Рішення № 138916912, 12.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2026 р. Справа № 924/623/24 (686/6048/26)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» м. Львів

до ОСОБА_1 с. Томашівка, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області

про стягнення 51375,00 грн.

Представник сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Хмельницької області 08.06.2026 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» м. Львів до ОСОБА_1 с. Томашівка, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області про стягнення 51375,00 грн.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 13.05.2026р. справу №686/6048/26 передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області для розгляду в межах справи №924/623/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2026, справу №924/623/24 (686/6048/26) передано на розгляд судді Гладію С.В. на підставі п. 5.1.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою суду від 12.06.2026р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/623/24 (686/6048/26) в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Ухвала від 12.06.2026р. про відкриття провадження у справі, що була надіслана відповідачу у його електронний кабінет, доставлена 12.06.2026р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

31 січня 2024 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ТзОВ «Мілоан» (кредитодавець) укладено Договір про споживчий кредит № 6136894, за умовами п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн (п. 1.2. договору).

Згідно п. 1,3 договору кредит надається строком на 105 днів з 31.01.2024 (дата надання кредиту) в складається з пільгового (15 днів до 15.02.2024) та поточного періодів (90 днів до 15.05.2024).

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 15000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3825,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. (п. 1.5.2.);

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 31050,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. (п. 1.5.3.);

Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п 1.5.3 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгації, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3 Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань Позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгації, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду Позичальнику була надана знижка/пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.3. та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, прирівнюється до письмолвої) згоди Позичальника.

За змістом п. 2.3.1. договору, позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту в розмірі що визначається змістом додаткового догвору/додаткові угоди, що підписуються Позичальником у зв`язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за договором (якщо передбачено додатковою угодою/договром) Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додаткового договору. Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, а саме за продовження строку на 3 дні ставка комісії становить 3%, за продовження строку на 7 днів - 6% та за продовження строку на 15 днів - 10%.

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).

Згідно з платіжним дорученням № 121747048 від 31.01.2024, на виконання умов договору ТзОВ «Мілоан» перерахувало на карту ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 15000,00 грн.

Згідно із довідкою б/н від 10.09.2025 ТОВ «Мілоан» підтверджує, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан» як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 31.01.2024 ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір.

Анкета-заява на кредит №6136894 від 31.01.2024 містить відомості щодо погодження отримання кредиту ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».

28 травня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» (кредитор) та ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 106-МЛ, відповідно до п. 1.1 якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні йому права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).

Згідно п. 1.2 договору в наслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення оплати на користь кредитора в повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3 договору).

Згідно п. 7.1 договору в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2 162 236,36 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2028, але в будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами (п. 13.1 договору).

Відповідно до платіжної інструкції № 2258 від 25.05.2024 ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатило ТзОВ «Мілоан» 2 162236,36 грн за договором відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024.

28.05.2024 року сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ від 28.05.2024, відповідно до якого кредитор передав, новий кредитор прийняв реєстр боржників.

Як вбачається із змісту витягу з такого реєстру боржників ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» право грошової вимоги до Вибодовського І.В. за Договором про споживчий кредит № 6136894 від 31.01.2024 в загальній сумі заборгованості 51375,00 грн., з яких: 15000,00 грн тіло кредиту, 34875 грн відсотки за користування кредитом та 1500,00 грн комісія.

04.02.2026р. ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» надіслало ОСОБА_1 претензію з вимогою протягом 3 днів погасити заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6136894 від 31.01.2024 в розмірі 51375,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 31.01.2024р. укладено договір про споживчий кредит, на виконання умов якого ТОВ "Мілоан" шляхом перерахування на кредитну карту 31.01.2024 надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Мілоан" нарахувало відповідачу комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, укладаючи кредитний договір № 6136894 від 31.01.2024 добровільно став стороною такого договору, а відтак на відповідних умовах зобов`язаний нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у розмірі 51375,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - тілу кредиту; 34875,00 грн.0- відсотки; 1500,00 грн. - комісія, відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, як і контррозрахунку, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, а також обставин та доказів наданих позивачем.

Таким чином, суд приймає доводи позивача, так як вони обгрунтовані та підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 5 ч. 1 т. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову повністю на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги позивач надав: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет" в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І.; Акт № Д/16316 наданих послуг від 12.02.2026, детальний опис наданих послуг від 12.02.2026 за Договором №0107 від 01.07.2025; ордер від 20.10.2025.

01.07.2025 між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (Клієнт) та АО "Апологет" в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. (Виконавець) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, за умовами якого (п.1.1.) Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає, інші Послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта.

Цим Договором Клієнт призначає Виконавця своїм представником. Виконавець набуває права реалізовувати права Клієнта, надавати від його імені пояснення, заяви, скарги, клопотання тощо, а також представляти інтереси в усіх органах державної влади, судах загальної юрисдикції в організаціях будь-яких форм власності та вчиняти інші дії, користуючись правами, які передбачені ст ст.ст. 43, 49, 64 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. 42, 46, 61 Господарсько-процесуального кодексу України. Виконавець має право вчиняти від імені Клієнта дії, спрямовані на досудове врегулювання спорів (п. 1.2. Договору).

Всі вищевказані права надаються для комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за Кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить Клієнту (п. 1.3. Договору).

В п. 2.3. Договору сторони узгодили, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) Кредитну справу складає: 8 000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.4 та 2.5. Договору детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг, термін оплати послуг вказуються у Акті наданих послуг.

Згідно з Актом наданих послуг № Д/16316 від 12.02.2026 АО "Апологет" на виконання умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 надало ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" правову допомогу у справі про стягнення з Вибодовського І.В. заборгованості за кредитним договором № 61336894, така правова допомога прийнята без зауважень, клієнт зобов`язався зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного Акту, відповідно до якого адвокатом надано такі послуги:

- усна консультація Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, тривалість 30 хв.;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалість 2 год.;

- погодження правової позиції Клієнта у справі, тривалість 30 хв.,

- складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта, тривалість 3 год. 30 хв.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 2, 11, 15 ГПК України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.

Водночас заявлений розмір витрат на правничу допомогу відповідає попередньому орієнтовному розрахунку заявлених до стягнення, визначеному у позовній заяві.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 46, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» м. Львів до ОСОБА_1 с. Томашівка, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області про стягнення 51375,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Вибодовського Івана Вікторовича (с. Томашівка, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області, код НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код 35234236) - 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 34875 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.) заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1500,00 грн, (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) заборгованості по комісії, 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору, 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.08.2026р.

Суддя Гладій С.В.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 позивачу (електронний суд)

3 боржнику (електронний суд)