Рішення № 138916760, 12.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5907/26

н\п 2/490/4325/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 66000,00 грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 09.09.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9416608 за яким у відповідачки утворилася заборгованість в сумі 66000,00 грн.

22.04.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненя боргів укладено Договір факторингу №22042026, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором №9416608 від 09.09.2025 року.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідачки існуючу заборгованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.07.2026 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху.

08.07.2026 року позивачем було усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 09.07.2026 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 09.07.2026 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

05.08.2026 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій зазначила, що з позивними вимогами в частині стягнення процентів та штрафних санкцій не погоджується.

Зазначила, що вона є військовослужбовцем та під час проходження військової служби отримала складне захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується висновком ВЛК.

Вказала, що не ухилялася від виконання своїх обов`язків та не мала наміру завдати збитків кредитору. Прострочення виконання зобов`язань виникло виключно через незалежні від неї обставини, пов`язані з проходженням військової служби та лікуванням.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

09.09.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9416608, який було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7367. На виконання умов вказаного договору відповідачці були надані кошти в сумі 20000,00 грн.

З паспорту споживчого кредиту, який було підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором K9373, вбачається, що сторони погодили наступні умови: тип кредиту кредит, сума/ліміт кредиту 20000,00 грн, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 365% річних (1% в день), загальні витрати за кредитом 72000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 92000,00 грн, реальна річна процентна ставка 2333,95%.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» №22680 від 23.04.2026 року, з якого вбачається, що 09.09.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 (вказана кредитна картка була зазначена відповідачкою в п. 2.1 кредитного договору) було перераховано кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн.

Відповідачка умови договору щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за кредитним договором №9416608 від 09.09.2025 року в сумі 66000,00 грн.

22.04.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненя боргів укладено Договір факторингу №22042026, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором №9416608 від 09.09.2025 року.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору факторингу №22042026 від 22.04.2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 66000,00 грн, з яких: 20000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 36000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, перехід від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру боржників за вказаним Договором факторингу підписано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» 22.04.2026 року.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиці яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

За умов, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.

Всупереч умов Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим відповідачка у своїй заяві від 05.08.2026 року посилалась на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та просила її звільнити від стягнення з неї заборгованості по нарахованим процентам та штрафним санкціям.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно висновкам, викладеним у Постанові ВС від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, виходячи з вищевказаної позиції Верховного Суду, припинення нарахування штрафних санкцій та процентів починається з моменту призову під час мобілізації.

На підтвердження проходження військової служби відповідачкою до заяви від 05.08.2026 року додано крім іншого копію військового квитка серії НОМЕР_2 на її ім`я, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 08.09.2022 року по теперішній час.

Зокрема, у період укладення кредитного договору та у період нарахування відсотків за укладеним нею кредитним договором №9416608 від 09.09.2025 року проходила військову службу в ВЧ НОМЕР_3 .

Таким чином, суд погоджуючись з доводами ОСОБА_1 приходить до висновку, що відповідачка звільнена від сплати процентів за користування кредитом та від сплати заборгованості за пенею, штрафами, на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки є військовослужбовцем.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідачка звільнена від сплати процентів та штрафних санкцій на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Кредитним договором №9416608 від 09.09.2025 року у загальному розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 806,71 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №160978 від 19.06.2026 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №9416608 про надання споживчого кредиту від 09.09.2025 року у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору в розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 71 копійку.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін