Рішення № 138916809, 11.08.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/150/26

Провадження № 2/486/764/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 серпня 2026 року м.Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», представник позивача Овчаренко І.С., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»), яке діяло через свого представника Овчаренка І.С., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 02 лютого 2020 року було укладено кредитний договір №02.02.2020-010000535. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн, строком на 14 днів з дати надання, з процентною ставкою у розмірі 28%.

06 серпня 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № СЦ-060824-13, відповідно до умов якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передало (відступило) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прийняло належні ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників.

Отже, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 16 січня 2026 року, утворилась заборгованість у розмірі 11289,60 грн, яка складається заборгованості по тілу кредиту становить 7000 грн, за відсотками 1960 грн, а також за штрафом в розмірі 2329,60 грн.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позові зазначив про розгляд справи у його відсутності та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановив відповідну ухвалу.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно заявки кредитного договору (далі договору), Кредитодавець, відповідно до умов договору №02.02.2020-010000535 від 02 лютого 2020 року надає Позичальнику кредит у сумі 7000 грн. Строк, на який надається кредит становить 14 днів з дати його надання. Проценти 1960 грн, що становить 28% (фіксована незмінна процента ставка). Сума кредиту та проценти сплачуються до 16 лютого 2020 року включно. Заявка підписана одноразовим ідентифікатором D6671 /а.с. 17/.

Відповідач ознайомлений і прийняв умови кредитного договору та підтвердив, що однозначно, та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №02.02.2020-010000535 від 02 лютого 2020 року, з яким попередньо уважно ознайомився, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором /а.с. 24/.

До позовної заяви додано також пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) /а.с. 27-29/.

Відповідно до розрахунку заборгованості картка субконто договори за період з 02 лютого 2020 року по 05 серпня 2024 року (фактично з 02 лютого 2020 року по 16 лютого 2020 року, включно), що складає 14 днів /а.с. 10/, відповідач користувався кредитними коштами, заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованість по тілу кредиту становить 7000 грн, заборгованості за відсотками 1960 грн.

06 серпня 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № СЦ-060824-13, відповідно до умов якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передало (відступило) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прийняло належні ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників /а.с. 13-16/.

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників /а.с. 11/ та Додатку №2 витягу з реєстру боржників /а.с. 30/ ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 02.02.2020-010000535 від 02 лютого 2020 року.

З наданої позивачем довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 02.02.2020-010000535 від 02 лютого 2020 року вбачається, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» становить 11289,60 грн, яка складається з заборгованість по тілу кредиту становить 7000 грн, заборгованості за відсотками 1960 грн, а також за штрафом в розмірі 2329,60 грн /а.с. 12/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у фінансової установи виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на суму 11289,60 грн, яка складається з заборгованість по тілу кредиту становить 7000 грн, заборгованості за відсотками 1960 грн, а також за штрафом в розмірі 2329,60 грн /а.с. 10/.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», суд приходить до наступного.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З досліджених судом доказів вбачається, що укладаючи кредитний договір сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування.

Усі істотні умови кредитного договору № 02.02.2020-010000535, укладеного між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , містяться безпосередньо у цьому договорі, підписаному останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Виходячи із викладеного, позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками, які підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 2329,60 грн суд приходить до наступного.

Згідно Договору, кредит надається строком на 14 днів, тобто до 16 лютого 2020 року.

Таким чином, строк кредитування сплив 16 лютого 2020 року.

Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитом у будь-який спосіб.

Умовами кредитного договору також не передбачено нарахування штрафу.

Позивач не надав обґрунтований розрахунок штрафу, який заявляється до стягнення, внаслідок чого неможливо встановити,в якому порядку та за який період нарахована сума штрафу, зокрема, чи входять до періоду нарахування періоди, протягом яких позичальник звільнявся від обов`язку сплати неустойки в зв`язку з дією карантину на період COVID-19 або воєнного стану (п.п.15, 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України). В матеріалах справи міститься лише довідка про розмір простроченої заборгованості, в якій зазначено розмір штрафу станом на 17 грудня 2025 року. Зазначене унеможливлює перевірку судом обґрунтованості його нарахування.

Крім того, нарахування штрафу передбачено лише в Пропозиції про укладення кредитного договору (п.5.4), яка позичальником не підписана. Докази того, що позичальник ознайомився з Пропозицією саме в тій редакції, яка наявна в матеріалах справи, і погодився з нею, позивачем не надані.

А відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 2329,60 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки становить 8960 грн, яка складається з заборгованість по тілу кредиту становить 7000 грн, заборгованості за відсотками 1960 грн.

Позивачем до суду було надано заяву, в якій він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з копії звіту про виконану роботу від 16 січня 2026 року /а.с. 18/, копії договору №07/24-НК про надання правничої допомоги /а.с. 33/ та Додаткових угод до договору /34-36/, позивачем згідно платіжної інструкції сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 6000 грн /а.с.25/.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог 4761,60 грн (79,36%) витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача за правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2112,88 грн (79,36%) /а.с. 28/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 02.02.2020-010000535 від 02 лютого 2020 року у розмірі 8960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту становить 7000 (сім тисяч) гривень, заборгованості за відсотками 1960 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят) гривень.

Відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одну) гривню 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір в розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 88 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13 оф. 601, ЄДРПОУ 431702980.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова