Рішення № 138916135, 12.08.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/702/26

2/467/553/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.08.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 03 липня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 427536846 га суму 14000 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 14000 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 302 від 17 вересня 2024 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитними договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

04 грудня 2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/1225-01.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року до договору факторингу від ТОВ «Таліон плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50178,80 грн.

Представником позивача також зазначено, що позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 50178,80 грн., та складається з: 11888,90 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 31290 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 6999,90 грн. - заборгованості по штрафним санкціям (пеня, штрафи).

Позивачем зазначено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах вказаного позову ним не заявляються.

За такого, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 427536846 від 03 липня 2024 року у розмірі 43178,90 грн., тобто без нарахованих штрафних санкцій, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року. Вказаною ухвалою судді, також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 03 липня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 427536846.

За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 14000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана у п. 2.1 договору, є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Разом із цим умовами договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 14000 грн. 03 липня 2024 року (що є датою надання кредиту).

Сторони дійшли згоди про те, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного перекату грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-75-хх-хххх-4400.

Кінцевою датою повернення (виплати) кредиту визначено 02 серпня 2029 року.

Умовами договору також передбачено, що протягом дисконтного періоду кредитування, який становить 7 днів від дати отримання першого траншу, позичальник зобов`язаний сплатити проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування чи поновлення такого періоду, а після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язується сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,500 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних.

При цьому зазначено, що денна процентна ставка становить 1,500 відсотків в день.

За період від дати видачі першого траншу до 10 липня 2024 року (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 1,460 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 532,900 відсотків річних.

Проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору.

При цьому позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщено на сайті кредитодавця.

Крім того, позичальник підтвердив, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту.

Вказаний договір про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору про споживчий кредит ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

Судом також досліджено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «Moneyveo» та порядок укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг.

Згідно платіжного доручення від 03 липня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 14000 грн. на рахунок ОСОБА_1 № 5168-75хх-хххх-4400.

Як вбачається з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 08 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 23 липня 2026 року зараховано платіж у сумі 14000 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по картці.

Проте, як слідує із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором станом на 17 вересня 2024 року утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13999,80 грн., заборгованості за процентами в розмірі 13230 грн. та неустойки в розмірі 6999,90 грн.

Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод до нього.

За умовами вказаного договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умова, визначених цим договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 302 від 17 вересня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 427536846 від 03 липня 2024 року в розмірі 34229,70 грн., яка складається з: 13999,80 грн. - заборгованості по основному боргу (тіло кредиту), 13230 грн. - заборгованості по процентам; 6999,90 грн. - неустойки.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 302 від 17 вересня 2025 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, умови договору факторингу сторонами виконано.

Тим самим суд встановив, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 427536846 від 03 липня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон плюс», останнім в період з 18 вересня 2024 року по 12 грудня 2024 року включно здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом, в зв`язку з чим станом на 04 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 427536846 від 03 липня 2024 року складалась з: 11888,90 грн. заборгованості за тілом кредиту; 31290 заборгованості за процентами; 6999,90 грн. неустойки.

Судом також встановлено, що 04 грудня 2025 року ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 427536846 від 03 липня 2024 року в розмірі 50178,80 грн., що підтверджується договором факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, укладеним між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал», витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року та платіжною інструкцією № 760 від 15 грудня 2025 року.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості.

Однак, щодо розміру заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно умов укладеного договору, відповідачу 03 липня 2024 року надано споживчий кредит за користування яким такому у відповідності до умов договору встановлено денну процентну ставку у розмірі 1,500% за в день.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набув чинності 24 грудня 2023 року, пунктом 5 розділу І цього закону, внесені зміни до ст. 8 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5, у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Однак, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вимоги п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24 грудня 2023 року) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що оскільки кредитний договір у цій справі був укладений 03 липня 2024 року, тобто після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то на нього не поширюється п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

В зв`язку з зазначеним, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі більшому ніж 1% на день від суми кредиту не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за час користування кредитним коштами слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

З урахуванням вказаного та враховуючи часткове погашення відповідачем 16 липня 2024 року заборгованості за кредитним договором, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, в межах строку якого здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом, становить 20128,90 грн. (14000 грн. тіла кредиту*1% процентної ставки в день*13 днів)+(13999,8 грн. тіла кредиту*1% процентної ставки в день*150 дні) - 2690,80 грн. внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості за процентами).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.

За такого, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови кредитного договору щодо погашення заборгованості, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення на користь позивача заборгованості за договором, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11888,90 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 20128,90 грн.

Як наслідок, цей позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового зборута витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема й витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1974,17 грн. судового збору, що становить 74,15 відсотків.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги; додаткова угода № 25771519875 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року; документи, що підтверджують надання професійної правової допомоги адвокатом.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5190,50 грн.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 427536846 від 03 липня 2024 року в розмірі 32017 (тридцять дві тисячі сімнадцять) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5190 (п`ять тисяч сто дев`яносто) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1974 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 17 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца