Ухвала суду № 138916519, 07.08.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4133/26

Провадження № 2-з/488/21/26

УХВАЛА

Іменем України

07.08.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районного суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Скочко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до звернення з позовною заявою,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2026, через підсистему «Електронний суд», до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, подана її представником адвокатом Бартощук В.О.

У заяві позивач просить вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 22.04.2021 № 4/167, а також про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з одночасним припиненням цього права.

У обгрунтування заяви зазначає, що 17.07.2026 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Чорною Л.С. за реєстровим № 1764, ОСОБА_1 набула у власність господарський блок № 33 загальною площею 310,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 643553248101.

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2950189448101. Право приватної власності на цю ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 : номер відомостей про речове право 55355080; рішення державного реєстратора з індексним № 73535731 від 07.06.2024. Підставою виникнення зареєстрованого права є рішення Миколаївської міської ради від 22.04.2021 № 4/167, яким ОСОБА_2 безоплатно передано у власність ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

На думку позивача невжиття судом заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі, оскільки ОСОБА_2 залишається зареєстрованою власницею земельної ділянки. Відомості Державного реєстру речових прав не містять обмежень, які б унеможливлювали її відчуження, обтяження, поділ або об`єднання з іншою земельною ділянкою. Право власника розпорядитися річчю існує без необхідності отримання згоди заявниці. Відчуження ділянки третій особі, її поділ, зміна кадастрових відомостей або реєстрація нових речових прав до вирішення спору призведуть до зміни суб`єктного складу та предмета спору, потреби залучати нових набувачів, оскаржувати нові правочини і реєстраційні дії. Це істотно ускладнить або зробить неможливим ефективне поновлення порушеного інтересу заявниці в межах одного судового провадження. Ризик не є абстрактним, оскільки у справі № 488/1937/17 було встановлено, що під час існування судового спору щодо будинку по АДРЕСА_1 нерухоме майно послідовно відчужувалося за договором дарування від 14.03.2016 та договором купівлі-продажу від 19.07.2016, за яким його набула ОСОБА_2 . Після скасування її права на будинок вона оформила у приватну власність земельну ділянку під ним. Така поведінка об`єктивно підтверджує необхідність тимчасового збереження чинного стану реєстраційних та кадастрових відомостей.

Посилаючись на викладене, заявниця просила вжити заходів забезпечення позову до подання ОСОБА_1 позовної заяви до Миколаївської міської ради та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 22.04.2021 № 4/167, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з одночасним припиненням права власності, наступним чином:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2950189448101, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер відомостей про речове право 55355080;

- заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі відчужувати, дарувати, продавати, міняти, передавати в іпотеку або іншим чином розпоряджатися, обтяжувати, ділити чи об`єднувати земельну ділянку кадастровий номер 4810136600:06:058:0023;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо виникнення, переходу, зміни або припинення права власності та інших речових прав і обтяжень стосовно земельної ділянки кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали про забезпечення позову або іншого судового рішення;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, здійснювати її поділ або об`єднання, змінювати площу, межі, конфігурацію, кадастровий номер чи цільове призначення, а також вносити до Державного земельного кадастру відомості, наслідком яких буде припинення існування цієї земельної ділянки як окремого об`єкта цивільних прав.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву та подані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до звернення з позовною заявою, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 488/4133/26.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2950189448101, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер відомостей про речове право 55355080.

Заборонити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі відчужувати, дарувати, продавати, міняти, передавати в іпотеку або іншим чином розпоряджатися, обтяжувати, ділити чи об`єднувати земельну ділянку кадастровий номер 4810136600:06:058:0023;

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо виникнення, переходу, зміни або припинення права власності та інших речових прав і обтяжень стосовно земельної ділянки кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали про забезпечення позову або іншого судового рішення;

Заборонити державним кадастровим реєстраторам до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4810136600:06:058:0023, здійснювати її поділ або об`єднання, змінювати площу, межі, конфігурацію, кадастровий номер чи цільове призначення, а також вносити до Державного земельного кадастру відомості, наслідком яких буде припинення існування цієї земельної ділянки як окремого об`єкта цивільних прав.

Ухвала підлягає негайному виконанню з часу її постановлення.

Ухвалу для виконання направити Корабельному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Миколаївській міській раді, ОСОБА_2 .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Інформація про учасників справи:

Стягувач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Боржники:

Миколаївська міська рада, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 26565573;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повна ухвала суду складена 07 серпня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова