Рішення № 138914131, 10.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокуСправа № 912/733/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/733/26

за позовом: Фізичної особи - підприємця Малиш Інни Сергіївни, АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат", вул. Івана Яковенка, 143, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500

про стягнення 98 508,36 грн,

Представники сторін не брали участі у судовому засіданні.

Фізична особа - підприємець Малиш Інна Сергіївна (далі - ФОП Малиш І.С., позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" (далі - ПрАТ "Долинський птахокомбінат", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 98 508,36 грн, з яких: 41 500,00 грн основного боргу, 38 815,69 грн пені, 4 150,00 грн штрафу, 10 412,83 грн інфляційних та 3 629,84 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за договором №38/00443660/18 від 10.04.2018 надання інформаційно-консультаційних послуг, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.02.2023, з оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою від 14.04.2026 за поданим позовом суд відкрив провадження у справі №912/733/26 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановив розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач позовні вимоги заперечив, про що подав відзив на позов, посилаючись на недоведеність таких обставин: реального надання позивачем інформаційно-консультаційних послуг у заявленому обсязі та вартості; підписання позивачем додаткової угоди №1 та акта звірки взаємних розрахунків №1 шляхом накладення електронного цифрового підпису; належного направлення позивачем відповідачу рахунків - фактур №39 від 01.03.2023, №52 від 03.04.2023, №65 від 03.04.2023, №79 від 01.05.2023, та доказів їх отримання відповідачем; погодження між сторонами переліку послуг та їх вартості; належного вручення відповідачу трьох досудових вимог позивача.

У відзиві відповідач просить зменшити пеню і штраф до 99%, оскільки, на думку відповідача, стягнення штрафних санкцій у заявленому розмірі є непропорційним, очевидно неспівмірним та порушує баланс інтересів сторін.

Також, відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням засідання суду з викликом сторін.

Ухвалою від 01.05.2026 суд постановив здійснювати розгляд справи №912/733/26 в порядку загального позовного провадження; розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження); призначив підготовче засідання на 11.06.2026.

04.05.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якому, зокрема, повідомив про можливість подання суду доказів на підтвердження технічних форматів електронних підписів на додатковій угоді №1 від 28.02.2023 та на акті звірки взаємних розрахунків №1 від 20.04.2023.

Ухвалою від 11.06.2026 суд надав позивачу можливість подати вказані докази та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.07.2026, в якому оголосив перерву до 22.07.2026.

20.07.2026 позивачем подано додаткові пояснення щодо технічних форматів електронних підписів з додатками.

У підготовчому засіданні 22.07.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2026.

05.08.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 10.08.2026.

У судовому засіданні 05.08.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та після оголошеної перерви участі в засіданні суду 10.08.2026 не брав. Попередньо в засіданні суду 05.08.2026 представник позивача подав усну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач участі в засіданнях суду не брав, про причини відсутності суд не повідомив. Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про доставлення копії ухвал до електронного кабінету відповідача.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування.

10.04.2018 між ФОП Малиш І.С. (виконавець) та ПрАТ "Долинський птахокомбінат" (замовник) укладено договір надання інформаційно-консультаційних послуг №38/00443660/18 (далі - Договір, а.с. 9-11).

Додатковою угодою №1 від 28.02.2023 текст Договору викладено у новій редакції (а.с. 14-17).

Згідно Договору в новій редакції виконавець зобов`язується надати замовнику інформаційно - консультаційні послуги, які визначені в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами цього договору (п. 1.1.).

Надання виконавцем послуг, зазначених у пункті 1.2. розділу 1 цього договору відбувається за фактом звернення, який може бути вчинений як у письмовій (електронній), так і в усній формі (п. 2.1.).

Виконавець готує та надає замовнику для оплати рахунок-фактуру на підставі погоджених сторонами замовлених послуг. Вартість послуг виконавця за цим договором встановлюється за домовленістю сторін, враховуючи обсяг послуг, що надаються виконавцем (п. 2.2.).

Оплата послуг, визначених цим договором, здійснюється не пізніше останнього дня календарного місяця, в якому замовлено послуги та в якому замовник отримав рахунок - фактуру від виконавця, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця (п. 2.3.).

По завершенні надання послуг, обумовлених цим договором, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг у вигляді електронного документу, що скріплюється електронними підписами та печатками сторін (у разі їх використання). Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі наданих послуг та надання його на підпис замовнику шляхом надсилання електронною поштою на адресу, зазначену в реквізитах цього договору, покладається на виконавця (п. 4.1.).

Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дня його отримання (п. 4.2.).

Послуги вважаються наданими виконавцем в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від замовника не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих виконавцем та відображених в акті приймання-передачі наданих послуг за звітній місяць (п. 4.3.).

Замовник несе відповідальність за несвоєчасність оплати наданих послуг виконавця і в разі прострочення оплати або не повної оплати послуг в строки, зазначені у даному договорі, замовник зобов`язується на вимогу виконавця сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплачених або частково неоплачених послуг, за кожен день прострочення оплати (п. 6.6.).

У разі порушення строків виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг виконавця понад один календарний рік з останнього дня місяця, в якому виконавцем надались, а замовником мали бути оплачені - додатково стягується штраф у розмірі 10% від суми невиконаної частини зобов`язання (п. 6.7.).

Пеня за цим договором нараховується з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане та протягом усього періоду існування прострочення виконання зобов`язання (п. 6.8.).

Строк позовної давності, у межах якого виконавець може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо вимог про стягнення всіх грошових зобов`язань по оплаті наданих послуг, сплаті неустойки (штрафів, пені) по цьому договору становить 5 (п`ять) років (п. 6.9.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2028 року (п. 11.1.).

До справи надано Акти виконаних робіт (наданих послуг): №39 від 31.03.2023 на суму 8 500,00 грн; №52 від 18.04.2023 на суму 15 000,00 грн; №65 від 18.04.2023 на суму 10 000,00 грн; №79 від 03.05.2023 на суму 8 000,00 грн (а.с. 22-33).

Позивачем оформлено рахунки-фактури на вказані в актах виконаних робіт суми: №39 від 01.03.2023; №52 від 03.04.2023; №65 від 03.04.2023; №79 від 01.05.2023 (а.с. 18-21).

В акті звірки розрахунків №1 від 20.04.2023 вказано, що станом на 20.04.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 33 500,00 грн (а.с. 34-36).

Гарантійним листом №1 від 21.04.2023 відповідач зобов`язався та гарантував в термін до 01.05.2023 сплатити заборгованість за надані послуги за договором в розмірі 33 500,00 грн (а.с. 37, 38).

Позивач направив відповідачу вимоги №6 від 04.07.2023, №2 від 18.08.2023, №2 від 02.10.2023 про сплату боргу в розмiрi 41 500,00 грн, які залишені останнім без відповіді (а.с. 39-47).

Наявність вказаної заборгованості стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, та оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо суми основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як слідує з матеріалів справи, додаткова угода №1 від 28.02.2023 до Договору укладена в електронній формі з накладенням електронних підписів, як ФОП Малиш І.С. (02.03.2023), так ПрАТ "Долинський птахокомбінат" (03.03.2023). Вказане підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису, дослідженими судом в засіданні суду.

Викладене спростовує заперечення відповідача щодо відсутності підписання додаткової угоди зі сторони позивача.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Встановлено, що у пункті 12.4. додаткової угоди №1 від 28.02.2023 сторони погодили використання електронних цифрових підписів та печаток (у разі їх використання) сторін (далі - ЕЦП) в документообігу, в межах виконання цього договору, в тому числі, при складанні додаткових угод до договору, що є його невід`ємною частиною, первинних документів на виконання цього договору (рахунків, актів, актів звірки взаємних розрахунків), листів та повідомлень.

Погодили використання таких ЕЦП в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України. Сторони домовилися, що документи, які відправлені та підписані з використанням ЕЦП, мають силу оригіналу та повну юридичну силу, обов`язкові для виконання, породжують права та обов`язки для сторін. Документи, що підписані за допомогою ЕЦП беззаперечно визнаються сторонами, як належним чином оформлені та можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Юридична сила документа, підписаного з використанням ЕЦП, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Підтвердження передачі електронної форми документів (відправлення, отримання, тощо), що підписані за допомогою ЕЦП, вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів сторонами і не вимагає додаткового доказування.

Документи вважаються підписаними ЕЦП і набирають чинності з моменту підписання з використанням ЕЦП стороною-одержувачем документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею ЕЦП.

Згідно матеріалів справи, між сторонами складено Акти виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 41 500,00 грн, які підписані обома сторонами електронним підписом, про що свідчать надані до справи протоколи створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису. Таке оформлення документів відповідає наведеному вище погодженому сторонами порядку підписання.

За частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно до частини другої цієї статті первинні документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні містити обов`язкові реквізити, зокрема назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи за своєю правовою природою є документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та мають юридичне значення для встановлення обставин виконання сторонами договірних зобов`язань.

У цій справі Акти виконаних робіт (наданих послуг): №39 від 31.03.2023 на суму 8 500,00 грн; №52 від 18.04.2023 на суму 15 000,00 грн; №65 від 18.04.2023 на суму 10 000,00 грн; №79 від 03.05.2023 на суму 8 000,00 грн містять відомості про сторін договору, дату складання, зміст господарської операції - надання інформаційно-консультаційних послуг, їх вартість, а також підписи сторін в електронній формі.

Відповідач не довів відсутності обов`язкових реквізитів таких актів, недійсності електронних підписів, зміни змісту документів після їх підписання або підписання документів не уповноваженою особою.

Суд враховує, що підписання замовником актів приймання-передачі наданих послуг без зауважень, за відсутності доказів своєчасного заявлення заперечень щодо їх змісту, обсягу, якості чи вартості, свідчить про прийняття таких послуг замовником.

Крім того, наявність у відповідача заборгованості за отримані послуги підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків № 1 від 20.04.2023, який складено та підписано сторонами шляхом накладення електронних підписів.

Відповідно до зазначеного акта станом на 20.04.2023 за ПрАТ "Долинський птахокомбінат" обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 33 500,00 грн.

Більше того, листом № 1 від 21.04.2023 відповідач гарантував погашення зазначеної заборгованості, чим фактично підтвердив її наявність.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження надання послуг за договором є більш вірогідними, ніж докази та пояснення відповідача, надані на їх спростування.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за зазначеними вище актами на загальну суму 41 500,00 грн.

За умовами Договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2023 виконавець готує та надає замовнику для оплати рахунок-фактуру на підставі погоджених сторонами замовлених послуг. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня календарного місяця, в якому замовлено послуги та в якому замовник отримав рахунок-фактуру від виконавця, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Отже, сторони погодили, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг визначається останнім днем того календарного місяця, у якому одночасно мали місце дві обставини: замовлення відповідних послуг та отримання відповідачем рахунку-фактури від виконавця.

На оплату вартості наданих послуг позивачем оформлено наступні рахунки-фактури: №39 від 01.03.2023; №52 від 03.04.2023; №65 від 03.04.2023; №79 від 01.05.2023 (а.с. 18-21).

Однак, матеріали справи не містять доказів отримання таких рахунків ПрАТ "Долинський птахокомбінат", тоді як відповідач заперечує їх отримання.

Разом із тим суд враховує, що відповідач підписав акти виконаних робіт (наданих послуг) без зауважень, чим підтвердив фактичне отримання зазначених у них послуг та погодив остаточну вартість наданих послуг. Відтак, надання позивачем послуг та їх прийняття відповідачем є підтвердженим належними і допустимими доказами.

Оскільки за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір про надання послуг є оплатним, то фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем послуг зумовлює виникнення в останнього обов`язку оплатити їх вартість.

Під час розгляду справи в суді відповідачів будь-яких доказів оплати зазначених вище послуг не надав.

У відповідності до викладеного, позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "Долинський птахокомбінат" заборгованості з оплати вартості наданих послуг в загальній сумі 41 500,00 грн є підтвердженими і такими, що підлягають задоволеню.

2. Щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Окрім того, за ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено, у додатковій угоді № 1 від 28.02.2023 передбачено відповідальність замовника за несвоєчасність оплати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених або частково неоплачених послуг за кожен день прострочення оплати та штрафу в розмірі 10% від суми невиконаної частини зобов`язання (п. 6.6., 6.7. ).

Крім того, у пунктах 6.8., 6.9. додаткової угоди № 1 від 28.02.2023 сторони погодили, що нарахування пені здійснюється протягом усього періоду існування прострочення виконання зобов`язання та визначили, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені, штрафу в 5 років.

Згідно розрахунку, позивач визначає початком періоду прострочення перший календарний день місяця, наступного за місяцем в якому замовлено і надано послуги.

Однак, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем рахунків, суд вважає, що період прострочення має визначатися з урахуванням дати підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг).

Суд враховує, що рахунок за своєю базовою природою носить інформаційний характер і містить платіжні реквізити, а не підтверджує сам факт виконання господарської операції.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, основною первинною ознакою будь-якої господарської операції є її реальність. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи.

Оскільки, підписаними між сторонами актами підтверджено фактичне надання послуг та погоджено їх остаточну вартість, суд вважає, що з дати підписання відповідних актів у відповідача виник обов`язок з оплати наданих послуг у визначеному актом розмірі. Відтак, з урахуванням положень пункту 2.3 додаткової угоди № 1 від 28.02.2023, строк виконання такого грошового зобов`язання підлягає визначенню з урахуванням дати підписання відповідних актів.

Отже, за актами № 39 від 31.03.2023, № 52 та № 65 від 18.04.2023, підписаними відповідачем відповідно 06.04.2023 та 19.04.2023, строк оплати настав 30.04.2023, а прострочення з 01.05.2023. За актом № 79 від 03.05.2023, підписаним відповідачем 03.05.2023, строк оплати настав 31.05.2023, а прострочення з 01.06.2023.

З урахуванням вказаного, суд здійснив розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивач, відповідно до якого нарахування становлять такі суми:

- за актами виконаних робіт (наданих послуг) №39 від 31.03.2023 , №52, №65 від 18.04.2023 на загальну суму 33 500,00 грн за період з 01.05.2023 по 30.03.2026: 2 929,64 грн 3% річних, 31 325,40 грн пені, 8 428,57 грн інфляційних втрат (за період з травня 2023 по лютий 2026),

- за актом виконаних робіт №79 від 03.05.2023 на суму 8 000,00 грн за період з 01.06.2023 по 30.03.2026: 679,23 грн 3% річних, 7 140,97 пені, 1 962,98 грн інфляційних втрат (за період з червня 2023 по лютий 2026).

Всього 38 466,37 грн пені, 3 608,87 грн 3 % річних та 10 391,55 грн інфляційних втрат.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 38 466,37 грн пені, 3 608,87 грн 3 % річних та 10 391,55 грн інфляційних втрат. В іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд установив, що він здійснений у розмірі 10 % від суми невиконаної частини зобов`язання за кожним актом, а саме: 850,00 грн за актом №39, 1 500,00 грн за актом №52, 1 000,00 грн за актом №65 та 800,00 грн за актом №79, що загалом становить 4 150,00 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 4 150,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

3. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Відповідач у поданому відзиві на позов просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 99%, посилаючись на їх надмірність, неспівмірність із наслідками порушення зобов`язання, відсутність доказів завдання позивачу збитків та те, що заявлений розмір штрафних санкцій значно перевищують суму основного боргу.

З приводу заявленого клопотання суд враховує, що за ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.02.2026 у справі №911/969/24, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Слід зазначити, що пеня за своєю правовою природою має компенсаційний та стимулюючий характер і спрямована на відновлення майнової сфери кредитора та спонукання боржника до належного виконання зобов`язання. Водночас, неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції або бути джерелом отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків.

Суд враховує, що пені є значним порівняно із сумою основного боргу 41 500,00 грн, а у сукупності зі штрафом розмір неустойки навіть перевищує суму основного грошового зобов`язання.

Також суд враховує, що позивач, крім пені, заявив до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати, які відповідно до статті 625 ЦК України компенсують кредитору наслідки прострочення грошового зобов`язання. Отже, майновий інтерес позивача у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання частково забезпечується не лише пенею, а й іншими передбаченими законом нарахуваннями.

У постанові від 14.07.2021 у справі №916/878/20 Верховний Суд зазначив, що отримання кредитором 3% річних та суми інфляційних втрат оцінюється судами як сума, яка поряд з пенею, компенсує кредитору шкоду, завдану порушенням боржника. Така позиція зумовлена тим, що пеня, компенсація 3% річних та інфляційних втрат виконують функцію компенсації збитків, завданих кредитору порушенням зобов`язання. Відповідно, присудження кредитору 3% річних та інфляційних втрат дозволяє суду зменшити розмір пені (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Матеріали справи не містять доказів завдання позивачу збитків у розмірі, співмірному із заявленою пенею, або доказів того, що можливе зменшення пені істотно порушить майнові інтереси позивача.

Водночас, суд бере до уваги тривалий період прострочення, відсутність доказів добровільного погашення відповідачем основного боргу, а також те, що відповідач підписав гарантійний лист, однак свого грошового зобов`язання не виконав.

З огляду на викладене, керуючись принципами справедливості, розумності та співмірності відповідальності порушенню зобов`язання, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір пені є надмірним.

Водночас, підстав для зменшення штрафних санкцій саме на 99 %, як просить відповідач, суд не вбачає, оскільки таке зменшення фактично нівелює погоджену сторонами відповідальність за порушення строків оплати та не відповідає обставинам тривалого невиконання відповідачем грошового зобов`язання.

Суд констатує про те, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а відтак суд вирішує це питання з урахуванням конкретних обставин справи й керуючись статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням установлених обставин справи, принципів справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 10 000,00 грн, що забезпечує баланс інтересів сторін, враховує компенсаційний характер відповідальності та водночас не звільняє відповідача від негативних наслідків порушення зобов`язання.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 000,00 грн пені.

Щодо штрафу в сумі 4 150,00 грн, суд зазначає, що він становить 10 % від суми невиконаного грошового зобов`язання, прямо передбачений пунктом 6.7. договору та застосований у зв`язку з простроченням оплати понад один календарний рік. З огляду на розмір штрафу, характер порушення, тривалість невиконання відповідачем зобов`язання, суд не вбачає підстав для його зменшення.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в зменшеному судом розмірі 10 000,00 грн та штраф у заявленому позивачем розмірі 4 150,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ФОП Малиш І.С. про стягнення з ПрАТ "Долинський птахокомбінат" заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 41 500,00 грн основного боргу, 10 000,00 грн пені, 4 150,00 грн штрафу, 10 391,55 грн інфляційних втрат та 3 608,87 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що у разі зменшення господарським судом розміру неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Позивач не заявив про інші судові витрати у справі.

Відповідач повідомив, що на дату подання відзиву судові витрати не понесено, у разі їх виникнення, такі докази будуть надані суду у встановлені законом строки.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 232, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" (вул. Івана Яковенка, 143, м. Долинська, Кіровоградська область, 28500, ідентифікаційний код 00443660) на користь Фізичної особи - підприємця Малиш Інни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість в сумі 41 500,00 грн основного боргу, 10 000,00 грн пені, 4 150,00 грн штрафу, 3 608,87 грн 3% річних, 10 391,55 грн інфляційних втрат, а також 2 651,82 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 12.08.2026.

Суддя В.В.Тимошевська