електронний кабінет платника податків. З метою отримання копії податкового повідомлення-рішення та матеріалів, на підставі яких його прийнято рішення, представник позивача 20.08.2025, 14.11.2025 та 02.12.2025 направив адвокатські запити до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. На перший запит відповіді не надано, а у відповідь на другий ГУ ДПС повідомило про направлення документів раніше, які представник позивача фактично не отримував. Листом від 05.12.2025 №97269/6/04-36-09-01-10 ГУ ДПС надало копію податкового повідомлення-рішення №0376600904 від 02.07.2025 та матеріали, на підставі яких його прийнято. Отже, оскільки зазначені документи представник позивача отримав фактично 05.12.2025, то строк звернення до суду підлягає поновленню, як такий що пропущений позивачем з поважних причин.

Ухвалою від 05 травня 2026 року суд надав позивачеві можливість подати письмові пояснення щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 160/8346/26.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовив.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України 23.04.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що посадовими особами контролюючого органу було пред`явлено наказ на проведення перевірки 22.05.2025 №3474-п та ознайомлено з направленнями на перевірку №5650, №5651 та №5652 від 22.05.2025 продавця ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис у зазначених документах. За результатами проведення перевірки складено акт від 29.05.2025 №2455/04-36-09-04/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано встановлене правопорушення. Акт направлявся позивачу поштою 30.05.2026 про що є конверт, який повернувся 16.06.2026 у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Порушення прав позивача відсутнє.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність та зареєстрований фізичною особою-підприємцем відповідно до чинного законодавства України з 19.09.2004 року, що підтверджуєтсья випискою з ЄДР та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний) згідно з КВЕД 47.11.

Позивач мав право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що підтверджується ліцензією за реєстраційним номером 046303112024006915 від 21.10.2024 року, термін дії з 25.10.2024 року по 25.10.2025 року.

Продаж підакцизних товарів здійснюється із використанням програмного реєстратора розрахункових операцій ФН 4000981194.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 року № 3474-п, направлення на перевірку №№ 5652, 5650, 5651 від 22.05.2025 року (копії додаються) працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення 5, кіоск.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.05.2025 №2455/04-36-09-04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення, а саме: п.2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: торгівля сировиною для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в період з 02.02.2025 по 28.05.2025 року включно згідно із фіскальних чеків проведених через ПРРО ф.н. 4000981194 здійснено продаж сировини для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ароматизаторів в асорт., нікотину в асорт. та гліцерину в асорт.) котрі відповідно до ДСТУ 9128:2021 підпадають під класифікацію сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах на загальну суму 59 311,39 грн.

Податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0376600904 від 02.07.2025 року.

Позивач вважає, що представниками контролюючого органу допущено грубі порушення процедури проведення фактичної перевірки, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за її результатами, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками.

Порядок допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки визначений статтею 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки лише за наявності визначених Кодексом підстав для її проведення та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які проводять перевірку.

Ненадання або пред`явлення зазначених документів, оформлених з порушенням вимог закону, є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За приписами пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) фактичної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки та вручається або надсилається платнику податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, законодавством передбачено можливість не лише особистого вручення акта перевірки платнику податків, а й його надсилання у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Як видно з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2025 №3474-п призначено проведення фактичної перевірки господарської одиниці позивача, а також оформлено направлення на проведення перевірки №5650, №5651 та №5652 від 22.05.2025.

Відповідач до матеріалів справи надав копії зазначених документів, а також докази їх пред`явлення продавцю господарської одиниці ОСОБА_2 , яка ознайомилася з наказом та направленнями, про що містяться її особисті підписи.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує факту існування наказу про проведення перевірки та направлень, однак вважає, що під час проведення перевірки контролюючим органом було допущено порушення процедури її здійснення, оскільки акт фактичної перевірки не було складено у його присутності або у присутності уповноваженого представника, а про результати перевірки він дізнався лише після отримання відповідних документів на адвокатський запит.

Разом з тим суд зазначає, що сам по собі факт неотримання платником податків акта перевірки у день його складення або відсутність його під час оформлення результатів перевірки не є безумовною підставою для визнання перевірки незаконною чи скасування податкового повідомлення-рішення, якщо контролюючим органом дотримано вимог Податкового кодексу України щодо оформлення результатів перевірки та направлення акта платнику податків.

З матеріалів справи слідує, що акт фактичної перевірки від 29.05.2025 №2455/04-36-09-04/3638302658 було направлено позивачу засобами поштового зв`язку 30.05.2025, однак поштове відправлення повернулося контролюючому органу у зв`язку із закінченням строку його зберігання. Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями поштових документів. Тобто згідно норм ПК України спірне податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику.

За таких обставин суд вважає, що сам лише факт неотримання позивачем акта перевірки з причин, не пов`язаних із діями контролюючого органу, не свідчить про порушення відповідачем процедури проведення фактичної перевірки та не є безумовною підставою для визнання незаконними результатів перевірки.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду окремі процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування прийнятого за її результатами рішення лише за умови, якщо такі порушення були істотними, вплинули або могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу чи призвели до порушення прав платника податків.

Суд враховує правову позицію, викладену Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, відповідно до якої, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, платник податків не позбавлений права посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки. При цьому суд зобов`язаний насамперед надати оцінку таким доводам і лише у разі, якщо вони не свідчать про протиправність рішення, прийнятого за результатами перевірки, переходити до перевірки правильності висновків контролюючого органу щодо порушення платником вимог податкового законодавства. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 зазначила, що підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки, є не будь-які процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час її призначення або проведення, а лише ті, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу та, відповідно, на законність і обґрунтованість прийнятого за результатами перевірки рішення.

Вищенаведене спростовує твердження позивача про наявність процедурних порушеннь під час перевірки та прийняття спірного ППР.

Водночас, вирішуючи спір стосовно наявності у позивача правопорушень, визначених актом перевірки та за які відносно позивача прийнятого спірне податкове повідомленння-рішення, суд зробив такі висновки.

Зі змісту акта фактичної перевірки від 29.05.2025 №2455/04-36-09-04/3638302658 слідує висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 2 статті 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ ґрунтується на тому, що позивачем у період з 02.02.2025 по 28.05.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснювалася реалізація товару «набір для створення рідини, що використовується в електронних сигаретах».

Разом з тим, акт перевірки не містить належного обґрунтування висновку контролюючого органу про те, що реалізований позивачем товар є саме рідиною, що використовується в електронних сигаретах, у розумінні Закону №3817-ІХ.

Так в акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо дослідження складу товару, його фізичних чи хімічних властивостей, відомостей про виробника, маркування, пакування, технічної документації або інших характеристик, які б давали підстави для висновку про належність такого товару до рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Більше того контролюючим органом не наведено мотивів, з яких ним відхилено надані позивачем супровідні документи на товар, хоча в акті перевірки прямо зазначено, що такі документи були наявні та досліджувалися під час проведення перевірки.

Посилання в акті перевірки на те, що відповідний товар згідно з видатковими накладними має код УКТ ЗЕД 3824 99 96 20, саме по собі не підтверджує факту реалізації позивачем рідини, що використовується в електронних сигаретах, оскільки не містить належного обґрунтування причин, з яких контролюючий орган дійшов висновку про невідповідність зазначеного товару його документальному оформленню та віднесення його до іншої категорії товарів.

При цьому будь-яких інших доказів, які б підтверджували правильність висновків, викладених в акті перевірки, відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки міститься посилання на фотододаток, фіскальний чек та витяг із баз даних як додатки до акта. Однак зазначені документи відповідачем до матеріалів справи не подані, а тому суд позбавлений можливості перевірити їх зміст та надати їм правову оцінку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин суд робить висновок, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що реалізований позивачем товар є саме рідиною, що використовується в електронних сигаретах, а відтак не підтверджено наявність у діях позивача складу порушення, передбаченого пунктом 2 статті 23 Закону України №3817-ІХ, що виключає можливість застосування до нього фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки суд зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0376600904 від 02.07.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук