Ухвала суду № 138914555, 11.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"11" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3256/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову №2-1574/26 від 07.08.2026 по справі №916/3256/26

за позовом: Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0352855223, 65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва (кол.Черняховського), 6) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65023, м. Одеса, пл. Біржова, (кол. Думська), 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" (65048, м. Одеса, вул.Успенська,40, код ЄДРПОУ 39397731)

про стягнення 17 589 173,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026 Перший заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради кошти у загальній сумі 17 589 173,97 грн, з яких 8 629 136,60 грн - заборгованість зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, 7 529 492,01 грн - інфляційні нарахування; 1 430545,36 грн - штрафні санкції: 3 % річних, а також витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 263 837, 61 грн та за подачу заяви про забезпечення позову на суму 1664 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що ТОВ "Данлін", як замовник будівництва, повинен був сплатити кошти пайової участі у сумі 8 629 136,60 грн. за будівництво об`єкта "Будівництво 24-поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 (3 черги будівництва)" 2 черга будівництва, до введення його в експлуатацію, натомість, останнім не були внесені відповідні кошти до бюджету Одеської міської ради.

Разом з позовною заявою прокурором надано суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «ДАНЛІН» (код ЄДРПОУ 39397731, юридична адреса: 64048, Одеська область, місто Одеса, вул. Успенська, буд. 40), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч., інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству в межах суми позовних вимог на загальну суму 17 854 675,58 грн, з яких 17 589 173,97 грн сума позовних вимог, судові витрати за подання позовної заяви на суму 263 837, 61 грн та заяви про забезпечення позову на суму 1664 гривень.

В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ДАНЛІН» (код ЄДРПОУ 39397731), як юридична особа, станом на дату подання цієї заяви, не перебуває ні в процесі припинення, ані в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, а здійснює діяльність: будівництво житлових і нежитлових будівель; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно даних цього реєстру статутний капітал підприємства складає 1 млн гривень.

Також прокурор зазначає, що згідно з п. 5 Акту готовності об`єкта до експлуатації будівельні роботи замовниками виконано у строк: початок робіт: грудень 2016 року; закінчення робіт: січень 2021 року. Однак, незважаючи на готовність об`єкта будівництва до експлуатації, замовником до теперішнього часу не сплачено визначену законодавством суму пайової участі до місцевого бюджету, чим порушено економічні інтереси держави.

За посиланнями прокурора, недоотримання коштів пайової участі впливає на недофінансування інших проєктів та програми створення і розвитку інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури міста, що зумовлює погіршення економічного рівня життя мешканців територіальної громади міста Одеси, зокрема, під час повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, який діє і на теперішній час.

При цьому прокурор також звертає увагу, що за відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень України та Шевченківського районного суду міста Харкова: постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З тексту цього рішення вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1472 від 04.09.2025 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, згідно з яким, перебуваючи на посаді керівника ТОВ «ДАНЛІН» (код 39397731), що здійснює господарську діяльність, порушив правила ведення податкового обліку, в результаті чого такі дії призвели до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за червень 2025 року всього у сумі 610 179 гривень.

Окрім того, прокурор вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі № 420/11197/20, яке залишено без зміни постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ДАНЛІН» (код ЄДРПОУ 39397731) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2020 № 0118955004, яким до позивача, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штраф у розмірі 115 880,29 гривень.

Таким чином, на думку прокурора, очікування на те, що, у спірних правовідносинах та у випадку задоволення позовних вимог прокурора про стягнення на користь Одеської міської ради безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з ТОВ «ДАНЛІН» (код ЄДРПОУ 39397731) буде належним чином виконувати рішення суду, є марним.

При цьому прокурор також зазначає, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за кодом ЄДРПОУ 39397731 майно на праві власності за ним не зареєстровано.

Окрім того, прокурор вказує, що предметом вказаного позову є вимога прокурора про стягнення із замовника на користь Одеської міської ради 17 589 173,97 грн безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта: «Будівництво 24-поверхових житлових будинків з вбудованими торгово-офісними приміщеннями та дворівневим підземним паркінгом, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 1 (3 черги будівництва)» 2 черга будівництва. А тому, на думку прокурора, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «ДАНЛІН», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову та судових витрат. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 906/952/23.)

За посиланнями прокурора у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими коштами є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).

За таких обставин, на думку прокурора, у спірних правовідносинах, накладення арешту на грошові кошти товариства, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми позовних вимог - 17 589 173,97 грн, судових витрат за подання позовної заяви на суму 263 837, 61 грн та заяви про забезпечення позову на суму 1664 грн є обґрунтованим, адекватним та співмірним, оскільки відповідає предмету спору; спрямоване запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову та забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки сприятиме виконанню рішення у разі задоволення позову прокурора, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026 матеріали позовної заяви за вх.№3338/26 від 07.08.2026 разом із заявою про забезпечення позову за вх.№2-1574/26 від 07.08.2026 розподілено судді Демченко Т.І.

Розпорядженням керівника апарату суду Господарського суду Одеської області №402 від 07.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви, за результатом якого вказану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову розподілено судді Щавинській Ю.М.

11.08.2026 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" (вх.№27541/26) на заяву про забезпечення позову, згідно з якими відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області про забезпечення позову по справі № 916/3256/26.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що заява про забезпечення позову не містить посилань на конкретні фактичні обставини чи дії ТОВ «ДАНЛІН», вчинені після виникнення спору або пред`явлення позову, які б об`єктивно свідчили про існування ризику невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Зокрема, заява про забезпечення позову не містить відомостей про те, що ТОВ «ДАНЛІН» відчужує чи має намір відчужити належне йому майно, виводить активи, здійснює нетипові або економічно необґрунтовані фінансові операції, перераховує кошти на користь пов`язаних осіб з метою їх виведення, припиняє або істотно скорочує господарську діяльність, обтяжує чи іншим чином зменшує обсяг своїх активів, перебуває у стані припинення, ліквідації, банкрутства чи неплатоспроможності, або має інші невиконані зобов`язання, які могли б свідчити про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Таким чином, у заяві про забезпечення позову відсутні конкретні фактичні дані та докази, які б свідчили про реальне, а не припущуване існування загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідач зазначає, що фактично обґрунтування заявника зводиться до припущення, що саме по собі право ТОВ «ДАНЛІН» розпоряджатися належними йому грошовими коштами створює ризик їх можливого відчуження чи використання з метою ухилення від виконання рішення суду. Такий підхід є необґрунтованим, оскільки право юридичної особи вільно володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном є звичайним елементом її господарської діяльності. Сам факт наявності у відповідача майна або грошових коштів, якими він має право розпоряджатися, не може автоматично розцінюватися як доказ наміру приховати чи відчужити активи та уникнути виконання можливого судового рішення.

При цьому відповідач зауважує, що саме на заявника покладається обов`язок довести обставини, з якими закон пов`язує застосування відповідного заходу забезпечення позову. Такий підхід безпосередньо підтверджується наведеною судовою практикою. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24 та від 04.10.2024 у справі № 913/289/24 наголошено на обов`язку заявника обґрунтувати підстави, які можуть утруднити або унеможливити виконання судового рішення. Аналогічно, у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 916/3385/25 зазначено, що застосування заходів забезпечення позову в кожній конкретній справі має бути зумовлено встановленими фактичними обставинами та підтверджено відповідними доказами. У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 виходить із того, що необхідність застосування забезпечення позову має випливати саме з фактичних обставин, які свідчать про наявність підстав вважати, що невжиття такого заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Таким чином, на думку відповідача, припущення про можливість ухилення відповідача від виконання рішення у майбутньому не є достатньою підставою для забезпечення позову.

Щодо посилання прокурора на постанову Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 по справі № 638/17710/25, якою керівника ТОВ «ДАНЛІН» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідач зазначає, що таке посилання є необґрунтованим та не підтверджує наявності будь-якого реального ризику невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. По-перше, притягнення керівника товариства до адміністративної відповідальності як фізичної особи саме по собі не свідчить про неплатоспроможність ТОВ «ДАНЛІН» або наміру товариства ухилитися від виконання можливого рішення суду По-друге, адміністративне стягнення, накладене зазначеною постановою, на теперішній час виконано, сума штрафу сплачена. В інакшому разу було б відкрито ще одне виконавче провадження.

Щодо посилання прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі № 420/11197/20, яким вирішувався спір щодо податкового повідомлення-рішення, а також на окремі обставини, пов`язані з діяльністю керівника ТОВ «ДАНЛІН», відповідач зазначає, що зазначені обставини стосуються правовідносин, що виникли у 2020 році, тобто задовго до виникнення спору у цій справі, та самі по собі не характеризують поточний фінансовий стан ТОВ «ДАНЛІН». Наявність податкового спору в минулому не свідчить про теперішню неплатоспроможність товариства, відсутність у нього активів або намір ухилитися від виконання можливого рішення суду у цій справі. Також, штраф на виконання зазначеного рішення сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №1525. Отже, дане твердження не може бути належним та достатнім обґрунтуванням для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ДАНЛІН», так як не стосується предмету спору.

