Ухвала суду № 138916371, 07.08.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/170/25

Провадження № 2/475/34/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 р.с-ще. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кащак А.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Куш О.П.,

представника позивача - адвоката Сабба М.Г. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Сабби М.Г. про зміну предмета позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Веселий Роздол» про захист права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Доманівського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Веселий Роздол» про захист права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки. Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

07.08.2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача адвоката Сабби М.Г. про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд прийняти до розгляду заяву та викладає позовні вимоги у справі у наступній редакції: Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 13 листопада 2017 року, зареєстрований 22 листопада 2017 року за № 23546790, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Веселий Роздол», щодо земельної ділянки площею 4,7435 га, кадастровий номер 4822781200:05:000:0145, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2023 року. Посилаючись у поданій заяві, що під час розгляду справи встановлено інші обставини, які свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичну несплату орендної плати, що відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», статей 651 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача Сабба М.Г. просила прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду.

При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд вбачає, що звертаючись в 07.02.2025 року з позовною заявою до суду, позивач просила: усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 4,7435 га, кадастровий номер 4822781200:05:000:0145, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Миколаївська область, Вознесенський (Доманівський) район Доманівської (Володимирівської) селищної ради, що належить йому на підставі Договору дарування земельної ділянки від 10 серпня 2023 року, серія та номер: 976,977, що посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу Лацановською Світланою Михайлівною; скасувати державну реєстрацію Додаткової угоди від 17.01.2023 року до Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2017 року за №б/н, зареєстрований 22.11.2017 року за №23546790 між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Веселий Роздол» в особі директора підприємства Молдованенко Михайла Олександровича

Як підставу для позову, позивач вказав на те, що його бабуся не підписувала Додаткову угоду від 17.01.2023 року до Договору оренди б/н від 13.11.2017 року, якою вносилися зміни та доповнення до Договору оренди земельної ділянки зокрема щодо продовження строку дії Договору ще на 17 років, також вона не уповноважувала і інших осіб на її підписання, з нею як з власником земельної ділянки не узгоджувалися її умови і вона не отримувала свій примірник Додаткової угоди від 17.01.2023 року, а відтак цей правочин є неукладеним. При цьому відповідач користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 4822781200:05:000:0145, без достатніх правових підстав, чим порушує право власника на користування та розпорядження належним позивачу майном.

Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої до суду 07.08.2026р., представник позивача зазначила підставу для позову істотне порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичну несплату орендної плати, що відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», статей 651 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку. Тому предявляє нову вимогу до відповідача про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2017 року, площею 4,7435 га, кадастровий номер 4822781200:05:000:0145 та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2023 року.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову про захист права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки та заяву представника позивача від 07.08.2026.р про зміну предмету позову на розірвання Договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.

Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 07.08.2026р. фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову.

Позивач має право продовжити розглядати первісні позовні вимоги до винесення судового рішення по суті в суді або відмовитись від їх розгляду після чого звернутись до суду із зміненими позовними вимогами окремо, вибравши належний спосіб захисту позивача, так як одночасно вказані первинні позовні вимоги і змінені позовні вимоги в одному цивільному провадженні розглядатись не можуть із вищенаведених підстав.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

В прийнятті заяви представника позивача адвоката Сабби М.Г. про зміну предмета позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Веселий Роздол» про захист права власності, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки відмовити та повернути її заявнику.

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 27 серпня 2026 року до 13 год. 30 хв., виклик сторін повторити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2026 року.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК