Ухвала суду № 138914180, 12.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/132/26

Справа № 754/2806/26

У Х В А Л А

Іменем України

12 серпня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючої-судді - Панченко О.М.,

за участю секретаря - Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача - Полєтаєва Андрія про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 року представник позивача звернувся через засоби поштового зв`язку "Укрпошта" до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., яка була зареєстрована канцелярією суду та передана головуючій-судді Панченко О.М. 11.08.2026 р.

Свою заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням суду від 27.07.2026 позовні вимоги позивача задоволено, проте не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи, таких як витрат на професійну допомогу, які були заявлені у позовній заяві. Щодо пропуску строків звернення із заявою зауважує, що повний текст рішення було отримано 28.07.2026 року.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішенням суду Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію, - задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»(ЄДРПОУ - 41946011, адреса: 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.20) заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 14 187,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Так, при поданні позовної заяви представником позивача зазначено попередній розрахунок суми судових витрат у розмірі 5 000,00 грн та повідомлено, що докази понесених судових витрат будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення пізніше згідно ч.8 ст.141 ЦПК України.

03.08.2026 року представником позивача направлено заяву про ухвалення додаткового рішення через засоби поштового зв`язку "Укрпошта", яке надійшло до канцелярії суду, було зареєстровано та передано судді 11.08.2026 року.

Таким чином, представником позивача пропущений строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Строк визначений ч.8 ст.141 ЦПК України є процесуальним і за певних підстав може бути поновлений, а при відсутності таких підстав настають наслідки, передбачені статтею 126 ЦПК України, згідно із частиною другою якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини третьої статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Посилання представника позивача на отримання повного тексту рішення 28.07.2026 року саме по собі не свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки не містить обґрунтування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне подання заяви у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду, оскільки докази понесених витрат подані поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.

Крім, того як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча О.М. Панченко