Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 755/11991/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"10" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Ступки Наталію Петрівну, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.
Згідно заявлених вимог позивач просить суд:
«1. Визнати ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Виключити з актового запису про народження № 1372 від 22 травня 2012 року відомості про батька дитини, внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
3. Внести зміни до актового запису про народження № 1372 від 22 травня 2012 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , громадянина України.
4. Зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві після набрання рішенням суду законної сили внести відповідні зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво про народження.
5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.»
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч.1 ст.5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначені повні відомості щодо відповідача, адже не вказано його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Відсутність відомостей про реєстраційний номера облікової картки платника податків та дату народження відповідача позбавляє можливості ідентифікувати особу останнього та, на виконання вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України, в порядку досудової підготовки справи здійснити відповідні запити, визначити підсудність справи.
Крім того, третьою особою в позовній заяві вказаний Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, копія позовної заяви з додатками доставлена до електронного кабінету Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Проте, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом юридичної особи 26088676 значиться: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Отже, інформація про відповідача та третю особу підлягає уточненню.
За змістом п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою про визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.
Визнання біологічного батьківства, про що просить позивач, діючим законодавством не передбачено, отже зміст позовних вимог підлягає уточненню.
Позивачем стверджується в позовній заяві, що «Позивачка та Відповідач тривалий час перебували у фактичних сімейних відносинах, проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, підтримували близькі стосунки, унаслідок яких народився їхній спільний син. Відповідач достовірно знає про своє батьківство, однак після припинення відносин відмовився добровільно визнати дитину …».
Проте докази на підтвердження вказаних обставин в позовній заяві не зазначені, такі докази до позову не долучені.
Крім того, в позовній заяві навіть не зазначається, що дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Однак, право на стягнення аліментів має той із батьків, з ким дитина проживає, та на утриманні якого вона фактично перебуває.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 331,20 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить чотири самостійні вимоги немайнового характеру про: визнання біологічного батьківства; виключення з актового запису про народження відомостей про батька дитини; внесення змін до актового запису про народження - зазначення батьком певної особи; зобов`язання внести відповідні зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво про народження.
За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі 2 928,64 грн (1064,96 грн *4 - 1331,20).
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, привівши відомості про відповідача та третю особу у відповідність до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, виклавши зміст позовних вимог у спосіб, передбачений законом, зазначивши докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, до якої долучити: докази на підтвердження таких обставин та оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 2 928,64 грн.
Також до позовної слід заяви долучити докази надсилання відповідачу та третій особі листом з описом вкладення копій позовної заяви в новій редакції та доданих до неї документів або їх доставки до електронного кабінету відповідача та третьої особи (з урахуванням актуального найменування останньої).
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я
Судове рішення № 138914318, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/11991/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: