Рішення № 138917578, 12.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/667/26

Провадження № 2/517/365/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShorts» № 2575791. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 50000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

ОСОБА_1 умови кредитного договору порушені кредитні кошти та проценти за користування коштами не сплачені.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 2575791 від 16 вересня 2025 року становить у розмірі 174499 гривень 98 копійок, з яких: 49999 гривень 98 копійок заборгованість за тілом кредиту; 99500 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 25000 гривень заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, тому з урахуванням викладеного вище представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 174499 гривень 98 копійок.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 58).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 62). Водночас у прохальній частині позовної заяви просить суд розглядати справу без її участі. Зазначила, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з`явився хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлений про дати, час і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлені йому судові повістки про виклик до суду за його місцем реєстрації, повернуті суду з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 64, 69). Відповідач про причини неявки суд не повідомив та не подав до суду відзив чи заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за запитом судді у справі № 517/667/26 на підставі частини 8 статті 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 2928487 від 24 червня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 57).

Згідно із пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Ураховуючи зазначене, а також те, що повістки про виклик у судові засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідача, а конверти повернулися на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Так, судом установлено, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 2575791 (а.с. 36 43). Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора E669 (розділ 10 договору) (а.с. 42).

Відповідно до пункту 1.1 договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 50000 гривень. Тип кредиту кредит.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно із пунктом 1.5 договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та за таких умов: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,75 % в день та застосовується за відповідних умов.

Відповідно до пункту 1.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1965,85% річних.

Згідно пункту 1.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 230000 гривень: за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 226250 гривень.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 4.4 договору, споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 7500 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1500 гривень починаючи з 4 (четверного) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначена до сплати сума кредиту та проценти за користування кредитом (зв.а.с. 42).

Кредитодавець ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором № 2575791 від 16 вересня 2025 року виконав повністю надавши ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000 гривень, що підтверджується листом № 20260514-26 від 14 травня 2026 року ТОВ «ПЕЙТЕК», згідно якого вказаним товариством на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 2024-04-01 перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 16.09.2025 16:31:11, сума 50000 гривень, номер картки НОМЕР_2 , призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2575791від 16 вересня 2025 року (а.с. 45).

Тобто, позивач ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю надавши відповідачу обумовлену договором суму коштів.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконав.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2575791 від 16 вересня 2025 року становить у розмірі у розмірі 149499 гривень 98 копійок, з яких: 49999 гривень 98 копійок заборгованість за тілом кредиту; 99500 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 32-34).

Щодо заявленої представником позивача вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 25000 гривень, суд зазначає таке.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отож ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача штрафу в розмірі 25000 гривень.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 16359 від 12 червня 2026 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (зв.а.с. 52).

Отже, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2280 гривень 88 копійок (85,67 %).

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 2575791 від 16 вересня 2025 року в сумі 149499 (сто сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 98 копійок, з яких: 49999 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 копійок заборгованість за тілом кредиту; 99500 (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот) гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» судовий збір в розмірі 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 88 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12 серпня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 43979069, яке розташоване за адресою: Андріївський узвіз, буд. 1А, м. Київ, 04070;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя