Рішення № 138914357, 12.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6450/26

Провадження №: 2/755/6856/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів, -

У С Т А Н О В И В :

26 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва до ТОВ «АЛЛО» про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що 02 січня 2026 року позивач придбав телефон у ТОВ «АЛЛО» смартфон «POCO M7 Pro 5G 8/256 GB Silver» серійний номер НОМЕР_1 » загальною вартістю 7 999,00 грн. Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі під час купівлі товару 02 січня 2026 року.

Вказує, що під час купівлі телефону представники магазину не запропонували і не надали можливості оглянути або перевірити товар. Однак вдома, після огляду товару позивачем виявлено дефект на екрані телефону.

03 січня 2026 року позивач звернувся до продавця товару з вимогою про повернення грошових коштів, або обмін товару неналежної якості у зв`язку з наведеними обставинами але отримав відмову.

Позивач вказує, що продавцем було повідомлено про те, що товар не може бути повернуто і не підлягає обміну у зв`язку з тим, що позивач не здійснив огляд товару в магазині під час його купівлі, а згодом продавець повідомив, що товар розпакований і вже був у вжитку.

Позивач вважає причини відмови у поверненні товару протиправними, оскільки представники магазину не надали можливості позивачу ознайомитись із товаром, а виявити наявний недолік товару неможливо без його розпакування.

Такі дії відповідача призвели до значних моральних страждань позивача, порушили звичний ритм повсякденного життя, оскільки позивач не може реалізувати своє право на повернення товару належної якості.

Вказує, що позивач не може користуватися послугами зв`язку або програмними застосунками необхідними для забезпечення нормальної життєдіяльності, розмір моральної шкоди позивач оцінює у 8 000,00 грн

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд:

-розірвати договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ТОВ «АЛЛО»;

-зобов`язати ТОВ «АЛЛО» здійснити повернення товару та відшкодування грошових коштів за смартфон «POCO M7 Pro 5G 8/256 GB Silver» серійний номер НОМЕР_1» загальною вартістю 7 999,00 грн;

-стягнути з ТОВ «АЛЛО» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правовою допомогою;

-стягнути з ТОВ «АЛЛО» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17 червня 2026 року ТОВ «АЛЛО» звернулося з відзивом на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що на момент продажу відповідачем було дотримано вимоги Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, а позивачу було забезпечено можливість оглянути товар, перевірити його та ознайомитися з його властивостями. Відсутність будь-яких зауважень чи претензій з боку позивача під час придбання товару свідчить що останній погодився з його зовнішнім виглядом, характеристиками та іншими властивостями, а відтак добровільно прийняв рішення про придбання саме цього договору.

Вказує, що даній справі позивач мав повну та реальну можливість оглянути товар перед його придбанням та отриманням, перевірити його зовнішній стан, цілісність дисплея та відсутність видимих пошкоджень. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що працівники ТОВ «АЛЛО» перешкоджали позивачу в реалізації такого права або відмовили йому в огляді товару. Під час отримання товару позивач не висловлював будь-яких зауважень щодо його стану, зовнішнього вигляду чи якості, що підтверджує прийняття товару такого, що відповідає вимогам та умовам договору купівлі-продажу.

На переконання ТОВ «АЛЛО» наявність такого очевидного недоліку як дефекту екрану, який може бути виявоений шляхом візуального огляду, саме на позивача покладається обов`язок що такий недолік існував до купівлі товару.

Відповідач зазначає, що підстав для повернення товару не має, оскільки товар після його експлуатації не збережено у тому стані, який він мав до його купівлі.

Враховуючи відсутність доказів порушення прав позивача, відповідач вважає безпідставним стягнення моральної шкоди.

Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено статті 279 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до фіскального чеку від 02 січня 2026 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ «АЛЛО» смартфон «POCO M7 Pro 5G 8/256 GB Silver» серійний номер НОМЕР_1», вартість товару складає 7 999,00 грн.

У відповідь на претензію від 09 січня 2026 року щодо повернення коштів за товар, відшкодування витрат та моральної шкоди ТОВ «АЛЛО» повідомило ОСОБА_1 листом від 20 січня 2026 року № 68/YN про те, що ознак істотного недоліку, який би унеможливлював використання телефону за призначенням не виявлено.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар (частина перша статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У пункті 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно з визначеннями, що містяться у пункті 5 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (стаття 673 ЦК України).

Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Відповідно до частини першої статті 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Положеннями статті 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 розірвати договір купівлі-продажу товару та здійснити повернення товару з відшкодування коштів за смартфон. У позові позивач вказує на істотний недолік, який ним виявлено вдома під час огляду товару.

Разом із тим, саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного недоліку продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця (див. постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16, від 26 лютого 2025 року у справі № 619/3972/21 (провадження № 61-5655св24)).

Для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням або повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції (частина четверта статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти твердження продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вищенаведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.

Зазначене узгоджується також з положеннями пункту 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, яким було передбачено, що на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Дослідивши у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не довів що саме відповідач має нести відповідальність за недолік, який виявлений у смартфоні «POCO M7 Pro 5G 8/256 GB Silver» серійний номер НОМЕР_1», і вказаний недолік є істотним, що унеможливлює використання смартфону.

Додані до матеріалів справи світлини телефону є нечитабельними, однозначно не можуть підтвердити чи саме цей телефон було придбано позивачем, як і підтвердити наявність істотних недоліків.

Враховуючи недоведеність позовних вимог в частині порушення прав позивача, передбачених ЗУ "Про захист прав споживачів" підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

На підставі статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживачів відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15а, ЄДРПОУ: 30012848).

С у д д я