Рішення № 138919152, 12.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9512/26

Провадження № 2/643/6505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Астаповича О.В.

за участю секретаря судового засідання Анопрієнко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 25894,50 грн за кредитним договором від 02.04.2023 № 6525162.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 11.05.2026 справа розподілена судді Астаповичу О.В.

Ухвалою судді від 13.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів. Судове засідання призначено на 04.06.2026.

В судове засідання 04.06.2026 сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Наступне засідання призначено на 24.06.2026.

В судове засідання 24.06.2026 сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Наступне засідання призначено на 13.07.2026.

В судове засідання 13.07.2026 сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Наступне засідання призначено на 11.08.2026.

В судове засідання 11.08.2026 сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позов містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також заяву, що проти заочного рішення позивач не заперечує.

Від позивача не надходили інші заяви з процесуальних питань.

Від відповідача не надходило жодних заяв по суті чи з процесуальних питань.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому в силу ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позовні вимоги та їх обґрунтування

02.04.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6525162 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022 року (далі Правила) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору:

-Сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн (п. 1.3. Кредитного договору);

-Строк кредиту 360 днів.

-Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

-Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (27.03.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що позивач підтверджує довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Щодо процедури укладання електронного кредитного договору позивач вказує, відповідач зайшов на веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Надалі Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - ІТС). Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Відповідач ознайомився до моменту укладання.

Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C4633», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера

Щодо нарахувань за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору позивач зазначає наступне.

Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:

1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 1,095 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 02.05.2023 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

У період з 02.04.2023 по 26.11.2023 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 100 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 100 грн.

Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви. Позивачем нараховано проценти за 121 календарних днів (28.11.2023 -27.03.2024) в межах строку договору відповідно до наступного:

5000 грн * 1,99 % = 99,5 грн*121 календарних днів = 12 039,50 грн.

Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`зань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6525162 про надання споживчого кредиту від 02.04.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 121 календарних днів з 28.11.2023 року по 27.03.2024 року.

Щодо відступлення права вимоги позивач вказує наступне

27 листопада 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та Позивачем (фактор) було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту luxfly237@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі: заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 5000 грн, сума процентів за користування кредитом - 8855 грн, всього 13855 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 5000 грн - тіло кредиту та 8855 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 121 календарних днів - 12 039,50, всього - 25 894,50 грн.

Також позивач вказує на зміну свого найменування - з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Обґрунтування судових витрат

Позивач заявив до стягнення наступні судові витрати:

- судовий збір у розмірі 2662,40 грн;

- витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На обґрунтування витрат на правничу допомогу надав:

1.Копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між Адвокатом Столітнім М.М., та позивачем;

2.Заявка на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024;

3.Рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024;

4.Копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Розгляд судом клопотання про витребування доказів

Позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «ВСТ БАНК» інформацію:

- щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 відповідачу;

- про факти зарахування коштів на цю картку.

В ухвалі судді від 13.05.2026 суддя зробив висновок, що клопотання не підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України № 2121-III від 07.12.2000 «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно ч. 1 ст. 1076 ЦК України Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Перевіряючи матеріали позовної заяви суддя виявив наявність листа ТОВ «Пейтек Україна» від 06.12.2023, який на етапі вирішення питання про відкриття провадження не оцінюється судом на предмет відповідності вимогам ст.ст. 77-80 ЦПК України. В цьому листі наявна інформація про переказ ТОВ "Пейтек Україна" коштів від ТОВ "Авентус Україна" на платіжні картки клієнтів, зокрема в пункті 22, на платіжну картку НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн. із призначенням платежу: зарахування на карту.

Отже, в матеріалах позову наявна інформація щодо фінансової операції, проте позивач не доводить перед судом вжиті заходи щодо звернення до ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ "Авентус Україна" і перешкоди щодо отримання інформації від цих юридичних осіб.

Також у клопотанні не зазначено чому на думку позивача тільки АТ «ВСТ БАНК» володіє необхідною інформацією, адже очевидно, не тільки банківська установа та відповідач володіють такою інформацією.

Суд вважає, що розкриття банківською установою охоронюваною законом таємниці, зокрема щодо емісії картки, щодо зарахування коштів на рахунки його клієнтів, щодо персональних даних клієнтів тощо, є крайнім заходом для захисту права позивачів-кредиторів. Зобов`язати банківську установу надати запитувану позивачем інформацію можна у випадку вичерпання інших заходів, які не пов`язані із втручанням у охоронювану законом інформацію.