Також відповідач зауважує, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності обтяжень речових прав ТОВ «ДАНЛІН», а саме: обтяження, серія та номер 77887581, видане 28.04.2025 у зв`язку зі справою № 916/1204/25; обтяження, серія та номер 78723179, видане 29.07.2025 у зв`язку зі справою № 916/2580/25; обтяження, серія та номер 78723330, видане 30.07.2025 у зв`язку зі справою № 916/2460/25, - не можуть розцінюватися як докази незадовільного фінансового стану ТОВ «ДАНЛІН», його неплатоспроможності, ухилення від виконання зобов`язань або існування реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення у цій справі.

Зазначені обтяження, за поясненнями відповідача, виникли не внаслідок невиконання ТОВ «ДАНЛІН» остаточних судових рішень про стягнення заборгованості, а є наслідком вжиття судами заходів забезпечення інших позовів, предметом яких також є спірні вимоги про стягнення коштів пайової участі. Сам факт відкриття виконавчого провадження з метою виконання ухвали про забезпечення позову має виключно процесуальний характер. Відповідно до статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом, а тому її примусове виконання та, відповідно, відкриття виконавчого провадження є закономірним наслідком постановлення такої ухвали, незалежно від того, чи встановлено судом наявність самого боргу за результатами вирішення спору по суті.

Більше того, відповідач зазначає, що справи № 916/2460/25 та № 916/2580/25 не є двома самостійними завершеними провадженнями, за результатами яких встановлено два окремі грошові борги ТОВ «ДАНЛІН». У межах справи № 916/2460/25 ухвалою від 27.06.2025 було застосовано заходи забезпечення позову на суму 5 210 042,15 грн, а у справі № 916/2580/25 ухвалою від 03.07.2025 на суму 9 319 299,45 грн. Уже 14.07.2025 обидві справи були об`єднані в одне провадження зі здійсненням подальшого розгляду в межах справи № 916/2460/25. Станом на 2026 рік цей спір продовжує розглядатися, у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, тобто остаточне вирішення заявлених прокурором вимог по суті відсутнє. Наявність обтяження, пов`язаного зі справою № 916/1204/25, не може ототожнюватися із встановленим та невиконаним грошовим зобов`язанням відповідача. З відкритих даних убачається, що 28.04.2025 справа № 916/1204/25 перебувала на стадії судового розгляду за позовом прокурора до ТОВ «ДАНЛІН» про стягнення коштів, а судом вчинялися процесуальні дії щодо подальшого розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважає, що прокурор фактично намагається використати наслідки задоволення власних заяв про забезпечення позовів в інших справах як самостійну підставу для забезпечення наступного позову, що утворює логічно хибне замкнене коло: попередній арешт, накладений саме з метою забезпечення ще не вирішеного спору, подається як доказ ризику невиконання рішення в іншому, також ще не вирішеному спорі. Саме по собі існування декількох судових спорів із ТОВ «ДАНЛІН» також не підтверджує ані його неплатоспроможності, ані вчинення товариством дій, спрямованих на приховування, відчуження чи зменшення активів. Прокурором не наведено відомостей щодо недостатності грошових коштів відповідача, припинення ним господарської діяльності, виведення активів, закриття рахунків, відчуження майна після виникнення цього спору або вчинення інших конкретних дій, які б характеризували поведінку ТОВ «ДАНЛІН» як спрямовану на унеможливлення виконання майбутнього рішення саме у цій справі.

При цьому, як зазначає відповідач, ТОВ «ДАНЛІН» враховує актуальний підхід Верховного Суду, відповідно до якого у грошових спорах суд вправі брати до уваги саму можливість відповідача розпоряджатися належними йому коштами без покладення на заявника надмірного стандарту доказування. Однак наведений підхід не означає, що будь-яка кількість інших позовів або виконавчих проваджень автоматично підтверджує недобросовісність відповідача чи його неплатоспроможність і звільняє суд від обов`язку перевірити співмірність конкретного заходу забезпечення, його зв`язок із предметом саме цього спору та необхідність дотримання балансу інтересів сторін. Таким чином, відомості про обтяження за номерами 77887581, 78723179 та 78723330 підтверджують лише факт застосування та виконання заходів забезпечення позовів у межах інших судових проваджень. Вони не підтверджують факту ухилення ТОВ «ДАНЛІН» від виконання остаточних судових рішень, не характеризують його поточний фінансовий стан та самі по собі не доводять існування реальної загрози утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі.

Таким чином, на думку відповідача, заява прокурора про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду, чи вчинення ним дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Заявник лише допускає припущення того, що відповідач може розпорядитися своїми грошовими коштами та майном, з метою утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення судом.

11.08.2026 до суду надійшли заперечення Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№27625/26), згідно з яким прокурор просить суд відмовити ТОВ «Данлін» у задоволенні клопотання про відмову у забезпеченні позову у справі № 916/3256/26 та задовольнити заяву Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/3256/26.

При цьому прокурор посилається на те, що не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, зазначені у запереченнях, про те, що адміністративне стягнення, накладене на керівника товариства виконано та сума штрафу сплачено, оскільки товариством порушені правила ведення податкового обліку, що не узгоджується з нормами податкового законодавства.

На думку прокурора, очікування на те, що, у спірних правовідносинах та у випадку задоволення позовних вимог прокурора про стягнення на користь Одеської міської ради безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з ТОВ «ДАНЛІН» (код ЄДРПОУ 39397731) буде належним чином виконувати рішення суду, є марним.

Також прокурор зазначає, що майно на праві власності за товариством не зареєстровано, а сума позову значно перевищує суму статутного капіталу відповідача, тому перед судом порушено питання про накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «ДАНЛІН» в межах суми позовних вимог на загальну суму 17 854 675,58 грн.

Розглянувши заяву Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова ВС від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22).

Суд також враховує, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, щодо того, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Предметом позову Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси є вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін" грошових коштів у сумі 17 589 173,97 грн., а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

А тому, на переконання суду, застосування обраного прокурором заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін", у межах суми заявлених позовних вимог, безпосередньо пов`язане із предметом позову у цій справі та є адекватним заходом забезпечення позову, оскільки такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення в майбутньому, у разі задоволення позову.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).

Саме відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках, зазначити про наявність у нього на рахунках достатньої кількості грошових коштів, про наявність майна тощо, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Суд також зауважує, що Верховний Суд у постановах від 27.04.2026 по справі №908/2108/25 та від 30.03.2026 по справі № 904/6129/25 виснував, що у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (в тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.

Відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача станом на момент розгляду заяви та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).

При цьому господарський суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Данлін" скористалось своїм правом на надання заперечень щодо заяви про забезпечення позову, водночас не надало жодного доказу, який би дозволив оцінити дійсний майновий стан відповідача станом на момент розгляду заяви та спростувати наявність ризиків утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або щодо того, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними.

Фактично відповідач мав можливість спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; повідомити суду та надати відповідні докази про наявність на його рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, майна, що в сукупності могло б свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Між тим, відповідачем не доведено недоцільності чи неспівмірності заходів забезпечення, про вжиття яких просить прокурор, що такі заходи забезпечення позову створюють або можуть створити перешкоди господарській діяльності товариства, а також не спростовано обставини ймовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому з наданого до суду прокурором Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за кодом ЄДРПОУ 39397731 майно на праві власності за ним не зареєстровано.

Відтак, не надання відповідачем доказів на підтвердження наявності на його рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, майна, що в сукупності могло б свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, переконливо свідчить по існуючу загрозу реального та фактичного виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому посилання відповідача на те, що заява прокурора про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду, чи вчинення ним дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Господарський суд не приймає до уваги з огляду на вищевикладену правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22, від 27.04.2026 у справі №908/2108/25 та від 30.03.2026 у справі №904/6129/25.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Слід також відзначити, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Суд також зазначає, що в силу приписів статей 48, 59 Закону України «Про виконавче провадження» рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Відтак, накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Данлін" у межах суми заявлених позовних вимог, не спричинить неможливість сплати товариством заробітної плати, податків, зборів і обов`язкових платежів.

За таких обставин, суд вважає, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, з огляду на що суд доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

При цьому при розгляді заяви про забезпечення позову у даній справі судом враховано позицію Південно-західного апеляційного господарського суду, викладену у постанові від 10.06.2026 у справі №916/1284/26, обставини в якій є релевантними обставинам у даній справі.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову №2-1574/26 від 07.08.2026 по справі №916/3256/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Данлін" (код ЄДРПОУ 39397731, юридична адреса: 64048, Одеська область, місто Одеса, вул. Успенська, буд. 40), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч., інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству в межах суми позовних вимог на загальну суму 17 854 675,58 грн, з яких 17 589 173,97 грн. сума позовних вимог, судові витрати за подання позовної заяви на суму 263 837, 61 грн. та заяви про забезпечення позову на суму 1664 грн.

Стягувач: Перший заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 0352855223, 65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва (кол.Черняховського), 6)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данлін" (65048, м. Одеса, вул.Успенська,40, код ЄДРПОУ 39397731)

Ухвала суду набирає законної сили 11.08.2026 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Повну ухвалу складено 11.08.2026 із врахуванням здійсненого повторного автоматизованого розподілу 07.08.202 о 15:22 та фактичної передачі заяви на розгляд 10.08.2026.

Суддя Щавинська Юлія Михайлівна