Рішення № 138914637, 12.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Справа № 917/1214/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Пром Трейд (вул. Власенка, буд. 4, кв. 87, м. Харків, Харківська область, 61157, ЄДРПОУ 43162051)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕР БАУ (вул. Сагайдачного Гетьмана, буд. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36021, ЄДРПОУ 45233307)

про стягнення 197 588,43 грн заборгованості за договорами про надання поворотної безпроцентної позики № 2403-2025 від 24.03.2025 та № 1804-2025 від 18.04.2025

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Універсал Пром Трейд звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕР БАУ про стягнення 197 588,43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за укладеним договорами про надання поворотної безпроцентної позики № 2403-2025 від 24.03.2025 та № 1804-2025 від 18.04.2025 відповідач не повернув позику в повному розмірі, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача залишок несплаченої суми боргу та 3% річних й інфляційні, нараховані за прострочення грошового зобов`язання.

Процесуальні дії суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Пушка І.І.

Ухвалою від 23.06.2026 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.06.2026 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків.

25.06.2026 позивач подав суду доповнення до позовної заяви.

Ухвалою від 29.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Суд належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи шляхом надіслання ухвали від 29.06.2026 в електронній формі до Електронних кабінетів сторін та оприлюднення в Державному реєстрі судових рішень.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про витребування доказів, в якій позивач з посиланням на ст. 81 ГПК України просить суд витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії карток рахунків, оборотно-сальдових відомостей та інших регістрів аналітичного бухгалтерського обліку, оскільки при самостійному зверненні позивача такі докази відповідачем не були надані.

Суд ознайомившись з доданими до позовної заяви, заяви про усунення недоліків та доповнень до позовної заяви документами, зауважує, що здійснення відповідачем бухгалтерського обліку вказаних господарських операцій в розрізі контрагента ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» не входить до предмету доказування по справі, а вказані позивачем в клопотанні докази, які на його думку необхідно витребувати для розгляду справи, не вплинуть на встановлення судом наявності або відсутності фактів отримання відповідачем позичкових коштів та часткове їх повернення, на які посилається позивач, і інформація щодо яких міститься в інших доказах, наданих позивачем, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

ВСТАНОВИВ:

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами досягнуто домовленості щодо надання поворотної безпроцентної позики, на виконання якої позивачем надано ТОВ «ДЕР БАУ» поворотну безпроцентну позику у розмірі 600 000 грн. за платіжними інструкціями:

- № 2693 від 24.03.2025 на суму 400 000 грн з призначенням платежу «поворотна безпроцентна позика згідно договору № 2403-2025 від 24.03.2025 без ПДВ», № 2694 від 25.03.2025 на суму 200 000 грн з призначенням платежу «поворотна безпроцентна позика згідно договору № 2403-2025 від 24.03.2025 без ПДВ».

У свою чергу, відповідачем - ТОВ «ДЕР БАУ» було повернуто ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» 450 000 грн позики за платіжними інструкціями: № 7064454667 від 03.05.2025 на суму 100 000 грн з призначенням платежу «повернення поворотно-фінансової допомоги згідно Договору № 2403-2025 від 24.03.2025 без ПДВ»; № 16 від 06.05.2025 на суму 150 000 грн з призначенням платежу «повернення поворотно-фінансової допомоги згідно Договору № 2403-2025 від 24.03.2025 без ПДВ»; № 213 від 01.07.2025 на суму 200 000 грн з призначенням платежу «поворотна безпроцентна позика згідно договору № 2403-2025 від 24.03.2025 без ПДВ».

В подальшому, позивачем надано ТОВ «ДЕР БАУ» поворотну безпроцентну позику у розмірі 245 000 грн за платіжними інструкціями:

№ 2740 від 18.04.2025 на суму 95 000 грн з призначенням платежу «поворотна безпроцентна позика згідно договору № 1804-2025 від 18.04.2025 без ПДВ»; № 2749 від 25.04.2025 на суму 150 000 грн з призначенням платежу «поворотна безпроцентна позика згідно договору № 1804-2025 від 18.04.2025 без ПДВ».

ТОВ «ДЕР БАУ» повернуло ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» 200 000 грн позики за платіжною інструкцією № 13 від 02.05.2025 на суму 200 000 грн з призначенням платежу «повернення поворотно-фінансової допомоги згідно Договору № 1804-2025 від 18.04.2025 без ПДВ».

Оскільки відповідач повне повернення коштів не здійснив, позивач звертався до відповідача з вимогою (претензією) про повернення наданої позики за договорами № 2403-2025 від 24 березня 2025 року на суму 150 000 грн та № 1804-2025 від 18 квітня 2025 року на суму 45 000 грн, що підтверджується описами вкладення до листів та накладними відділу зв`язку про надання послуг з відправки кореспонденції.

Відповідь на вимогу отримано позивачем не було, грошові кошти не повернуто.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу повну суму отриманої безпроцентної позики, останній і звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Наявні в справі докази свідчать, що з пропозицією укласти договір (офертою) до ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» звернулось саме ТОВ «ДЕР БАУ», як «позичальник» за майбутнім договором. Так, 24.03.2025 представником ТОВ «ДЕР БАУ» засобами месенджеру «Viber» було надіслано шаблон договору та банківські реквізити ТОВ «ДЕР БАУ», про що свідчать надані позивачем скриншоти месенджеру «Viber».

У відповідь 24 березня 2025 року директор ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» надіслала підписаний зі сторони ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» договір № 2403- 2025 від 24.03.2025.

Також у відповідь 18 квітня 2025 року директор ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» надіслала договір № 1804-2025 від 18.04.2025.

В підтвердження автентичності вказаних скриншотів позивачем надана суду довідка вих. № 102 від 25.06.2026 за підписом директора позивача за змістом якої, надані позивачем роздруківки скриншотів екрана із перепискою у месенджері «Viber» та роздруківки пересланих документів між директором ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» та ТОВ «ДЕР БАУ» є автентичними, повністю відповідають оригіналу тексту електронних повідомлень та не піддавалися жодним змінам чи редагуванню.

Відповідачем натомість не надано жодних доказів (власних роздруківок, витягів з акаунта Viber тощо), які б спростовували твердження позивача чи свідчили про викривлення інформації позивачем або про технічну неможливість отримання цих повідомлень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 та Касаційний цивільний суд у постанові від 09.01.2026 у справі № 751/4083/24 вказали, що скриншоти Viber є належними доказами, якщо вони дають можливість встановити авторів листування та їхній зміст. Недослідження оригіналу за наявності паперових копій та відсутності обґрунтованих сумнівів не є порушенням процесуальних норм.

За змістом ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній справі відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо долучених паперових копій електронних доказів, відтак, у сукупності з іншими письмовими матеріалами дані докази є належними та допустимими

За посиланням позивача, ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» надіслано підписані зі сторони ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» договори № 2403-2025 від 24.03.2025 та № 1804-2025 від 18.04.2025 засобами поштового зв`язку Нова Пошта за ТТН 59001400602392, в підтвердження чого надана специфікація до акту наданих послуг № НП-014886215 від 30.06.2025. Позивач вказує, що на прохання представника ТОВ «ДЕР БАУ» адресат був змінений на фізичну особу, а поштове відправлення отримано відповідачем 30.06.2025.

Також судом встановлено, що позивач перерахував грошові кошти на безготівковий рахунок відповідача з призначенням поворотна безпроцентна позика згідно договору номер та дата, а відповідач повернув частину з призначенням повернення безпроцентна позика згідно тих самих договорів, сторони договорів вчинили дії, направлені на виконання цих договорів.

Ураховуючи вказані обставини та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з надання поворотної безпроцентної позики шляхом укладення договорів у спрощений спосіб, а саме Договору № 2403-2025 від 24 березня 2025 року на суму 600 000 грн та Договору № 1804-2025 від 18 квітня 2025 року на суму 245 000 грн.

За приписами статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За загальним правилом, договір позики є платним. Однак, сторони можуть визначити його як безпроцентний у договорі чи відповідно до закону (статті 1048, 1049 ЦК України).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Отже наведеними нормами законодавства передбачено, що кошти, підлягають обов`язковому поверненню.

Згідно з п. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази визнання Договорів № 2403-2025 від 24 березня 2025 року на суму 600 000 грн та № 1804-2025 від 18 квітня 2025 року на суму 245 000 грн недійсними в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Також суд зазначає, що при розгляді даного спору відповідачем не заперечено та не спростовано ні факту укладення Договорів поворотної безпроцентної позиви, ні факту її отримання від позивача, не надано доказів повернення коштів в повному обсязі. У зв`язку з чим, у суду відсутні підстави вважати Договори неукладеними, а кошти безпідставно перерахованими, з урахуванням посилання як позивача так і відповідача на номери та дати відповідних договорів в платіжних інструкціях.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, 13.03.2026 року позивач письмово звернувся до відповідача з вимогою (претензією) про повернення наданої позики за договорами № 2403-2025 від 24 березня 2025 року на суму 150 000 грн та № 1804-2025 від 18 квітня 2025 року на суму 45 000 грн. Згідно з відомостями Укрпошти поштові листи з претензіями (вимогами) вручені одержувачу 24 березня 2026 року.

Ураховуючи викладене, строк повернення позик сплив щонайменше 22 квітня 2026 року.

Оскільки загальна сума неповернутої відповідачем поворотної безпроцентної позики складає 195 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1755,00 грн, нараховані на 195 000,00 грн боргу за період з травня по червень 2026 та 3% річних в розмірі 833,43 грн за загальний період прострочення з 23.04.2026 до 13.06.2026.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених вище обставин вбачається, що строк повернення відповідачем позивки сплив 22.06.2026, отже позивач обґрунтовано здійснив відповідні нарахування за прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявлених сум.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 в зв`язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Таким чином, різниця між сплаченим, та належним до сплати судовим збором, за подання даного позову складає 665,60 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, питання про повернення надлишково сплаченої суми судового збору (665,60 грн) буде вирішено судом після звернення позивача з відповідним клопотанням, в порядку приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕР БАУ (вул. Сагайдачного Гетьмана, буд. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36021, ЄДРПОУ 45233307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Пром Трейд (вул. Власенка, буд. 4, кв. 87, м. Харків, Харківська область, 61157, ЄДРПОУ 43162051) 195 000,00 грн основного боргу; 1755,00 грн інфляційних втрат; 833,43 грн 3% річних; 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя І.І. Пушко