Витребування судом інформації за наведених позивачем обставин становитиме надмірне втручання у право відповідача на конфіденційність його анкетних та інших персональних даних, які охоплюються банківською таємницею між відповідачем та його банківською установою. Позивач не обґрунтував вичерпання його власних можливостей самостійно отримати витребувану інформацію, а також не вичерпав можливості витребування інформації від третіх осіб, які володіють необхідною позивачу інформацією.

У зв`язку невідповідністю вимогам п. 2, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України суд відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Інших клопотань про витребування доказів позивач не подав.

Застосовані судом норми права

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» 5) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. 6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» 3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. 4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 516 Цивільного кодексу України 1. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1-4 ст. 613 Цивільного кодексу України 1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. 2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. 3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. 4. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі Інструкція про безготівкові розрахунки).

Згідно з підп. 1, 2, 3 п. 2 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки ця Інструкція визначає:

1) порядок ініціювання платіжних операцій з рахунків користувачів платіжних послуг (далі - користувач), що відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг);

2) обов`язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення;

3) порядок виконання надавачами платіжних послуг кредитового переказу коштів, дебетового переказу коштів за згодою платника та дебетового переказу коштів без згоди платника.

Згідно з п. 4 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг можуть/може бути:

1) установлені додаткові реквізити платіжної інструкції для ініціювання платіжної операції, яка використовується в цій платіжній системі/у цього надавача платіжних послуг з урахуванням вимог законодавства України;

2) визначений технічний порядок ініціювання платіжної операції.

Згідно з абз. 1-9 п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Згідно з п. 38 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції в порядку, визначеному договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі наведені в додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки.

Оцінка судом наданих доказів

Суд вважає, що позивачем доведено факт укладання договору про надання кредиту № 6525162 від 02.04.2023 (а.с. 62-63, 79-84). Укладення цього договору відповідає вимогам 626, 1054 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що 27.11.2023 було укладено договір № 27.11/23-Ф відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі право вимоги до відповідача за договором № 6525162 від 02.04.2023 (а.с. 47-56).

На підтвердження переходу права вимоги позивач долучив до позову: 1) три платіжні інструкції (а.с. 13,14); реєстр боржників (а.с. 75-76) із записом щодо відповідача п. 4564.

Застосовуючи норми ч. 2 ст. 516, ч. 1 ст. 1082 ЦК України суд вважає, що позивачем не доведено факт письмового повідомлення відповідача про відступлення (перехід) права вимоги до позивача. Електронне повідомлення (а.с. 64) не може вважатись належним виконанням письмового повідомлення.

Також договір № 6525162 від 02.04.2023 не містить застереження, що сторони відступають від ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 1082 ЦК України щодо вимоги письмового повідомлення про відступлення (перехід) права вимоги первісного кредитора до третіх осіб.

Такий висновок суду має наслідком висновок про неправомірність нарахування позивачем процентів після здобуття права вимоги 27.11.2023 в силу ч. 4 ст. 613 ЦК України.

Тому суд вважає, що проценти, які нараховані позивачем за 121 день у розмірі 12 039,50 грн не підлягають ні до нарахування, ні до стягнення.

Щодо документів переказу коштів відповідачу суд зазначає, що на підтвердження виконання первісним кредитором обов`язку переказу коштів на користь відповідача відповідно до умов кредитного договору № 6525162 від 02.04.2023 позивачем долучено довідку ТОВ «Пейтек Україна» від 06.12.2023 № 20231206-21 (а.с.44-46), про що вказує у позові.

Також суд дослідив лист ТОВ «Пейтек Україна» від 26.11.2024 № 426-24 (а.с. 59 зворот), в якому йде мова про помилку у довідці від 06.12.2023 № 20231206-21.

Суд вважає, що довідку ТОВ «Пейтек Україна» від 06.12.2023 № 20231206-21 не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки до платіжної інструкції.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд оцінив довідку ТОВ «Пейтек Україна» від 06.12.2023 № 20231206-21 як недопустимий доказ, а тому не бере його до уваги.

Суд звертає увагу, що факт оплати за договорами відступлення прав вимоги позивач доводить належними доказами - платіжними інструкціями.

Отже, позивачем не доведено належними чи допустимими доказами факт виконання первісними кредиторами свого обов`язку з переказу кредитних коштів на користь відповідачки.

Висновок суду щодо позовних вимог

Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат

У зв`язку із відмовою у позові суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 6, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

2. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

3. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 44559822, місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду складено 12.08.2026.

Суддя О.В. Астапович