Ухвала суду № 138915435, 10.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"10" серпня 2026 р. Справа № 922/1821/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання Селіверстовій Д.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, подану у справі:

за заявоюОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність

за участі представників сторін:

боржника - не з`явився;

кредиторів - не з`явились;

керуючої реструктуризацією - Яуфман О.А. (свідоцтво № 2012 від 12.11.2021);

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд:

1. Прийняти дану заяву до судового розгляду;

2. Відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність;

3. Затвердити кандидатуру арбітражного керуючого Яуфман Олени Анатоліївни та призначити її керуючою реструктуризацією моїх боргів;

4. Оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про мою неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України;

5. Зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо мене, починаючи з дня винесення рішення;

6. Зупинити виконавче провадження № НОМЕР_11, дата відкриття 04.03.2025, стягувач ТОВ "Бізнес Позика" (Код стягувача 41084239), Орган ДВС / приватний виконавець: Нелюба Марина Анатоліївна, РНОКПП: НОМЕР_2 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 тел: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

7. Зобов`язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, за 2026 рік про доходи боржника та членів його сім`ї та про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону:

Мати - ОСОБА_2 , громадянка України, пенсіонерка, працює, РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 виданий 01.12.1998 р. Ленінським РВ ХУ УМВС в Харківській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживає АДРЕСА_3 .

Батько - ОСОБА_3 - пенсіонер з 01.01.2026, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 виданий 01.12.1998 Ленінським РВ ХМУ УМВС У в Харківській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проживає АДРЕСА_3 .

Донька - ОСОБА_4 , місце народження: Україна, Харківська область, м. Харків, неповнолітня, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 , проживає АДРЕСА_1 ;

8. Зобов`язати банки, небанківськіх надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію за 2023 рік, 2024 рік. 2025 рік, за 2026 рік про залишок коштів на рахунках/електронних гаманцях боржника та членів його сім`ї: Мати - ОСОБА_2 , громадянка України, пенсіонерка, працює, РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 виданий 01.12.1998 р. Ленінським РВ ХУ УМВС в Харківській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживає АДРЕСА_3 . Батько - ОСОБА_3 - пенсіонер з 01.01.2026, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 виданий 01.12.1998 Ленінським РВ ХМУ УМВС У в Харківській області, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проживає АДРЕСА_3 . Донька - ОСОБА_4 , місце народження: Україна, Харківська область, м. Харків, неповнолітня, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 , проживає АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2026 прийнято заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначино на "10" червня 2026 р. о(б) 15:20 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ), призначено керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність арбітражну керуючу Яуфман Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2012 від 12.11.2021; адреса офісу: вул. Новом`ясницька, 6, к. 48, м. Харків, 61010), попереднє засідання господарського суду призначено "20" липня 2026 р. о(б) 10:20 год.

Протокольною Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 попереднє засідання відкладено на 10.08.2026.

Товариство з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (далі - кредитор) звернулась до суду з заявою про грошові вимоги кредитора до боржника (вх. № 17588 від 20.07.2026), в якій просить суд:

1. Визнати грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржника, що складаються з суми 37024,80 грн., в тому числі: у другу чергу - 29700,00 гривень за Договором про надання споживчого кредиту № 9771593 від 13.01.2026; позачергово - 5324,80 гривень, сплаченого судового збору; 2000,00 гривень - витрати на правничу допомогу.

2. Грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» включити до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, постановлено розгляд заяви здійснити в попередньому засіданні, яке призначене на "10" серпня 2026 р. о(об) 12:00.

Боржник надав до суду відзив на заяву з грошовими вимогами (вх. № 18074 від 24.07.2026), в якій заперечує проти повного визнання грошових вимог кредитора.

Зокрема боржник зазначає, що вимоги кредитора у сумі 5000,00 грн штрафу не визнає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства у період дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня). Крім того, згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань. Верховний Суд у постановах від 18.10.2023 та 11.07.2024 підтвердив поширення цієї норми на кредитні договори. В даному ж випадку штраф кредитром нараховано в період дії мораторію.

Крім того, боржник заперечує щодо задоволення вимог кредитора у сумі 2 000 грн витрат на правничу допомогу, оскільки кредитором не надано належних доказів фактичної сплати зазначеної суми та підтвердження необхідності таких витрат.

Керуюча реструктуризацією Яуфман О.А. надала до суду повідомлення (вх. № 18186 від 27.07.2026), в якому зазначає, що кредитор заявив грошові вимоги до боржника після закінчення встановленого строку у ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, проте їх визнає частково у сумі зобов`язань у розмірі 10000,00 грн кредиту, який боржник дійсно узяв у ТОВ «Авентус Україна» .

Також керуюча реструктуризацією визнає і суму процентів за користування кредитом у розмірі 14700.00 грн, бо відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої згідно з частиною четвертою цієї статті, не може перевищувати 1%, що відповідає умовам викладеним у п.п 1.5.1 названого Договору, та в якому зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Щодо інших вимог кредитора, керуюча реструктуризацією зазначає, що кредитрр не обґрунтував правомірність застосування штрафу до боржника у сумі 5000,00 грн за період з 16.02.2026 до 01.03.2026 за наявності встановлених в законодавстві обмежень.

Крім того, керуюча реструктуризацією не визнає кредиторські вимоги до боржника у сумі 2000,00 витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що доказів сплати 2000,00 грн за надану правничу допомогу не подано.

В свою чергу, кредитор надав до суду додаткові пояснення (вх. № 19400 від 10.08.2026), в яких просить суд визнати кредиторські вимоги в повному обсязі.

Зокрема, кредитор зазначає, що пункт 6.4.3 Договору про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 9771593 від 13.01.2026 (далі - Договір), встановлює стягнення штрафу у розмірі 5000,00 грн як спосіб забезпечення виконання зобов`язання боржника, а не як міру відповідальності за прострочення сплати грошового зобов`язання. Правова природа та підстава нарахування цього платежу відрізняються від правової природи неустойки (пені), яка нараховується за кожен день прострочення сплати кредиту.

Також, кредитор вказує, що факт оплати послуг адвоката станом на момент звернення до суду не є обов`язковою умовою для визнання (стягнення) витрат на професійну правничу допомогу. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якою юридичне значення для вирішення питання про судові витрати має факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість, підтверджені належними доказами (договором, актом наданих послуг, детальним описом виконаних робіт), тоді як питання фактичного розрахунку між адвокатом і клієнтом за надані послуги перебуває у площині їхніх договірних відносин і не є визначальним для суду при вирішенні питання розподілу (визнання) судових витрат.

У підготовче засідання 10.08.2026 прибула керуюча реструктуризацією Яуфман О.А. яка повідомила суд, заявлені грошові вимоги визнані нею частково.

Боржник та кредитор своїх представників у судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлення про час та місце розгляду заяви.

Представник боржника надав суду клопотання про пролведення судового засідання за її відсутності та відсутності боржника.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на попереднє засідання представників кредитора та боржника не перешкоджає проведенню попереднього засідання, суд вважає за необхідне проводити таке засідання за їх відсутності.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів заяви, між кредитором (в договорі - Товариство) та боржником (в договорі - Споживач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9771593 від 13.01.2026 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2. договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором."

Згідно з п. 1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено, що стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п. 1.7.1. договору, кредитування здійснюється за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (36000,00 грн. / 10000,00 грн.) / 360 дн. * 100% = 1,00% в день.

Пунктом 1.7.2. договору встановлено, що кредитування здійснюється за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,00% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (35850,00 грн. / 10000,00 грн.) / 360 дн. * 100% = 1,00% в день.

Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 6.4.1 договору встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1200,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

Згідно з п. 6.4.2. договору Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 300,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п. 6.4.3. договору, Роз`яснення щодо штрафу та порядок обчислення(нарахування): - економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; - база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору; - порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф (за період прострочення, починаючи з 4го дня прострочення) = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору кредитор 13.01.2026 надав боржнику кредит у розмірі 10000,00 гривень терміном на 360 днів на умовах відповідно до Договору. Отримання боржником цього кредиту підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_10 в АТ «Банк Альянс» від 13.01.2026.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за Договором про надання споживчого кредиту № 9771593 від 13.01.2026 р. становить 29700,00 грн, які складаються з 10 000,00 грн - тіло кредиту, 14 700,00 грн -проценти, 5 000,00 грн - штраф.

Обставини щодо існування наведеної заборгованості стали підставами для звернення ТОВ «Авентус Україна» з заявою про грошові вимоги кредитора до боржника в межах справи про неплатоспроможність.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку, факт наявності у боржника заборгованості перед кредитором за договором про надання споживчого кредиту №9771593 від 13.01.2026 підтверджується матеріалами справи та боржником жодним чином не спростовується.

Суд констатує, що саме наявність заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №9771593 від 13.01.2026 вказана як одна з підстав для звернення боржника до суду з заявою про неплатоспроможність.

Однак, боржник зазначає, що штрафні санкції в сумі 5000 грн., нараховані під час дії воєнного стану такі санкції за кредитними договорами не підлягають визнанню.

Крім того, керуюча реструктуризацією Яуфман О.А. заперечує проти задоволення грошових вимог кредитора в повному обсязі, зазначає що вона визнає їх лише у розмірі 24 700,00 грн, а в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 5000 грн. вимоги нею не визнаються.

Щодо нарахування штрафних санкцій (штрафу) за Кредитним договором у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.4. договору, встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.4.1. договору встановлено, що споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1200,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання;

Згідно з п. 6.4.2. договору споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 300,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п. 6.4.3. договору, Роз`яснення щодо штрафу та порядок обчислення(нарахування): - економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання; - база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору; - порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф (за період прострочення, починаючи з 4го дня прострочення) = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

З матеріалів справи вбачається, що за договором про надання споживчого кредиту №9771593 від 13.01.2026 кредитором здійснено нарахування штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 5000,00 грн. за період з 16.02.2026 по 01.03.2026. Такий штраф нараховано з посиланням на вказані вище пункти договору з огляду на порушення боржником його умов.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 549 ГПК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В даному випадку суд констатує, що боржник дійсно порушив свої зобов`язання за договором щодо повернення суми отриманого кредиту та сплати процентів за його користування.

Разом з тим суд враховує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що заявлений кредитором штраф нарахований за період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незважаючи на наявність факту прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо звільняють боржника від обов`язку сплати штраф, нарахований за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 у період дії воєнного стану.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання кредитора на те, він має право на нарахування штрафу оскільки на підставі п. 6.4.3. договору це є способом забезпечення виконання зобов`язання а не мірою відповідальності за прострочення оплати щодо якого діє мораторій. В даному випадку штраф фактично нараховано саме в зв`язку з простроченням виконання зобов`язання боржником, а тому не дивлячись на ті формулювання які наведені кредитором у договорі про надання споживчого кредиту №9771593 від 13.01.2026, до даних правовідносин підлягає засутованню мораторій ввежений пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що заявлені кредитором вимоги в частині визнання його вимог в сумі 5000,00 грн. штрафу не підлягають задоволенню та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

За тких обставин, суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги до боржника, підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 24 700,00 грн., які в свою чергу складаються з 10 000,00 грн - тіла кредиту, 14 700,00 грн - процентів.

Також, судом встановлено, що за звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Авентус Україна» сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн та заявлено про визнання його витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що хоч заяву ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено частково, однак Кодекс з процедур банкрутства не передбачає механізму розподілу судових витрат у випадку часткового задоволення заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника.

В даному ж випадку, суд не здійснює розгляд заяви кредитора (вх. № 11966 від 19.05.2026) за правилами позовного провадження, а тому застосування положень ст. 129 ГПК України до спірних правовідносин в даному випадку є неможливим.

Суд також враховує, що заявлені кредитором витрати на професійну правничу допомогу документально підтверджені, зокрема, в матеріалах справи міститься, договір № 00-01 від 15.04.2025 про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ «Юридична компанія» Аурум» та ТОВ «Авентус Україна» та договір про надання правової (правничої) допомоги № 11/2026 від 01.05.2026 укладений між ТОВ «Юридична компанія» Аурум» та адвокатським бюро АБ «Калачик та партнери», Акт про надання правничої (правової) допомоги до Договору №11/2026 від 01.05.2026 року від 18.07.2026 на суму послуг 2000 грн., ці витрати для кредитора є неминучими, обґрунтованими та безпосередньо пов`язані із підготовкою та поданням заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Окрім того, Факт оплати послуг адвоката станом на момент звернення до суду не є обов`язковою умовою для визнання (стягнення) витрат на професійну правничу допомогу. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якою юридичне значення для вирішення питання про судові витрати має факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість, підтверджені належними доказами (договором, актом наданих послуг, детальним описом виконаних робіт), тоді як питання фактичного розрахунку між адвокатом і клієнтом за надані послуги перебуває у площині їхніх договірних відносин і не є визначальним для суду при вирішенні питання розподілу (визнання) судових витрат.

Підстав для їх зменшення судом в зв`язку з завищенням або необґрунтованістю нарахування (як про це зазначає боржник) суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сплачений ТОВ «Авентус Україна» судовий збір у сумі 5324,80 грн , а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Окремо суд також констатує, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що у разі пропуску такого строку він не може бути поновлений судом, незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 904/678/20 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк для заявлення конкурсними кредиторами грошових вимог до боржника не підлягає поновленню незалежно від поважності причин його пропуску.

При цьому кредитор, який звернувся із заявою після закінчення зазначеного строку, не втрачає права на задоволення своїх вимог у встановленій Кодексом черговості, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

ТОВ «Авентус Україна» при зверненні до суду з заявою (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника попущено встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ тридцяти денний строк для звернення з відповідною заявою.

Разом з тим суд зазначає, що наслідком пропущення строку на подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника є те, що у разі визнання його грошових вимог набуває статусу конкурсного кредитора без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заяву з грошовими вимогами до боржника подано після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, визнані судом грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є конкурсними, однак кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 14, 73, 74, 232-235, 240 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авентус Україна" (вх. № 17588 від 20.07.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авентус Україна" (адреса: Україна, 03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 90-А; код ЄДРПОУ: 41078230) до боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) у сумі 24700 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5324,80 грн. (відшкодовуються у до задоволення вимог кредиторів), та у сумі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. (відшкодовуються у до задоволення вимог кредиторів).

Інші грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авентус Україна" відхилити.

Зобов`язати керуючу реструктуризацією включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Байбак О.І.