Рішення № 138915802, 11.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1339/26

Провадження №:2/138/1343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 08.02.2021 ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 53/834112790, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000 грн., а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити проценти, а також інші платежі за договором у порядку та строки передбачені цим договором. Позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору. 28.12.2023 року між ТОВ «Партер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» укладено договір факторингу №28122023. 17.04.2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25. 25.08.2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25.Згідно вказаних договоріві відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 53/834112790 від 08.02.2021 року. Разом з тим, відповідач не виконує умови договору позики, не здійснив погашення існуючої заборгованості, що призвело до виникнення заборгованості.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище договором позики у загальному розмірі 32 700 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 5 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, надіслано відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.02.2021 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №53/834112790. Відповідно до умов договору сума позики складає 4 000,00 грн., строк позики 365 днів, комісія за видачу позики складає 28% від суми позики, що становить 1 120,00 грн., і підлягає сплаті у строк передбачений графіком платежів (п.п. 1.2-1.5 договору).

Позичальник повинен сплачувати позикодавцю проценти за договором за фіксованою ставкою 2% від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку передбаченого п. 1.4. та п.2.2 договору у порядку, розмірі та строки встановлені в графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28 080 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору позики підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що він отримав від Позикодавця суму Позики у повному обсязі у дату підписання цього договору.

До вказаного договору позики позивачем додано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), анкету позичальника.

Відповідно до розрахунку заборгованості до договору № 53/834112790 від 08.02.2021, складеного ТОВ «Партнер Фінанс», станом на 07.02.2022 відповідач мав заборгованість у сумі 32 700,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. тіло кредиту, 27840,00 грн. нараховані проценти, 860,00 грн. комісія.

Крім того, як вбачається з вказаного розрахунку, відповідачем 24.02.2021 здійснювалось часткове погашення заборгованості в розмірі 500 грн.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» укладено договір факторингу №28122023.

Відповідно до умов договору ТОВ «Партнер Фінанс» передає ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» свої права вимоги, а ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» набуває права вимоги ТОВ «Партнер Фінанс» за первинними договорами та їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Партнер Фінанс» за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які ТОВ «Партнер Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Партнер Фінанс», та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору (п.п. 2.1,2.2 договору).

Сторони цього договору підписали Реєстр боржників №1 від 28.11.2023, який містить інформацію щодо права вимоги за договором № 53/834112790 від 08.02.2021 на загальну суму 32 700,00 грн.

Також на підтвердження укладення договору факторингу суду надано акт приймання-передачі документації від 29.12.2023 та платіжну інструкцію №530 від 05.01.2024 з призначенням платежу «Оплата згiдно договору факторингу №28122023 вiд 28.12.2023».

17.04.2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (Фактор) укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25, за умовами якого Клієнт передає (відступає) Фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги Клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за платута на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

У Реєстрі боржників №1 від 17.04.2025 зазначено, що право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 53/834112790 від 08.02.2021 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 32 700,00 грн. перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

На підтвердження укладення вказаного договору факторингу позивачем також надано копію платіжної інструкції від 24.04.2025 № 488 з призначенням платежу «Оплата згідно договору факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025» та копію акта приймання-передачі документації від 17.04.2025.

25.08.2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» (Клієнт) та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» (Фактор» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25, відповідно до якого Клієнт передає (відступає) Фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги Клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за платута на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

25.08.2025 сторони договору факторингу підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі документації за договором факторингу №25-08/ФК-25.

Згідно реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 до позивача перейшло право вимоги за заборгованістю відповідача за кредитним за договором № 53/834112790 від 08.02.2021, яка становить 32 700,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. тіло кредиту, 27 840 грн. нараховані проценти, 860 грн. комісія.

Доказів неправомірності вказаних вище договорів матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «Партнер Фінанс» та відповідачем договору позики № 53/834112790 від 08.02.2021 та отримання ним кредитних коштів в сумі 4 000 грн.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №92-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №94-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується. Отже, долучені до справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають до виконання.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором позики, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору позики № 53/834112790 від 08.02.2021 взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 не виконав, заборгованість за яким становить 32 700,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в сумі 27 840,00грн., заборгованість за комісією 860,00 грн. суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» підлягають задоволенню.

Крім того, представник позивача у своєму позові також просив стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: договір про надання првової допомоги №45714110 від 10.12.2025 з додатковою угодою №2979114499 від 12.12.2025, акт про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом від 12.12.2025, детальний опис робіт виконаних адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги №457114110 від 10.12.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Горобей Р.Г., копію посвідчення адвоката Горобей Р.Г.

Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим договором.

Порядок оплати послуг та їх вартість визначені в розділі 4 договору.

Додатковою угодою № 2979114499 від 10.12.2025 сторони, зокрема, доповнили предмет договору пунктом про надання правничої допомоги по захисту інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Відповідно до акту про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом від 12.12.2025, а також детального опису робіт, адвокатом надані послуги на суму 6 000 грн, що включає: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів «ЮрКонсалт Груп Плюс» (1,5 год. х 1500 грн.); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку ыз розглядом справи (3 год. х 1000 грн.); формування додаткыв до позовноъ заяви (1 год. Х 750 грн.)

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, а формування позиції та підготовка матеріалів не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 178, 259, 263-265, 273, 275, 279, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики № 53/834112790 від 08.02.2021 у розмірі 32 700 (тридцять дві тисячі сімсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, місцезнаходження: вул. Глибочицька, 17Б, офіс 503, м. Київ, 04052.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.А. Ясінський