Рішення № 138914041, 12.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1834/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М. за участю секретаря судового засідання Кушнір В.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівка Агролідер" (17100, Чернігівська область, м. Носівка, вул. Іржавецький шлях, 1; ЄДРПОУ 44261768)

до Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, село Дударків, вул. Гоголя, буд. 62а; ЄДРПОУ 31245250)

про стягнення 9247787, 45 грн

За участю представників:

від позивача: Сисов В.С. - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.06.2026, через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівка Агролідер" (позивач) до Державного підприємства «Чайка» (відповідач) про стягнення 9247787,45 грн, з яких: 7541241,81 грн основного боргу, 1153086,86 грн пені, 400361,64 грн - збитків від інфляції, 153097,54 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачами укладено договір від 14.03.2025 №2 про надання послуг з обробки в обсязі повного сільськогосподарського циклу, який з боку відповідача виконаний неналежним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив Державного підприємства «Чайка» на позовну заяву

07.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер», в якому Державне підприємство «Чайка» просить суд відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» до Державного підприємства «Чайка», посилаючись на те, що твердження позивача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними, а обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийнятими до уваги судом.

Відповідач вказує, що акти здачі-приймання робіт від 14.04.2025 № 6, № 7 та акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2025 містять тільки підпис, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначає, що у вказаних документах не міститься відомості щодо посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що свідчить про те, що вказані докази не можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Також відповідач вважає, що позивач неправильно визначив період, з якого виникає обов`язок зі сплати при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних витрат, позивач посилається на акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2025, згідно з яким сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги одна одній у розмірі 46422176,46 грн. Відповідач вказує, що у разі посилання позивача на вказаний акт, позивач має здійснити розрахунок розміру пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 7541241,81 грн за період з 02.09.2025 до 07.12.2025 (до дати підписання акту).

Відповідач посилається на те, що в акті зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2025, сторонами не було визначено строк сплати вказаної заборгованості. Відповідач 20.04.2026 отримав від позивача вимогу про оплату заборгованості від 14.04.2026 у розмірі 7541241,81 грн. У вказаній вимозі позивач просить провести оплату у 7-ний строк з моменту пред`явлення цієї вимоги. Відповідач зазначає, що крайній строк для оплати заборгованості у розмірі 7541241,81 грн - 27.04.2026, а отже вважає, що є необґрунтованим нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат на заборгованість у розмірі 7541241,81 грн за період з 08.12.2025 по 24.04.2026.

Відповідь на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю «Носіївка Агролідер»

08.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшла відповідь на відзив Державного підприємства «Чайка», в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Носівка Агролідер підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що формальна відсутність окремого зазначення посади та розшифрування підпису представника відповідача безпосередньо в актах здачі-приймання робіт № 6 від 14.04.2025 та № 7 від 30.04.2025 сама по собі не свідчить про неможливість ідентифікації особи, яка підписала вказані документи від імені Державного підприємства «Чайка», та не спростовує факту прийняття відповідачем наданих послуг.

Позивач посилається на те, що особа, яка підписала акти № 6 та № 7 від імені Державного підприємства «Чайка», ідентифікується із сукупності документів, пов`язаних з виконанням сторонами договору про надання послуг з обробки в обсязі повного сільськогосподарського циклу № 2 від 14.03.2025. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2025 у преамбулі містить дані про те, що Державне підприємство «Чайка» представляє генеральний директор Рябошапко Богдан Петрович, який діє на підставі статуту. На сторінці 2 вказаного акта міститься підпис генерального директора Богдана Рябошапка та печатка Державного підприємства «Чайка».

Такий самий підпис та така сама печатка ДП «Чайка» міститься також на інших документах, які відносяться до акту зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує тривале та системне виконання сторонами взаємних господарських операцій за пов`язаними договорами, позивач надає ці документи в додатках до відповіді на відзив.

Позивач у відповіді на відзив надає на розгляд суду податкові накладні до договору № 2 від 14.03.2025, які підтверджують факт реєстрації послуг (рихлення, культивації, внесення добрив та інше), а також податкові накладні до договору поставки № 3 від 14.03.2025, які підтверджують факт поставки насіння кукурудзи та сої. Наведені податкові накладні спростовують позицію відповідача про неналежність підписаних Державним підприємством «Чайка» актів здачі-приймання робіт № 6 від 14.04.2025 та № 7 від 30.04.2025.

Акти № 6 та № 7 було підтверджені уповноваженою та ідентифікованою особою Рябошапко Богданом Петровичем, а податковий кредит по всім наведеним податковим накладним обліковується саме за відповідачем, тому послуги по наведеним актам були належним чином прийняті відповідачем, що підтверджує висновок акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 08 грудня 2025 року про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 7541241, 81 грн.

Щодо періоду нарахування штрафних санкцій позивач зазначає наступне, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.12.2025 не є правочином про зміну строку виконання зобов`язання, не містить умов про відстрочення, розстрочення чи реструктуризацію боргу. Вказаний акт лише припинив зустрічні однорідні вимоги сторін у частині суми 46422176,46 грн та зафіксував залишок непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7541241,81 грн. Отже, підписання акта зарахування не припинило прострочення відповідача щодо оплати залишку боргу та не встановило нового семиденного строку для його погашення. Прострочення по Актам № 6 та № 7 почалося після спливу строку оплати послуг передбаченого специфікаціями (після 01 вересня 2025 року), тому акт зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє зобов`язань відповідача перед позивачем розрахуватись за надані послуги у строк передбачений специфікаціями, визначеними договором.

Щодо наведеного відповідачем обмеження щодо періоду нарахування штрафних санкцій в межах 6-місячного обмеження передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач вважає такі доводи відповідача необґрунтованими. Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025. Це прямо зазначено в картці Господарський кодекс України на сайті Верховної Ради України: документ втратив чинність, редакція Втрата чинності від 28.08.2025, тобто прострочення оплати виникло вже після 28.08.2025, коли Господарський кодекс України вже не діяв, тому ч. 6 ст. 232 ГКУ не застосовується до розрахунку штрафних санкцій, бо на момент виникнення прострочення зобов`язань - 01.09.2025 - Господарський кодекс втратив чинність.

Позивач посилається на статтю 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом, який втратив чинність, новий акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. У цьому ж випадку право на пеню виникає не в квітні 2025 року, коли послуги були надані, а після порушення строку оплати - тобто після 01 вересня 2025 року.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.06.2026 у справі №911/1834/26 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 15.07.2026 о 10:00 год.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За допомогою підсистеми автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду, судом встановлено, що у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Носівка Агролідер, представника позивача Сисова Владислава Сергійовича та відповідача Державного підприємства Чайка зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС.

За таких обставин, ухвала суду від 22.06.2026 надіслана позивачу, представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів. Довідки про доставку електронного листа наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2026 у справі №911/1834/26 постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті; судове засідання призначити на 05.08.2026 о 10:30 год.

Ухвала суду від 15.07.2026 у справі №911/1834/26 надіслана позивачу, представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів. Довідки про доставку електронного листа наявні в матеріалах справи.

В судовове засідання призначене на 05.08.2026 з`явився представник позивача, відповідач явку своїх представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 05.08.2026 оголошено про перехід на стадію ухвалення судового рішення та повідомлено про те, що судове рішення буде оголошено 12.08.2026 о 11:30 год.

Про час та місце оголошення судового рішення відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.08.2026, яка доставлена відповідачу до його Електронного кабінету 06.08.2026, про що свідчить довідка.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Носіївка Агролідер", як виконавцем, та відповідачем Державним підприємством «Чайка», як замовником, підписаний договір від 14.03.2025 №2 про надання послуг з обробки землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу (надалі - договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати сільськогосподарські послуги власними технічними засобами із використанням власних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, власної робочої сили, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Замовник в свою чергу зобов`язується оплачувати надані послуги з врахуванням вартості засобів захисту рослин та мінеральних добрив.

Згідно з п. 1.2. договору послуги включають проведення передпосівних, посівних робіт, оприскування сільськогосподарських культур, внесення мінеральних та інших добрив, збирання врожаю сільськогосподарських культур, тощо. Сторони узгодили, що надання послуг за цим договором здійснюється виконавцем безпосередньо на земельних ділянках (полях) загальною площею 2314,00 га та визначили кадастрові номери земельних ділянок для надання послуг.

Відповідно до п. 1.3. договору вирощене та зібране на умовах договору зерно кукурудзи врожаю 2025 року є власністю замовника.

Пунктом 2.1. договору визначено, що найменування, об`єм (кількість), строк, порядок надання послуг, кількість, якість ЗЗР та МД, що будуть вноситись при наданні послуг зазначаються у додатках до договору погоджується сторонами та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.5., п. 2.7, п. 3.1, п.3.2 договору послуги, передбачені договором, вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття виконаних наданих послуг; у разі виявлення недоліків наданих послуг виконавець зобов`язаний протягом 3-х (трьох) календарних днів усунути недоліки за власний рахунок і власними силами; у разі відмови замовником прийняти надані виконавцем послуги, складається двосторонній акт з переліком відповідних доопрацювань, строків та умов їх виконання; загальна вартість послуг за договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору, відповідно до актів наданих послуг, складених на основі первинних документів. Ціна встановлюється з урахуванням вартості паливо-мастильних матеріалів, ЗЗР та МД. Ціна послуг є остаточною, але може бути змінена лише за письмовою згодою сторін; замовник здійснює оплату послуг у гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця, на підставі рахунку-фактури.

Згідно з п. 3.3. договору передбачено, що термін та порядок розрахунків зазначається в додатках до договору.

