Рішення № 138917102, 05.08.2026, Болградський районний суд Одеської області

05.08.2026

Справа № 497/111/26

Провадження № 2/497/741/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВЛАДИЧЕНЬ" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким розірвати договір оренди землі, площею 3.07 га, кадастровий номер 5121482000:01:001:1382, розташований на території Одеської області, Болградський район, сільська рада Владиченська, укладений 09.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владичень" та ним.

Позивач посилається на те, що 09.02.2012 року було зареєстровано в державному реєстрі прав запис, що між ТОВ «Агрофірма «Владичень» та ним був укладений Договір оренди вище вказаної земельної ділянки. Станом на 30.09.2025 року є заборгованість з орендної плати за 2022-2025 роки. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становила 12 157,12 грн, а станом на 2025 року вона зросла до 76 157,23 грн. Річний показник інфляції в Україні (2012-2023), що базується на звітності Державної служби статистики та НБУ змінювався, а саме протягом 2012-2023 дорівнював 156% за період дії договору. Тоді як орендна плата в цілому не переглядалась по Договору. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика. Укладаючи Договір оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2302,50 грн. або 3,07 т. зерна. Орендна плата сплачується щорічно у строки 01.09-01.11 поточного року п.11 договору. Відповідач прострочив сплату ним орендної плати згідно умов Договору. Обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції не проводився. Крім того підвищився суттєво земельний податок. Належних доказів, що він отримував плату не має, відповідач не скористався іншими встановленими законодавством способами щодо належного виконання ним взятих на себе обов`язків зі сплати орендних платежів; на претензію позивача відповідач не реагує. Відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного і належного розрахунку за користування земельною ділянкою за 2022-2025 роки, нехтує умовами Договору оренди землі, який є його істотною умовою, а позивач не отримав того, на що розраховував за Договором оренди землі, тому він змушений звернутися до суду з вимогами про розірвання договору оренди.

Ухвалою судді від 13.01.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд.

07.04.2026 року представник позивача Запша Д.М., який підтвердив свої повноваження електронним ордером ВН №1644552 від 19.01.2026 року, надав клопотання про долучення доказів, а саме претензію до відповідача (а.с.46-48).

Ухвалою суду від 08.04.2026 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 05.05.2026 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.61-62), позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав копію претензії до відповідача та просив суд звернути увагу на повторне ігнорування його вимоги викладеної в претензії, що свідчить про систематичність порушення умов договору оренди. Представник позивача - адвокат Запша Д.М., також надав 30.03.2026 року (а.с.44), 20.04.2026 року (а.с.58) та 29.07.2026 року (а.с.71) через "Електронний суд" заяви про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач - ТОВ "Агрофірма "Владичень", про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки-виклику на юридичну адресу, причину неявки свого представника суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки загальною площею 3,07 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5121482000:01:001:1382, яка розташована на території Болградської об`єднаної громади (територія колишньої Владиченської сільської ради Болградського району Одеської області), що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.12).

Так, 10 лютого 2011 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Владичень», як орендарем, було укладено договір оренди землі, за умовами якого, позивач надав відповідачу в оренду земельну ділянку 5121482000:01:001:1382 розміром 3,07 га, на строк 25 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 2 302,50 грн. (не менше 3% від нормативної грошової оцінки з вказівкою у грошовому еквіваленті) у строки 01.09. 01.11 поточного року (а.с.8-10) та відповідно до акту прийому-передачі від 10.02.2011 року земельну ділянку, що належить позивачу на підставі державного акту серії ІІ-ОД №073924 передано орендарю ТОВ «Агрофірма «Владичень» (а.с.11).

Договір оренди зареєстровано у Держкомзему 09.02.2012 року за №512140004003614 (а.с.10).

Грошова оцінка цієї земельної ділянки станом на 25.12.2025 року склала 76 157,23 грн., дата проведення нормативної грошової оцінки 18.09.2023 року (а.с.14-22).

Згідно пункту 15 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського виробництва, а саме виноградарства строком на 25 років.

Відповідно до пунктів 9, 10,11 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій та розмірі у сумі 2302,50 грн. або 3,07 т зерна, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у строки 01.09.-01.11 поточного року (а.с.8).

Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, договором передбачено можливість його розірвання унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідачем проігноровано судовий виклик, проігноровано можливість надати відзив та висловити свою позицію з приводу заявлених вимог.

Позивачем тричі надсилалася претензія за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1 , а саме:

- 19.10.2025 року про заборгованість з орендної плати за 2022-2025 роки станом на 30.09.2025 року, строк виконання претензії 25.11.2025 року (а.с.25),

- 16.02.2026 року про заборгованість з орендної плати за 2022-2025 роки станом на 30.09.2025 року, строк виконання претензії 10.03.2026 року (а.с.48),

- 08.03.2026 року про заборгованість з орендної плати за 2022-2025 роки станом на 08.03.2026 року, строк виконання претензії 20.03.2026 року (а.с.62),

всі три претензії було проігноровано, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч.2 ст. 16 ЦК України, є припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги до договору оренди землі та його припинення врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Правова позиція Верховного суду з даного приводу викладена в постанові від 25.04.2018 року по справі № 378/556/16-ц, в якій зазначено, що системний аналіз зазначених положень законодавства та порядок врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема положень ЦК України, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У зобов`язанні з виплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою позивач є кредитором, відповідач є боржником. З огляду на це в частині виконання цього зобов`язання саме відповідач був зобов`язаний довести його належне виконання, вчинене вчасно та у повному обсязі. Доказів цього суду не надано, такі обставини не встановлено. В оцінці поведінки цієї сторони Верховним Судом має бути враховано, взявши до уваги, що таке зобов`язання є грошовим, що боржник не використав альтернативний спосіб виконання свого зобов`язання шляхом внесення суми боргу в депозит нотаріуса, що мало ним бути застосовано за правилами статті 537 ЦК України.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2019 року в справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третя статті 762 ЦК України)

Аналіз частини третьої статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації. Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати, визначеного в пункті 3 договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 (провадження № 61-13979св19).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Пунктом 10 Договору оренди передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у строки 01.09.-01.11 поточного року (п.11) (а.с.8).

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що орендар не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022-2025 роки з врахуванням нової нормативної оцінки земельної ділянки в розмірі 76 157,23 грн.

Зміни в письмовій формі до договору оренди стосовно розміру орендної плати сторони не вносили.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодного доказу на спростування заявлених вимог.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Законодавча зміна нормативної грошової оцінки землі може бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, якщо це погоджено сторонами у договорі.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до ч.1ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як зазначено в пункті 9 договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки, в інших випадках передбачених законом.

Разом з тим умови договору не містять обов`язку орендаря в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати.

У договорі оренди, укладеному між сторонами зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі у сумі 2302,50 грн. або 3,07 т. зерна (п.9 договору).

Підстав для односторонньої зміни умов договору даним договором не передбачено.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Так, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням - суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов`язання може бути розірвання договору.

Стаття 651 ЦК України вказує, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12 та ухвалі ВССУ від 15 лютого 2018 року у справі №235/1629/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 дійшла до висновку, що при зміні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у зв`язку з її індексацією, змінюється також розмір орендної плати за Договором оренди земельної ділянки, яка повинна бути сплачена до 31 грудня поточного року. Відтак при зміні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у зв`язку з її індексацією, змінюються права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, оскільки він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки (не менше 3% від нормативної грошової оцінки). За таких умов, у сторін за договором оренди відсутній обов`язок вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає у відповідача, як орендаря, з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

У судовому засіданні знайшли підтвердження порушення відповідачем ст. 651 ЦК України та ст. 141 ЗК України, наявний та підтверджений факт систематичної несплати орендної плати, тобто порушення умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі і повернення земельної ділянки її власнику.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено 1211,20 грн., тому з урахуванням вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грн., але позивач не просить покласти витрати на відповідача (а.с.5).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 76 - 81, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264-265, ст.ст. 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВЛАДИЧЕНЬ" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,07 га, кадастровий номер 5121482000:01:001:1382, розташований на території Одеської області, Болградський район, сільська рада Владиченська, укладений 09.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владичень" та ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца