Рішення № 138914336, 12.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Справа № 914/4085/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Пришляка О.Р., розглянувши матеріали

за позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області

до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Лісний», м. Новояворівськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів

про зобов`язання вчинити дії.

За участю представників:

від прокурора: Місінська М.А

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Лісний», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, справу №914/4085/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 05.01.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.02.2026.

Ухвалою суду від 11.02.2026 суд відклав підготовче засідання на 18.03.2026.

Ухвалою суду від 18.03.2026 суд відклав підготовче засідання на 22.04.2026.

У підготовче засідання 22.04.2026 в зал судового засідання з`явився представник прокуратури Місінська Мар`яна Андріївна. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи не подав. Проти закриття підготовчого засідання і переходу до розгляду справи по суті не заперечив.

Ухвалою суду від 22.04.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.05.2026.

Розгляд справи по суті відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, ВУЛ. ЗЕЛЕНА, куди і надсилалася поштова кореспонденція суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, уся кореспонденція повернулася на адресу суду з приміткою «За закінченням терміну зберігання».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абзац перший пункту 117 Правил).

Більше того, як з`ясовано судом, позовну заяву з додатками, яку позивач надсилав на адресу відповідача за тією самою юридичною адресою (Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, ВУЛ. ЗЕЛЕНА).

Таким чином, судом було вчинено всі дії для належного повідомлення відповідача про розглядувану справу.

Також слід зазначити, що провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 05.01.2026 року, а відтак справа перебуває на розгляді суду протягом тривалого часу. При цьому представник відповідача не з`явився в жодне судове засідання, не подав відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв чи клопотань, що свідчить про відсутність належного здійснення ним своїх процесуальних прав та обов`язків.

Отже, суд прийшов до висновку, що вчинені судом дії та тривалий час розгляду даної справи свідчить про необхідність збереження судом балансу прав та обов`язків сторін, а отже можливість розгляду даної справи та ухвалення судового рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи судом, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши позицію прокурора в судовому засіданні та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

У судовому засіданні 12.08.2026 суд відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення та повідомив про орієнтований час складення повного рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи прокурора

Яворівською окружною прокуратурою встановлено, що ОК «Лісний» є орендарем земельної ділянки площею 5,0 га (кадастровий номер 4625810500:04:005:0479) у м. Новояворівськ, яку зобов`язаний використовувати за цільовим призначенням, забезпечувати її належний санітарний стан та захищати від засмічення і забруднення.

У березні 2024 року Державною екологічною інспекцією та Новояворівською міською радою на вказаній земельній ділянці виявлено несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, відпрацьованих шин, будівельного сміття та інших відходів. Попри видані приписи та вимоги щодо усунення порушень, відповідач заходів з ліквідації сміттєзвалища не вжив.

За результатами досудового розслідування та лабораторних досліджень ґрунтів встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також факт засмічення земель відходами. Розмір шкоди, завданої довкіллю внаслідок забруднення та засмічення земель, становить 13 500 754,79 грн.

Станом на листопад 2025 року засмічення земельної ділянки продовжувало існувати, що підтверджено матеріалами перевірок та фотофіксацією. Відтак ОК «Лісний», будучи орендарем земельної ділянки та знаючи про виявлені порушення, не виконав покладених на нього обов`язків щодо її належного утримання, у зв`язку з чим зобов`язаний вжити заходів з ліквідації засмічення та відновлення належного стану земельної ділянки.

Аргументи позивача.

Позивач до суду заяв, клопотань та пояснень не скеровував.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву та заперечень щодо позовних вимог не подав.

Аргументи третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача до суду заяв, клопотань та пояснень не скеровувала.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено, що рішенням Новояворівської міської ради № 2463 від 15.06.2023 ОК «Лісний» поновлено договір оренди земельної ділянки площею 5,0000 га, кадастровий номер 4625810500:04:005:0479, розташованої по вул. Зеленій у м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області.

На виконання зазначеного рішення 10.07.2023 між Новояворівською міською радою та ОК «Лісний» укладено договір оренди землі №896, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався забезпечувати належне використання земельної ділянки, її благоустрій та захист від забруднення і засмічення.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірок Державною екологічною інспекцією у Львівській області та комісійних обстежень Новояворівської міської ради на вказаній земельній ділянці виявлено несанкціоноване хаотичне складування твердих побутових відходів, відпрацьованих автомобільних шин, пластику, будівельних відходів, тирси та інших матеріалів. Зокрема, такі порушення зафіксовано Актом Державної екологічної інспекції у Львівській області №50/58/03/3 від 18.03.2024 та актом обстеження від 20.03.2024, складеним за участю представників Новояворівської міської ради і голови правління ОК «Лісний». При цьому відповідача було зобов`язано усунути виявлені порушення до 08.04.2024.

Разом з тим, як встановлено судом, вимоги контролюючих органів відповідачем виконані не були. Відповідно до Акта Державної екологічної інспекції у Львівській області №10 від 30.03.2024 несанкціоноване сміттєзвалище не ліквідовано. Надалі факт засмічення земельної ділянки підтверджувався листами Державної екологічної інспекції у Львівській області, Новояворівської міської ради, актом обстеження від 20.03.2025, а також матеріалами комісійного обстеження станом на 28.11.2025, якими зафіксовано подальше перебування на земельній ділянці твердих побутових відходів.

Крім того, у межах кримінального провадження №42024142350000021 від 13.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, проведено огляд місця події та відібрано проби ґрунту. Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції у Львівській області №03-2169 від 16.06.2025 та результатами лабораторних досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті, а також засмічення земель відходами на площі 1450 кв. м. Розмір шкоди, завданої довкіллю внаслідок забруднення та засмічення земель комунальної власності, визначено у сумі 13 500 754,79 грн. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОК «Лісний», будучи орендарем земельної ділянки та знаючи про наявність порушень природоохоронного законодавства, належних заходів щодо ліквідації засмічення та приведення земельної ділянки у належний стан не вжив.

Повноваження прокурора на звернення з позовом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Ч.3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи з вимог ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1).

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства прокуратурою заявляючи позов слід зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.

У даному випадку саме спеціалістами Державної екологічної інспекції у Львівській області встановлено факт порушення внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки, проведено відповідне обстеження та здійснено розрахунки заподіяної шкоди.

З огляду на те, що Інспекції відомо про факт засмічення та забруднення землі, такою і в подальшому можуть вживатись заходи щодо подальшого вжиття певних заходів (в судовому і позасудовому порядку) для усунення порушень вимог законодавства у сфері засмічення земель.

За таких обставин виникає обґрунтована необхідність у визначенні Державної екологічної інспекції в Львівській області третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Як встановлено, між позивачем та відповідачем виникли відносини на підставі поновлення договору оренди землі по вул. Зеленій в м. Новояворівськ для обслуговування автогаражів для ОК «Лісний» поновлено обслуговуючому кооперативу «Лісний» договір оренди землі терміном на 5 років площею 5,0000 га по вул. Зеленій в м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області (кадастровий номер 4625810500:04:005:0479) для обслуговування авто гаражів. Проте, умови договору, відповідачем не виконувалися належним чином.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями ст.ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі. Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про охорону земель», об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно ч. 6 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, використання права на землю не може погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 167 Земельного кодексу України та ст. 45 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що господарська діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров`я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи" (ч.ч. 3-4 ст.46 Закону України «Про охорону земель»).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм.

Відповідно до вимог ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» Орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;

У той же час, відповідно до умов використання земельної ділянки, що визначені п.п. 15-17 договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автогаражів. Умови збереження якості землі: орендар відповідно до ст. 162 Земельного Кодексу України здійснює раціональне використання землі і благоустрій прилеглої території, захист земельної ділянки від водної повітряної ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування.

Таким чином на теперішній час земельна ділянка, що використовується на підставі договору оренди залишається засміченою будівельними відходами, відпрацьованими автомобільними шинами та іншими відходами, чим порушено інтереси Новояворівської міської територіальної громади, як власника вищевказаної земельної ділянки, а також завдана шкода довкіллю.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість ( ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління відходами» визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Приписами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про управління відходами» передбачено, що утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов`язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів; обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб`єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл; у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів; не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені; вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності, та подавати відповідну звітність; розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку; забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані місць утворення та зберігання відходів, а також забезпечувати дотримання встановлених правил техніки безпеки та пожежної безпеки у таких місцях; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність; призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров`ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі-Методика). Пунктом 3.2. Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Також, пунктом 3.3. вказаної методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відтак, оскільки на земельній ділянці за кадастровий номер 4625810500:04:005:0479 з координатами 49.923585, 23.575366, на якій розташований Обслуговуючий кооператив «Лісний» наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, то така земельна ділянка є засміченою. Наявність засмічення встановлено документами, складеними уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а також підтверджені в результаті проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42024142350000021 від 13.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.

Також, згідно з положеннями ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, крім іншого, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Водночас, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів серед іншого є, відновлення становища, яке існувало в натурі, примусове виконання обов`язку в натурі (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом або судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4625810500:04:005:0479 (у межах координат геопросторових даних: 49.923585, 23.575366) допущено її засмічення відходами, зокрема будівельним та побутовим сміттям, чим порушено вимоги природоохоронного та земельного законодавства України/

За таких обставин, з метою захисту інтересів держави та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення, тобто поновлення порушеного права, належним та ефективним способом захисту є покладення на ОК «Лісний» обов`язку усунути допущені порушення вимог природоохоронного законодавства та привести земельну ділянку з кадастровим номером 4625810500:04:005:0479 у належний стан шляхом прибирання будівельного, побутового та іншого наявного на ній сміття, тобто відновлення її попереднього стану, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням.

Зазначений підхід узгоджується із сформованою судовою практикою, зокрема правовими висновками, викладеними під час розгляду справи № 922/4855/23 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ «ЛОУТЕЛ» про зобов`язання усунути порушення вимог природоохоронного законодавства та відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення у придатний для використання стан земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025 площею 6,4398 га та очищення її від будівельного сміття.

Під час розгляду справи № 922/4855/23 суди звернули увагу на те, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення права (пункт 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Крім того, відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо такі порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а також відшкодування завданих збитків.

Частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку їх порушення. Саме тому покладення на відповідача обов`язку очистити земельну ділянку від відходів та привести її до попереднього придатного для використання стану є належним і ефективним способом захисту порушених інтересів держави.

Таким чином, матеріалами справи та поданими доказами встановлено наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N3582 від 22.12.2025 року.

З огляду на те, що судом позовні вимоги було задоволено повністю, з відповідача підлягає до стягнення 2 422,40 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, ЦК України, ЗК України, ЗУ «Про оренду землі», суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Обслуговуючого кооперативу «Лісний» (ЄДРПОУ 34509948) вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку кадастровий номер 4625810500:04:005:0479 площею 5,00 га шляхом прибирання будівельного та побутового сміття.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Лісний» (ЄДРПОУ 34509948) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гоменюк З.П.