Ухвала суду № 138915565, 12.08.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року Справа № 926/778/26

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Кушлак Л.Л., розглянувши матеріали справи

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Кам`янка Чернівецького району Чернівецької області

про неплатоспроможність

Представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Попереднє судове засідання призначено на 21.05.2026. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельникову А.В.

Ухвалою попереднього засідання визнано грошові вимоги ТОВ Фінансова компанія Фінтраст Капітал до боржника. Призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянутий погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 24.06.2026.

22.06.2026 через систему Електронний суд від ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 102703,10 грн.

Ухвалою від 26.06.2026 заяву залишено без руху. Заявнику надано строк протягом 5 днів на усунення недоліків.

01.07.2026 через систему Електронний суд від ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП надійшла заява з доказами усунення недоліків.

Ухвалою від 28.07.2026 призначено заяву до розгляду на 11.08.2026.

28.07.2026 через систему Електронний суд від керуючої реструктуризацією Мельникової А.В. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви кредитора.

28.07.2026 через систему Електронний суд від представника кредитора надійшли пояснення щодо повідомлення арбітражної керуючої в частині невизнання грошових вимог.

10.08.2026 через систему Електронний суд від керуючої реструктуризацією Мельникової А.В. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

У судове засідання 11.08.2026 сторони не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяви кредитора.

Розглянувши заяву ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 102703,10 грн, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За змістом частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

17.04.2025 між ТОВ Макс Кредит та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10310349, відповідно до умов якого кредитор надав боржнику кредит у розмірі 4500,00 грн терміном на 360 днів на споживчі потреби. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1 Стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожен день користування, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Згідно п.1.6 кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 900,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п.3.5 цього договору.

ТОВ Макс Кредит на виконання умов договору надало боржнику грошові кошти у розмірі 4500,00 грн, шляхом перерахування коштів на карту боржника, про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "Профіт Гід" (в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-714 від 28.07.2023), в якому вказано платника - ТОВ Макс Кредит, дата/час здійснення переказу коштів 17.04.2025 17:55, сума переказу 4500,00 грн, номер платіжної картки отримувача.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 4500,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Боржник, 02.05.2025 часткового погасив кредит на суму 814,50 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 21.10.2025.

У подальшому, 21.10.2025 між ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" (далі - фактор) і ТОВ Макс Кредит (далі - клієнт) укладено договір факторингу №21102025-МК/ Ел. Ен. Груп, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

За умовами п. 2.2. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника: договір факторингу з додатками, акт прийому-передачі реєстру Боржників, платіжну інструкцію щодо оплати за договором факторингу.

Так, відповідно до витягу з реєстру боржників від 21.10.2025 до договору факторингу ТОВ Макс Кредит відступило ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий № 1270) за договором № 00-10310349 від 17.04.2025 на загальну суму 7208,10 грн., з яких: 5220,00 грн залишок заборгованості по тілу кредиту; 1988,10 грн залишок заборгованості по звичайним відсоткам; 1350,00 грн штрафні санкції.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 21.10.2025 08.04.2026 загальна сума заборгованості становить 21036,60 грн, з яких: 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 720,00 грн заборгованість за комісією, 1350,00 грн штрафні санкції та 14466,60 грн заборгованість за відсотками.

Керуюча реструктуризацією визнає грошові вимоги частково в сумі 19 602,00 грн, з яких: 4 500,00 грн основний борг; 14 382,00 грн проценти, нараховані по 06.04.2026 включно; 720,00 грн комісія за надання кредиту; не визнаються грошові вимоги в сумі 1 434,60 грн, з яких: 1 350,00 грн штрафні санкції; 84,60 грн проценти, нараховані за 07.04.2026 та 08.04.2026.

03.04.2025 між ТОВ Макс Кредит та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10294416, відповідно до умов якого кредитор надав боржнику кредит у розмірі 6000,00 грн терміном на 360 днів на споживчі потреби. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1 Стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.3 цього Договору.

Згідно п.1.6 кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1200,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п.3.5 цього договору.

ТОВ Макс Кредит на виконання умов договору надало боржнику грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, шляхом перерахування коштів на карту боржника, про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "Профіт Гід" (в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-714 від 28.07.2023), в якому вказано платника - ТОВ Макс Кредит, дата/час здійснення переказу коштів 03.04.2025 17:02, сума переказу 6000,00 грн, номер платіжної картки отримувача.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 6000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Боржник, 27.04 та 28.04.2025 часткового погасив кредит на суму 1810,00 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 27.11.2025.

У подальшому, 27.11.2025 між ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" (далі - фактор) і ТОВ Макс Кредит (далі - клієнт) укладено договір факторингу №27112025-МК/ Ел. Ен. Груп, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

За умовами п. 2.2. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника: договір факторингу з додатками, акт прийому-передачі реєстру Боржників, платіжну інструкцію щодо оплати за договором факторингу.

Так, відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.11.2025 до договору факторингу, ТОВ Макс Кредит відступило ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий № 1833) за договором № 00-10294416 від 03.04.2025 на загальну суму 10014,80 грн., з яких: 6800,00 грн залишок заборгованості по тілу кредиту; 3214,80 грн залишок заборгованості по звичайним відсоткам; 2400,00 грн штрафні санкції.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 27.11.2025 29.03.2026 загальна сума заборгованості становить 28150,40 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 800,00 грн заборгованість за комісією, 2400,00 грн штрафні санкції та 18950,40 грн заборгованість за відсотками.

Керуюча реструктуризацією грошові вимоги визнає частково в сумі 25 750,40 грн, з яких: 6 000,00 грн - основний борг; 18 950,40 грн - проценти; 800,00 грн - комісія за надання кредиту; не визнаються грошові вимоги в сумі 2 400,00 грн - штрафні санкції.

18.03.2025 між ТОВ Фінансова компанія Незалежні фінанси та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2150096, відповідно до якого кредитор надав боржнику кредит у розмірі 11200,00 грн терміном на 345 днів на власні потреби, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 37296,00 грн. Денна процентна ставка складає - 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257,21 % річних. (п. 1.5. договору). Комісія за надання кредиту 2800,00 грн, яка нараховується за ставкою 25.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п. 1.5.1 договору). Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

За умовами п.1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 34496,00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.

ТОВ Фінансова компанія Незалежні фінанси на виконання умов договору надало боржнику грошові кошти у розмірі 11200,00 грн, шляхом перерахування коштів на карту боржника, про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ Фінансова компанія Контрактовий дім, в якому вказано ПІБ клієнта ОСОБА_1 , дата прийняття 18.03.2025 15:07, сума переказу 11200,00 грн, номер платіжної картки отримувача, номер договору 2150096.

Боржник частково здійснював оплату, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення за період з 18.03.2025 до 19.09.2025, зокрема:

- 02.04.2025 боржник сплатив 2800,00 грн комісію за надання кредиту;

- 17.04.2025 - боржник сплатив 1568,00 грн комісію за обслуговування кредиту;

- 01.05.2025 - боржник сплатив 1568,00 грн комісію за обслуговування кредиту.

19.09.2025 між ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" (далі - фактор) і ТОВ Фінансова компанія Незалежні фінанси (далі - клієнт) укладено договір факторингу №19092025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

За умовами п. 2.1.3. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимоги в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника: договір факторингу з додатками, акт прийому-передачі документів, платіжну інструкцію щодо оплати за договором факторингу.

Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 19.09.2025 до договору факторингу, ТОВ Фінансова компанія Незалежні фінанси відступило ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий № 1911) за договором № 2150096 від 18.03.2025 на загальну суму 32480,00 грн., з яких: 11200,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 15680,00 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 5600,00 грн неустойка.

Керуюча реструктуризацією грошові вимоги визнає частково в сумі у сумі 11 200,00 грн основний борг; не визнаються грошові вимоги в загальному розмірі 21 280,00 грн, з яких: 15 680,00 грн комісія за обслуговування кредиту; 5 600,00 грн штрафні санкції.

07.04.2025 між ТОВ Іннова Фінанс та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит № 7729830425, відповідно до умов якого кредитор надав боржнику кредит у розмірі 3000,00 грн терміном на 360 днів на споживчі потреби. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 2.6.1 Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5. договору та становить 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно п.2.7 комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договром кредиту у день надання кредиту.

ТОВ Іннова Фінанс на виконання умов договору надало боржнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, шляхом перерахування коштів на карту боржника, про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ Фінансова компанія Контрактовий дім, в якому вказано дату виконання операції 07.04.2025, сума переказу 3000,00 грн, номер картки отримувача.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Як вбачається із розрахунку заборгованості станом на 06.03.2026, боржник зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим за ним обліковується борг в сумі 9711,30 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за кредитом, 1860,00 грн заборгованість по процентах, 450,00 грн заборгованість по комісії та 4401,30 грн заборгованість по пені.

03.03.2026 між ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" (далі - фактор) і ТОВ Іннова-Нова (далі - клієнт) укладено договір факторингу №06032026, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

За умовами п. 2.1.3. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимоги є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором, Кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника: договір факторингу з додатками, акт прийому-передачі документів, платіжні інструкції щодо оплати за договором факторингу.

Так, відповідно до витягу з реєстру №1 прав вимог від 06.03.2026 до договору факторингу, ТОВ Іннова-Нова відступило ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий № 1166) за договором № 7729830425 від 07.04.2025 на загальну суму 9711,30 грн., з яких: 3000,00 грн заборгованість по тілу, 1860,00 грн заборгованість по відсоткам, 450,00 грн заборгованість по комісії та 4401,30 грн заборгованість по пені.

Доказів погашення заборгованості боржником не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За змістом статей 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі №202/2965/21).

Боржниця свої зобов`язання за кредитними договорами перед ТОВ "ФК "Незалежні фінанси", ТОВ "Іннова Фінанс", ТОВ "МАКС КРЕДИТ" не виконала, кредитні кошти та передбачені договором проценти не сплатила.

На підставі договорів факторингу ТОВ "ФК "Незалежні фінанси", ТОВ "Іннова Фінанс", ТОВ "МАКС КРЕДИТ" відступили свої права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами на користь ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України закріплено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на викладене, кредитором у відповідних зобов`язаннях є ТОВ "Фінансова Компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП.

Заявлені ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП грошові вимоги керуючою реструктуризацією визнаються частково, про що зазначено в повідомлені про результати розгляду вимог кредитора в загальному розмірі 73 187,20 грн, з яких 11 324,80 грн - позачергові вимоги, що складаються із судового збору в сумі 5 324,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн; 61 862,40 грн - вимоги другої черги задоволення вимог кредиторів.

У частині 29 515,90 грн заявлені грошові вимоги арбітражною керуючою не визнаються зокрема в частині нарахованих штрафних санкцій (пеня, штраф) в загальній сумі 13751,30 грн, нарахованих процентів за період за 07.04.2026 та 08.04.2026 за договором №00-10310349 від 17.04.2025 в сумі 84,60 грн, нарахованої комісії за обслуговування кредиту за договором №2150096 від 18.03.2025 в сумі 15680,00 грн.

Представник кредитора у своїх поясненнях зазначає, що штрафні санкції та комісія за обслуговування кредиту підлягають визнанню в повному обсязі з підстав викладених у поясненнях.

З приводу нарахованої комісії за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит №2150096 від 18.03.2025 на суму 15680,00 грн, суд зазначає наступне.

З 19.01.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів" від 20.09.2019 №122-ІХ.

Пунктом 8 вказаного Закону було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме передбачено можливість зазначення в кредитних договорах комісійної винагороди кредитодавця.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 "Визначення термінів" Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону України від 20.09.2019 №122-ІХ) передбачає можливість встановлення комісійної винагороди кредитодавця.

Починаючи з 19.01.2020, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає можливість отримання кредитодавцем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

За умовами п.1.5.2. Договору про споживчий кредит №2150096 від 18.03.2025, встановлено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 34496,00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.

Отже, кредитором на підставі договорів про надання споживчого кредиту №4160791-028 від 22.07.2024 та №4920373-943 від 11.08.2025 нараховано боржниці комісію, що не заборонено нормами Закону України "Про споживче кредитування".

Крім того, з наданих кредитором відомостей про щоденні нарахування та погашення, що боржником з метою розрахунку з кредитором були вчинені платежі, у т.ч. спрямовані на погашення спірної комісії, що свідчить про визнання боржником факту існування у нього відповідного зобов`язання.

Відповідні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24.

Водночас судом враховується визначена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Доказів визнання недійсним в цілому чи окремих частин договору про споживчий кредит №2150096 від 18.03.2025, що передбачають нарахування боржнику комісії за обслуговування кредиту, суду не надано.

Враховуючи наведене, вимоги в частині комісії за договором споживчого кредиту в сумі 15680,00 грн підлягають визнанню.

Щодо нарахованих процентів за договором №00-10310349 від 17.04.2025, суд зазначає наступне.

Кредитор просить суд визнати 9136,80 грн заборгованість за відсотками, які нараховані за період з 21.10.2025 по 08.04.26.

Керуючий реструктуризацією частково заперечує проти заявлених вимог та вказує, що 84,60 грн. процентів нараховані в день введення мораторію 07.04.2026 в сумі 42,30 грн та 08.04.2026 в сумі 42,30 грн.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ст. 41 КУзПБ).

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови договору кредиту №00-10310349 від 17.04.2025, суд приходить до висновку, що обгрунтованим періодом нарахування процентів є з 21.10.2025 (як визначено кредитором) по 06.04.2026 (переддень введення мораторію у справі), а тому сума процентів складає 9052,20 грн, як визначено у розрахунки кредитора станом на 06.04.2026, відтак грошові вимоги кредитора до боржника є правомірними у вказаній сумі. В частині визнання грошових вимог нарахованих 07.04.2026 та 08.04.2026 в сумі 84,60 грн за договором кредиту №00-10310349 від 17.04.2025, суд відхиляє.

Щодо нарахованої неустойки за Договором №00-10310349 від 17.04.2025 в сумі 1350,00,00 грн; Договором №00-10294416 від 03.04.2025 в сумі 2400,00 грн; Договором №2150096 від 18.03.2025 в сумі 5600,00 грн; Договором №7729830425 від 07.04.2025 в сумі 4401,30 грн, суд зазначає наступне.

Законом України від 15.03.2022 №2120-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18.

Дана норма передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та встановлює, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.01.2024 в справі №183/7850/22 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Господарський суд зазначає, що воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на час розгляду справи. Отже, зазначена норма права є чинною та підлягає обов`язковому застосуванню.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є імперативною нормою соціального спрямування, прийнятою для захисту громадян у надзвичайних умовах.

З огляду на те, що неустойка нарахована кредитором за прострочення, яке мало місце під час дії воєнного стану, боржник, на підставі закону, звільнений від обов`язку його сплати.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відхилити грошові вимоги ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП в частині визнання штрафу, неустойки та пені на загальну суму 13751,30 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених грошових вимог у загальному розмірі 88867,20 грн вимоги другої черги. Вказані вимоги є конкурсними, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських грошових вимог подана після спливу строку на її подання.

Щодо вимог ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитором подано суду наступні докази:

- договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025 від 18.11.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та Адвокатським бюро "Калачик та партнери";

- акт надання правничої допомоги від 22.06.2026;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане адвокату Калачику В.В.;

- ордер серії АА №1247554 від 18.11.2025.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 18.11.2025 між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Калачик та партнери" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025.

Пунктом 1.1. Договору погоджено, що адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідного акту, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг.

Відповідно до акту про надання правничої допомоги адвокатом надано наступні послуги: аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок 1,0 1000,00 грн.; аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставин щодо боржника 1,0 1000,00 грн; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора 1,0 1000,00 грн; підготовка заяви про грошові вимоги 2,0 2000,00 грн; підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС 1,0 1000,00 грн. Загальна вартість послуг 6000,00 грн

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З письмових пояснень керуючої реструктуризацією вбачається, що витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн нею визнаються.

Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).

Дослідивши докази надання правничих послуг адвоката, оцінивши відповідні витрати кредитора та їх співмірність із визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України критеріями стосовно даної справи та беручи до уваги пояснення керуючої реструктуризацією Мельникової А.В., суд зазначає, що витрати кредитора на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є співмірними з складністю справи та документально підтвердженні, відтак суд визнає грошові вимоги в цій частині.

Згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ, судовий збір у розмірі 5324,80 грн підлягає відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 123, 126, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП з грошовими вимогами до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП до ОСОБА_1 в сумі 88867,20 грн друга черга; 5324,80 грн витрат по сплаті судового збору та 6000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заявлених вимог у розмірі 13835,90 грн - відмовити.

3. Керуючій реструктуризацією Мельниковій А.В. включити до реєстру вимог кредиторів визнані грошові вимоги.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 12.08.2026.

Суддя В.В.Дутка