Рішення № 138917693, 10.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11007/24

Провадження № 2-др/932/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Потоцької С.С., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Смагіна Віталія Георгійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебувала справа № 202/11007/24 за позовом за позовом ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації.

29.05.2026 Шевченківським районним судом міста Дніпра ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя недійсним та скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

04.06.2026 представником третьої особи ОСОБА_1 адвокатом Смагіним В.Г. подана заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь третьої особи ОСОБА_1 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві представник третьої особи Панасенка В.О. вказав, що в поясненнях на позов зазначено, що у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2025 очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 10 000,00 грн та просить їх розподілити. На підтвердженні витрат на правничу допомогу надає відповідні документи.

Представник позивача- адвокат Індюкова Т.В. проти стягнення судових витрат у виді правничої допомоги у розмірі 10000 грн заперечувала.

У поданих запереченнях посилалася на відсутність належних та допустимих доказів фактичного понесення таких витрат та зазначила, що до заяви не додано документів, які б підтверджували сплату третьою особою ОСОБА_1 гонорару адвокату, у зв`язку з чим вважала, що заявлені витрати не відповідають критерію реальності. Крім того, позивач звернула увагу на неналежне оформлення акта про надання правничої допомоги від 02.06.2026, у якому зазначено послугу «Представництво у суді 29.06.2026 року», хоча рішення у справі ухвалено 29.05.2026. На думку позивача, зазначена обставина ставить під сумнів фактичність та обсяг наданих адвокатом послуг. Вважала заявлений розмір витрат завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та фактичним часом, необхідним для надання правничої допомоги, є завищеним. Зазначала, що справа не була складною, не вимагала значного правового аналізу, а представником третьої особи під час розгляду подано лише одне письмове пояснення обсягом п`ять сторінок, інших процесуальних документів ним не подавалося. Просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а у разі встановлення судом підстав для їх відшкодування зменшити їх розмір до 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).

Оскільки заява стосується лише питання про судові витрати, суд розглядатиме заяву без проведення судового засідання, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали заяви та справи, суд дійшов такого висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана третьою особою у встановлений строк.

Судом встановлено, що 15.12.2025 між Адвокатським бюро «Віталія Смагіна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору виконавець зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу під час розгляду судової справи № 202/11007/24 позовом ОСОБА_2 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, а Клієнт оплатити виконавцю гонорар у фіксованому розмірі 10000,00 грн.

У п. 3 Додаткової угоди до Договору гонорар за цією Додатковою угодою сплачується після підписання акту про надання правничої (правової) допомоги протягом 7 календарних днів на вимогу виконавця, а також не залежить від обсягу правничої допомоги .

Відповідно до Акту про надання правничої (правової) допомоги від 02.06.2026 адвокатом Смігіним В.Г. надано ОСОБА_1 професійну правничу (правову) допомогу, яка включала такі види послуг:

Аналіз (вивчення) позовної заяви та матеріалів справи; аналіз чинного законодавства та судової практики щодо оскарження рішення нотаріуса; Консультація та роз`яснення щодо перспектив розгляду справи; складання, подання пояснень сторонам по справі та до суду; представництво у суді 28.01.026, 07.04.2026, 19.05.2026, 29.06.2026.

Вартість наданої правничої допомоги становить 10 000 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тому відсутність документів, які підтверджують факт оплати, не впливає на можливість розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Суд зазначає, що в акті від 02.06.2026 відсутній детальний опис вартості наданих послуг.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу, позивач зазначила, що до обсягу наданих послуг адвокатом Смагіним В.Г. Представництво у суді 29.06.2026, хоча рішення у справі ухвалено 29.05.2026. На думку позивача, зазначена обставина ставить під сумнів фактичний обсяг наданих адвокатом послуг.

Суд погоджується з доводом позивача щодо невідповідності обсягу фактично наданих послуг та обсягу послуг, які зазначені в акті від 02.06.2026.

Тому суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який заявлений до стягнення, є завищеним, адже жодного судового засідання 29.06.2026 у справі не відбулося.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

При вирішенні питання про розподіл витрат суд має оцінити не лише наявність формальних документів, а й фактичний обсяг наданої правничої допомоги, її необхідність для розгляду справи та співмірність заявленого розміру витрат зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та часом, необхідним для її виконання.

Отже послуги, які надані адвокатом за участь у судовому засіданні 29.06.2026, не відповідають критерію реальності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що визначений представником третьої особи розмір витрат є завищеним щодо іншої сторони, та їх стягнення становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому вважає, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити до 8000 грн, що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270, 280, 281, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Смагіна Віталія Георгійовича про стягнення витрат на правничу допомогу - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 8 000, 00 (вісім тисяч) гривень (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_4 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891026, адреса: пр.Слобожанський, 15;

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Представник третіх осіб: ОСОБА_5 , РНКОПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя С.С. Потоцька