Ухвала суду № 138914206, 11.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.08.2026 Справа № 914/2405/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Бургарт Т.І., розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявника: Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (площа Міцкевича, будинок 6/7, місто Львів, ЄДРПУО 13804591);

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Друзі кафе захід" (вулиця Краківська, , будинок 5, місто Львів, 79008; код ЄДРПОУ 40740565);

про видачу судового наказу: щодо стягнення заборгованості в сумі в сумі 58507,37 грн та судового збору в розмірі 266, 24 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Друзі кафе захід» заборгованості в сумі в сумі 58507,37 грн за користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності, з яких з яких 57 160,59 грн - основний борг, 1346, 78 - пеня.

Заява обґрунтована неналежним виконанням боржником обов`язків щодо оплати за користування окремими конструктивними елементами благоустрою. Зокрема, заявник вказує, що між сторонами виникли зобов`язання на підставі договору № 161-2024-Г/П від 26.03.2025 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика біля об`єкта ресторанного господарства.

Відповідно до частини другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши заяву Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, зокрема, за вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, наказне провадження за своєю процесуальною природою передбачає розгляд вимоги, яка випливає з письмового договору та підтверджується належними доказами її виникнення, розміру і строку виконання, без необхідності вирішення спору щодо змісту та обсягу відповідного грошового зобов`язання.

З поданих заявником документів убачається, що 26.03.2025 між Департаментом природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради, КП «Адміністративно-технічне управління» та ТОВ «Друзі кафе захід» укладено договір № 161-2024-Г/П на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5.

Відповідно до пункту 3.1 цього договору розмір плати за тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою визначається на підставі Методики, затвердженої рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.08.2023 № 912, та на момент укладення договору становить 17 639,08 грн на місяць, у тому числі ПДВ 2 939,85 грн.

Разом з тим пунктом 3.7 договору передбачено, що плата за тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою підлягає коригуванню на рівень інфляції за попередній рік автоматично, без підписання додаткової угоди до договору.

Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник визначив заборгованість за квітень, травень та червень 2026 року виходячи з місячної плати у розмірі 19 053,53 грн, зазначивши загальну суму основного боргу 57 160,59 грн. Відповідні суми також зазначені в актах здачі-приймання послуг за квітень, травень та червень 2026 року.

Водночас із поданих до заяви документів суд не може безспірно встановити правомірність визначення саме такого розміру щомісячної плати за 2026 рік.

Зокрема, заявником не надано розрахунку, який би дозволяв встановити, який саме показник інфляції за попередній рік застосовано до визначеної договором місячної плати у розмірі 17 639,08 грн, яким чином унаслідок такого коригування отримано суму 19 053,53 грн та чи відповідає здійснений розрахунок передбаченому пунктом 3.7 договору порядку зміни плати. Саме лише зазначення суми 19 053,53 грн в актах здачі-приймання послуг та довідці про заборгованість не підтверджує безспірності її визначення, оскільки такі документи не розкривають механізму формування відповідної суми.

При цьому договір безпосередньо пов`язує розмір плати з установленим ним порядком її розрахунку, а також передбачає її визначення на підставі Методики та відповідних розрахункових документів.

Таким чином, для встановлення обґрунтованості заявленої до стягнення суми основного боргу необхідно дослідити та оцінити порядок визначення розміру плати за 2026 рік, правильність застосування передбаченого договором механізму її коригування на рівень інфляції, а також відповідність проведеного заявником розрахунку умовам договору та Методики.

Наведене свідчить про те, що подані заявником документи не підтверджують в повному обсязі безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

За таких обставин суд позбавлений можливості в межах наказного провадження надати належну оцінку доводам заявника щодо правильності визначення розміру грошового зобов`язання, оскільки це потребує встановлення та оцінки обставин, пов`язаних із формуванням ціни (розміру плати) за договором.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлена КП «Адміністративно-технічне управління» вимога в частині стягнення основного боргу у заявленому розмірі не відповідає характеру вимоги, яка може бути розглянута в порядку наказного провадження, оскільки подані заявником документи не дають можливості безспірно встановити розмір грошового зобов`язання боржника, не містять належного підтвердження складових, з яких сформовано заявлену до стягнення плату за договором, зокрема розміру її інфляційного коригування та інших складових ціни.

Водночас заявником заявлено до стягнення також пеню, нараховану у зв`язку з простроченням виконання боржником грошового зобов`язання. Така вимога є похідною від вимоги про стягнення основної заборгованості, оскільки підставою для її нарахування є прострочення виконання саме того грошового зобов`язання, розмір якого заявник визначив як основний борг. Відтак правильність визначення розміру пені безпосередньо залежить від встановлення розміру основного грошового зобов`язання, строків його виконання та періоду прострочення. За відсутності належного документального підтвердження розміру основної заборгованості суд позбавлений можливості встановити і безспірність нарахованої на неї пені.

З огляду на викладене, у видачі судового наказу слід відмовити.

Керуючись статтями 147-148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Друзі кафе захід» заборгованості в сумі 58507,37 грн.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бургарт Т.І.