Рішення № 138918510, 12.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1649/26

Провадження № 2/346/1993/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.,

з участю секретаря Римарук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

в позовній заяві зазначено, що 22.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавцем) та відповідачем укладено Договір про надання коштів у кредит №6453624.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 550 грн. 00 коп. строком на 361 день (з 22.10.2025 по 17.10.2026 р.) із фіксованою процентною ставкою 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту склала 17,25% від суми наданого кредиту (1 474 грн. 88 коп.). У разі порушення строків повернення кредиту передбачено нарахування неустойки в розмірі 427 грн. 50 коп. за кожен день понадстрокового користування.

Позивач свої зобов?язання за цим кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору . Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов?язання за договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 20.01.2026 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, загальний розмір 20 597 грн. 88 коп., з яких: 8 550,00 грн. сума основної заборгованості; 6 298,00 грн. заборгованість за процентами; 1 474,88 грн. заборгованість за комісією; 4 275,00 грн. заборгованість за пенею/неустойкою.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати, а розгляд справи проводити у відсутності представника позивача та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд відкладає ухваленнясудового рішення на строк по 12.08.2026 року з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.10.2025 року між сторонами укладено договір про надання коштів у кредит №6453624.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 550 грн. 00 коп. строком на 361 день (з 22.10.2025 по 17.10.2026 р.) із фіксованою процентною ставкою 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту склала 17,25% від суми наданого кредиту (1 474 грн. 88 коп.). У разі порушення строків повернення кредиту передбачено нарахування неустойки в розмірі 427 грн. 50 коп. за кожен день понадстрокового користування.

Отже, зазначені умови цілком відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Тлумачення змісту вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено два види відсоткової ставки, базову та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок не повернення кредиту у встановлений договором строк, також позивачем доведено існування станом на 20.01.2026 року заборгованості, яка складається із 9955,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 6172,72 грн. заборгованості по процентам.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 650 грн. суд зазначає таке.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також відповідно до п. 6-1 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума неустойки в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.

Що стосується заборгованості за комісією, в розмірі 1 414,88 грн. - суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови кредитного договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.

Судом також встановлено, що стороною позивача за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією від 26.03.2026 року(а.с. 4).

Окрім того, стороною позивача заявлено до стягнення судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн 00 коп.

Так, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року та Акту № 4-МК наданих послуг від 05.02.2026 року, адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» надала стороні позивача юридичні послуги відповідно до вказаного договору, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу згідно з Актом становить 4 500 грн 00 коп.

Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору.

Суд, вивчивши зазначену вище документацію, з урахуванням вказаних доводів, задоволення вимог позивача, принципів розумності та співмірності, незначної складності справи, вважає, що заявлений розмір витрат є завищеним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі ст. ст. 11, 205, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626-629, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 1-18, 55, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263, 274-279, 280, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39861924, рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість за Договором про надання коштів у кредит №6453624 від 22.10.2025 року в загальному розмірі 14 848 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень.

В решті частин позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39861924, рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») сплачений судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок) грн та 3 000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.