Рішення № 138914444, 11.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/347/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.

За участі секретаря судового засідання: Кастрової М.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

розглянувши матеріали справи № 916/347/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю,,Єва 2020 (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16, офіс 37, код ЄДРПОУ 44091652)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклерін» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, код ЄДРПОУ 43255905)

про стягнення 224 283,28 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклерін» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, код ЄДРПОУ 43255905)

до Товариства з обмеженою відповідальністю,,Єва 2020 (01001, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 66, код ЄДРПОУ 44091652)

про стягнення 12 095,98 грн,

обставини справи:

09.02.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва 2020» (далі ТОВ «Єва 2020» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман фуді» (далі ТОВ «Гурман фуді»), в якій воно просить:

- стягнути 187 775,66 грн заборгованості з оплати за поставлений товар за договором поставки № 5/12/24 від 30.01.2025 та 36 507,62 грн пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Єва 2020» посилається на порушення відповідачем умов названого договору шляхом несплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 06.02.2026 Господарський суд Одеської області: позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Господарський суд Одеської області ухвалою суд від 19.02.2026 постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

06.03.2026 до суду від ТОВ «Гурман фуді» надійша зустрічна позовна заява щодо стягнення з ТОВ,,Єва 2020 заборгованості за договором від 30.01.2025 № 30\01\2025 про надання маркетингових послуг у розмірі 12 095,98 грн.

06.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

11.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд Одеської області ухвалою суду від 23.03.2026 прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/347/26, постановив розгляд справи № 916/347/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

31.03.2026 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Під час підготовчого засідання 15.04.2026 суд постановив відкласти розгляд на 28.04.2026.

Під час підготовчого засідання 28.04.2026 суд постановив відкласти розгляд на 06.05.2026.

04.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника, в якому він просив суд замінити у справі № 916/347/26 найменування відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з ТОВ Гурман Фуді на ТОВ Еклерін та реквізити: адресу місцезнаходження з 65011, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, будинок 87 на 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 20.

Під час підготовчого засідання 04.05.2026 суд відклав розгляд справи на 20.05.2026.

Господарський суд Одеської області ухвалою суду від 20.05.2026 зустрічну позовну заяву ТОВ «Еклерін» по справі № 916/347/26 залишив без розгляду.

Під час підготовчого засідання суду 20.05.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Судове засідання призначене на 16.06.2026 не відбулось через повітряну тривогу, про що складено відповідну довідку.

Господарський суд Одеської області ухвалою суду від 17.06.2026 призначив судове засідання на 15.07.2026.

Під час судового засідання 15.07.2026 суд відклав розгляд справи на 29.07.2026.

27.07.2026 до суду від ТОВ «Єва 2020» надійшла заява щодо розгляду справи за відсутності його представника.

Відповідно ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 11 серпня 2026р.

Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

установив:

30.01.2025 між ТОВ «Єва 2020» (Постачальник) та ТОВ «Гурман фуді» (Покупець) був укладений Договір поставки №5/12/24 (далі Договір), відповідно до п.1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити Товар відповідно до умов Договору і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору.

Предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначеним у Видаткових накладних - Додатках до Договору, підписаних Постачальником та Покупцем, що невід`ємною частиною дійсного договору (п. 1.2. Договору).

Загальна кількість та номенклатура Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, ціни визначаються у Видаткових накладних (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка Товару здійснюється за попередньою письмовою або усною заявкою Покупця. Поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом не більше ніж десять днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, визначеного у самому замовленні. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди Покупця. Про дату дострокової поставки Постачальник повідомляє Покупця по факсу або через представника у строк не менше одного дня.

Згідно з п. 4.3 моментом здійснення поставки товарів Постачальнику є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (видаткова накладна). Разом з товаром Покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та товарно-транспортної) накладної (п. 4.4. Договору).

Згідно з п. 6.1. Договору ціни на Товар, що поставляється Постачальником, мають відповідати цінам зазначених у Видаткових накладних.

Сума цього Договору складається із суми вартості партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних (п. 6.2. Договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що оплата здійснюється в розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах у цьому Договорі.

Покупець повинен сплатити за поставлений товар протягом 45 календарних днів з дати поставки товару (п. 8.2. Договору).

