Рішення № 138920202, 11.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокуСправа №160/3740/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ (далі позивач, Університет) до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в заклад вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських сумі 48 625,03 грн. (сорок вісім тисяч шістсот двадцять п`ять гривень три копійки), та судові витрати в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за сплату судового збору.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддею зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

Суддею отримано відповідь №2382410 від 25.02.2026 у якій зазначено, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заявлених позовних вимог Університет зазначає, що після закінчення навчання у даному вищому навчальному закладі відповідач не відпрацював встановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в органах Національної поліції, оскільки до закінчення цього строку його було звільнено зі служби за власним бажанням. Такими діями ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та Університетом контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов`язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі, чого, однак, в добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду без виклику (повідомлення) сторін у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали від 25.02.2026 р. направлено відповідачу засобами поштового зв`язку, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою про невручення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем відзиву проти позову не було надано. З клопотаннями, заявами, поясненнями до суду він не звертався.

26.02.2026р. Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.03.2017 р. між Донецьким юридичним інститутом МВС України (правонаступникз 12.04.2021 р. Донецький державний університет внутрішніх справ) з ОСОБА_1 укладено контракт про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України (далі Контракт).

У пункті 3 розділу ІІ Контракту, зокрема, сторони погодили, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 2.02.2021 р. за №107 о/с «По особовому складу» згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 ( за власним бажанням) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0157055) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції з 23.02.2021 р.

Донецьким державним університетом внутрішніх справи складено довідку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 29.08.2016 року по 04.07.2020 року, згідно якої за вказаний період витрати на навчання склали 48 625, 03 грн.

18.12.2025 р. Донецьким державним університетом внутрішніх справи складено повідомлення №1359-2025, яким повідомлено відповідача про необхідність понесених витрат за період його навчання до якого було долучено довідку - розрахунок.

Повідомлення №1359-2025 направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 20.12.2025 р.

У зв`язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк відповідач не відшкодував витрати на його утримання в Донецькому юридичному інституті МВС України в розмірі 48 625, 03 грн., чим завдав шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України», навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 цієї статті визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 р. (далі Порядок №261).

Відповідно до пункту 2 Порядку №261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Згідно з пунктом 3 Порядку №261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Пунктом 4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до пункту 5 Порядку №261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктами 6, 8 Порядку №261 встановлено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що Донецьким державним університетом внутрішніх справи складено довідку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 29.08.2016 року по 04.07.2020 року, згідно якої за вказаний період витрати на навчання склали 48 625, 03 грн.

18.12.2025 р. Університетом складено повідомлення №4949/07-2025, яким повідомлено відповідача про необхідність понесених витрат за період його навчання до якого було долучено довідку розрахунок.

Повідомлення №1359-2025 направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 20.12.2025 р.

Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 48625,03 грн. відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів визнання укладеного між відповідачем та Донецьким державним університетом внутрішніх справи контракту нечинним та також матеріали адміністративної справи не містять доказів оскарження понесеної суми витрат на утримання відповідача.

Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Донецького державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 48625,03 грн. (сорок вісім тисяч шістсот двадцять п`ять гривень три копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна