Ухвала суду № 138916873, 12.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

12.08.2026 Справа № 905/421/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-д; код ЄДРПОУ 34657789)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 114 168,65 грн., з яких 111 387,78 грн. заборгованість, 2780,87 грн. плата за абонентське обслуговування, -

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 114 168,65 грн., з яких 111 387,78 грн. заборгованість, 2780,87 грн. плата за абонентське обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №621 від 01.12.2008 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з листопада 2020 по березень 2023, та з листопада 2023 по березень 2024, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 111 387,78 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 2780,87 грн. за період з листопада 2020 по жовтень 2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано Товариству з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: належних та допустимих доказів на підтвердження факту сплати відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №621 від 01.12.2008, які були здійснені відповідачем наступним чином: у травні 2024 в сумі 11 013,00 грн., у червні 2024 в сумі 6368,81 грн., у липні 2024 в сумі 4981,08 грн. та у серпні 2024 року в сумі 5583,19 грн.

06.07.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго надійшла заява про усунення недоліків разом із відомостями щодо оплат за договором №621 від 01.12.2008, які були здійснені 20.05.2024, 05.07.2024, 26.08.2024 та 10.06.2024, зі змісту яких неможливо встановити яким саме та коли було здійснено проплати, так само як і джерело вказаної інформації.

Також 13.07.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначив, що на р/р Позивача надійшли кошти у розмірі 16 413 грн. (назва документа 21.05.2024 виписка щодо 11 013 грн.), а в документі під назвою 21.05.2024 опалення на 11 013 грн. вже розбиті сума 16 413 на трьох споживачів так як від Банку спочатку надійшла інформація щодо загальної суми коштів від споживачів без розбивки на цих споживачів. До вказаної заяви представником позивача додано фрагменти відомостей щодо оплат, які були здійснені 05.07.2024, 10.06.2024, 21.05.2024 та 26.08.2024, зокрема, банківських виписок, у яких відсутні відомості щодо того, ким саме вони були складені, зі змісту яких вбачається, що вони була здійснені ФОП Нетяга Д.Л., в той час як договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №621 від 01.12.2008 був укладений із ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що за приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Отже, регістр (клієнтський рахунок) вміщує записи про здійснені протягом операційного дня операції з коштами і складається лише на підставі первинних документів, тобто фактично є вторинним електронним документом, який складається на підставі первинних документів.

Водночас виписка з клієнтського рахунка це його частина (витяг з нього). Витяг з документа (у формі виписки з регістру - клієнтського рахунка) має містити усю інформацію з 12 пунктів первісного (другого) документа (п.61 Положення №75), але у виділеній з нього частині.

Вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнтського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати) виготовляється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнтського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див. вищевказані пункти Правил діловодства).

Відповідно до ч.2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом із тим суд наголошує на тому, що витягом з документа не може бути новий створений представником сторони документ у довільній формі довільного набору частини інформації з документа (регістру).

Отже для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом виписка (як витяг з документа) повинна містити обов`язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" і не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75, та повинна бути підписана працівником банку як уповноваженою на це внутрішнім розпорядчим документом чи посадовою інструкцією особою.

У розумінні Положення, зокрема, його пунктів 7, 95, 99, контроль правильності оформлення документів та відображення їх в обліку виконують відповідальні виконавці.

З наведеного вбачається, що належними, в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами наявності заборгованості за господарськими операціями є банківські виписки, довідки з банків тощо, що формуються за наслідками виконаних операцій по особовому рахунку клієнта (позивача).

Дослідивши додані до заяви про усунення недоліків від 13.07.2026 електронні витяги з банківських виписок відносно відповідача, суд дійшов висновку, що не може прийняти в якості належних доказів у розумінні ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в порушення вищезазначених норм у них відсутні відомості щодо посади відповідальної особи банку, яка уповноважена перевіряти правильність оформлення виписок та відображення їх в облік, не зазначено виконавця вказаної виписки та не зазначено, що додані до вказаної заяви документи є витягами з банківських виписок за відповідні дати оплат, посилання на які наявні у позовній заяві.

Тобто, за висновком суду, зазначені позивачем електронні витяги з банківських виписок не містять усіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018.

Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Прозахист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Водночас, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.89 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вищевикладене, задля дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку про доцільність прийняття заяви позивача про усунення недоліків та прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/421/26, а також одночасно запропонувати позивачу надати документи на підтвердження позовних вимог, оформлені відповідно до приписів чинного законодавства.

1. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

2. Відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту суд дійшов висновку, що дану справу, яка не є складною, належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач у справі зареєстрував електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких сторін, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За таких обставин і керуючись ст.ст. 12, 43, 166, 167, 176, 247, 250, 251, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/421/26.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Позивачу надати суду належним чином оформлені банківські виписки (відповідно до вимог Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018) та/або квитанції на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №621 від 01.12.2008, які були здійснені відповідачем наступним чином: у травні 2024 в сумі 11 013,00 грн., у червні 2024 в сумі 6368,81 грн., у липні 2024 в сумі 4981,08 грн. та у серпні 2024 року в сумі 5583,19 грн., а також письмові пояснення щодо врахування оплат, здійснених ФОП Нетяга Д.Л відповідно до доданих позивачем до заяви від 13.7.2026 документів, в той час як договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №621 від 01.12.2008 був укладений із ФОП Радченко Ларисою Леонідівною.

4. Встановити відповідачу строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) п`ятнадцяти днів з дня надсилання ухвали про відкриття провадження у справі.

5. Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановити:

позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3 робочих днів з дня отримання відзиву;

відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3 робочих днів з дня отримання відповіді.

6. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

7. Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 3-х робочих днів з дня отримання відзиву.

8. Повідомити учасників справи про те, що всі заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, а також будь-які інші документи можуть бути подані засобами електронного зв`язку через особистий кабінет в системі Електронний суд. У разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набрала законної сили з дати її постановлення (підписання) та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Ю.С. Зельман