Відповідно до п. 10.1. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Згідно з матеріалами справи, позивач передав у власність відповідача Товар: за видатковою накладною № 10/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 11/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 12/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 13/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 14/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 15/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 16/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 17/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 18/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 19/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 20/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 21/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 22/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 23/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 24/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн, за видатковою накладною № 25/1а від 20.02.2025 на загальну суму 2 895,00 грн; за видатковою накладною № 126 від 27.03.2025 на загальну суму 825,01 грн; за видатковою накладною № 127 від 27.03.2025 на загальну суму 2 175,01 грн; за видатковою накладною № 128 від 27.03.2025 на загальну суму 2 405,00 грн; за видатковою накладною № 129 від 27.03.2025 на загальну суму 5 790,02 грн.; - за видатковою накладною № 130 від 27.03.2025 на загальну суму 7 980,05 грн; за видатковою накладною № 131 від 27.03.2025 на загальну суму 3 990,02 грн; за видатковою накладною № 132 від 27.03.2025 на загальну суму 3 990,02 грн; за видатковою накладною № 133 від 27.03.2025 на загальну суму 1 859,98 грн; за видатковою накладною № 134 від 27.03.2025 на загальну суму 4 350,02 грн; за видатковою накладною № 135 від 27.03.2025 на загальну суму 1 560,02 грн; за видатковою накладною № 136 від 27.03.2025 на загальну суму 1 185,01 грн; за видатковою накладною № 168 від 22.04.2025 на загальну суму 1 050,01 грн; за видатковою накладною № 169 від 22.04.2025 на загальну суму 4 530,02 грн; за видатковою накладною № 170 від 22.04.2025 на загальну суму 4 890,02 грн; за видатковою накладною № 171 від 22.04.2025 на загальну суму 4 875,01 грн; за видатковою накладною № 172 від 22.04.2025 на загальну суму 2 280,02 грн; за видатковою накладною № 173 від 22.04.2025 на загальну суму 4 170,02 грн; за видатковою накладною № 174 від 22.04.2025 на загальну суму 1 470,02 грн; за видатковою накладною № 175 від 22.04.2025 на загальну суму 1 845,00 грн; за видатковою накладною № 176 від 22.04.2025 на загальну суму 1 995,01 грн; за видатковою накладною № 177 від 22.04.2025 на загальну суму 1 649,99 грн; за видатковою накладною № 215 від 09.05.2025 на загальну суму 15 570,07 грн; за видатковою накладною № 216 від 09.05.2025 на загальну суму 1 800,00 грн; за видатковою накладною № 217 від 09.05.2025 на загальну суму 4 680,04 грн; за видатковою накладною № 218 від 09.05.2025 на загальну суму 1 545,01 грн; за видатковою накладною № 219 від 09.05.2025 на загальну суму 2 070,00 грн; за видатковою накладною № 220 від 09.05.2025 на загальну суму 3 420,00 грн; за видатковою накладною № 256 від 30.05.2025 на загальну суму 3 210,05 грн; за видатковою накладною № 257 від 30.05.2025 на загальну суму 2 594,99 грн; за видатковою накладною № 258 від 30.05.2025 на загальну суму 2 010,02 грн; за видатковою накладною № 259 від 30.05.2025 на загальну суму 3 270,02 грн; за видатковою накладною № 260 від 30.05.2025 на загальну суму 11 970,07 грн; за видатковою накладною № 261 від 30.05.2025 на загальну суму 4 710,02 грн; за видатковою накладною № 311 від 01.07.2025 на загальну суму 1 560,02 грн; за видатковою накладною № 312 від 01.07.2025 на загальну суму 2 610,00 грн; за видатковою накладною № 313 від 01.07.2025 на загальну суму 3 630,02 грн; за видатковою накладною № 314 від 01.07.2025 на загальну суму 5 790,02 грн; за видатковою накладною № 501 від 19.08.2025 на загальну суму 7 050,02 грн; за видатковою накладною № 502 від 19.08.2025 на загальну суму 839,99 грн; за видатковою накладною № 503 від 19.08.2025 на загальну суму 1 500,01 грн; за видатковою накладною № 504 від 19.08.2025 на загальну суму 1 199,99 грн; за видатковою накладною № 505 від 19.08.2025 на загальну суму 4 530,02 грн; за видатковою накладною № 506 від 19.08.2025 на загальну суму 2 610,00 грн.

Господарський суд зазначає, що Договір поставки та всі видаткові накладні підписано сторонами без заувавжень.

Позивач підтвердив, що відповідачем здійснена оплата за поставлений Товар 14.05.2025 в сумі 11 580 грн.

Згідно з п. 7.2. Договору строки оплати за поставлений Товар спливли:

- щодо поставки від 20.02.2025 (видаткові накладні №№ 10/1а, 11/1а, 12/1а, 13/1а, 14/1а, 15/1а, 16/1а, 17/1а, 18/1а, 19/1а, 20/1а, 21/1а, 22/1а, 23/1а, 24/1а, 25/1а) - 06 квітня 2025 року;

- щодо поставки від 27.03.2025 (видаткові накладні №№ 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136) 11 травня 2025 року;

- щодо поставки від 22.04.2025 (видаткові накладні №№ 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177) 06 червня 2025 року;

- щодо поставки від 09.05.2025 (видаткові накладні №№ 215, 216, 217, 218, 219, 220) 23 червня 2025 року;

- щодо поставки від 30.05.2025 (видаткові накладні №№ 256, 257, 258, 259, 260, 261) 14 липня 2025 року;

- щодо поставки від 01.07.2025 (видаткові накладні №№ 311, 312, 313, 314) 15 серпня 2025 року;

- щодо поставки від 19.08.2025 (видаткові накладні №№ 501, 502, 503, 504, 505, 506) 03 жовтня 2025 року.

Позивач з метою досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача лист від 25 грудня 2025 року за № 25/12/2025 з проханням розглянути претензію та сплатити ТОВ «Єва 2020» протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання цієї претензії заборгованість у розмірі 187 775,66 грн основного боргу та 30 921,27 грн пені за прострочення виконання грошових зобов`язань шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

У зв`язку із несплатою заборгованості за поставлений товар у розмірі 187 775,66 грн позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до умов пункту 8.3 Договору у разі несплати вартості Товару Відповідачем у строк, встановлений у пункті 7.2 цього Договору, Відповідач сплачує Позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

На підставі наведеного позивач нарахував пеню у розмірі 36 507,62 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що ним вживаються заходи щодо погашення існуючої заборгованості (оплата товару 14.05.2025 у сумі 11 580 грн), разом з цим, наразі підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Відповідач зауважує, що ТОВ «Єва 2020», здійснюючи поставки товару, жодного разу не надав Покупцеві ніяких документів, окрім того, не здійснив заходи досудового врегулювання спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч.ч. 1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, між сторонами у справі склалися правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати заборгованості за поставлений товар матеріали справи не містять, та що не заперечується відповідачем.

Щодо доводів відповідача про відсутності врегулювання відносин між сторонами в досудовому порядку господарський суд зазначає, що матеріали справи містять претензію ТОВ «Єва 2020» від 25 грудня 2025 року за № 25/12/2025 направлену на адресу ТОВ «Еклерін» та докази її отримання відповідачем. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Отже, заборгованість ТОВ «Еклерін» перед ТОВ «Єва 2020» по оплаті за поставлений товар становить 187 775,66 грн.

Відповідно до умов пункту 8.3 Договору поставки у разі несплати вартості Товару Покупцем у строк, встановлений у пункті 7.2 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що сторонами не погоджувався інший термін щодо нарахування пені, а тому до спірних правовідносин застосовуються умови ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, установив, що він не є точним, і правильним є розмір пені у сумі 29 356,91 грн.

За таких обставин та правового регулювання суд приходить до висновку що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

У силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва 2020» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклерін» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, код ЄДРПОУ 43255905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю,,Єва 2020 (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 16, офіс 37, код ЄДРПОУ 44091652) заборгованість з оплати за поставлений товар за договором поставки № 5/12/24 від 30.01.2025 у розмірі 187 775,66 грн, пеню у розмірі 29 356,91 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 364,25 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 серпня 2026 р. у зв`язку із перебуванням судді Демченко Т.І. на лікарняному.

Суддя Т.І. Демченко