Відповідно до п. 4.3. договору за порушення строків оплати наданих послуг замовник на вимогу виконавця виплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично наданих, але не оплачених послуг за кожен день прострочення.

Даний договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.11 договору).

Договір від 14.03.2025 №2 підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно з додатком №1 до договору, який є специфікацією №1 від 14.03.2025 виконавець надає замовнику наступні послуги: глибоке рихлення на суму 742 335,00 грн; передпосівна культивація на суму 158 692,00 грн; внесення добрив з добривом на суму 1 554 801, 23 грн; посів насіння (сої) з добривом на суму 3 319 035, 00 грн; обприскування на суму 2 748 480 грн.

Загальна сума послуг становить 10228011 (десять мільйонів двісті двадцять вісім тисяч одинадцять) грн 88 коп., в тому числі ПДВ 1704668,65 грн.Визначено орієнтовні дати надання послуг з 17.03.2025 по 01.09.2025. Місце виконання робіт: земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Чайка» в адміністративних межах с.Дударків, Бориспільського району, Київської області.

В специфікації №1 визначено, що оплата послуг здійснюється у гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця, що вказаний у рахунку-фактурі до 01.09.2025 включно.

Специфікація №1 підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Згідно з додатком №2 до договору специфікація №2 від 14.03.2025 виконавець надає замовнику наступні послуги: глибоке рихлення на суму 4040 181,15 грн; закриття вологи на суму 642840,00 грн; передпосівна культивація на суму 739140,00 грн; внесення добрив з добривом на суму 12088674,60 грн; посів насіння (кукурудзи) з добривом на суму 15459075,00 грн; обприскування на суму 8534400,00 грн;внесення трихограми і трихограма на суму 914400,00 грн.

Загальна сума послуг становить 50880853 (п`ятдесят мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн 32 коп., в тому числі ПДВ 8480142,22 грн. Визначено орієнтовні дати надання послуг з 17.03.2025 по 01.09.2025. Місце виконання робіт: земельні ділянки, які знаходяться у постійному користування ДП «Чайка» в адміністративних межах с. Новий Шлях, Чернігівського району, Чернігівської області та с. Дударків, бориспільського району, Київської області.

Специфікація № 2 підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 14.04.2025 до договору про надання послуг з обробки землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу № 2 від 14.03.2025. В додатковій угоді № 1 від 14.04.2025 сторони домовились про наступне:

1. Сторонами погоджено викласти специфікацію № 1 в новій редакції, доданій до додаткової угоди № 1.

2. Сторонами погоджено викласти специфікацію № 2 в новій редакції, доданій до додаткової угоди № 2.

3. Інші умови договору залишаються без змін.

Додаткова угода № 1 від 14.04.2025 підписана сторонами та скріплена печатками.

Згідно з додатком № 1 до додаткової угоди № 1 від 14.04.2025 (специфікація №1 від 14.03.2025) до договору виконавець зобов`язується надати послуги, а замовник зобов`язується прийняти наступні послуги: послуги по глибокому рихленню на суму 86741419,47 грн; послуги по культивації ґрунту 158692,00 грн; послуги по внесенню добрив 1554801,23 грн; послуги по посіву насіння з добривом 3319035, 00 грн.

Загальна сума послуг становить 7079937 (сім мільйонів сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 24 коп., в тому числі ПДВ 1179989,54 грн. Визначено орієнтовні дати надання послуг з 17.03.2025 по 01.07.2025. Місце виконання робіт: земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Чайка» в адміністративних межах с. Дударків, Бориспільського району, Київської області.

В специфікації №1 визначено, що оплата послуг здійснюється у гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця, що вказаний у рахунку-фактурі до 01.09.2025 включно.

Специфікація № 1 від 14.03.2025 підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Згідно з додатком №2 до додаткової угоди №1 від 14.04.2025 (специфікація №2 від 14.03.2025) до договору виконавець зобов`язується надати послуги, а замовник зобов`язується прийняти наступні послуги: послуги по глибокому рихленню на суму 4040181,15 грн; послуги по закритті вологи на суму 806443,65 грн; послуги по культивації ґрунту на суму 739140,00 грн; послуги по внесенню добривна суму 7241800,35 грн; послуги по посіву насіння з добривом на суму 15459075,00 грн.

Загальна сума послуг становить 3394396 (тридцять три мільйони дев`ятсот сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 18 коп., в тому числі ПДВ 5657328,03 грн. Визначено орієнтовні дати надання послуг з 17.03.2025 по 01.07.2025. Місце виконання робіт: земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Чайка» в адміністративних межах с. Новий Шлях, Чернігівського району, Чернігівської області та с. Дударків, Бориспільського району, Київської області.

В специфікації №2 визначено, що оплата послуг здійснюється у гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця у рахунку-фактурі до 01.09.2025 включно.

Специфікація № 2 від 14.03.2025 підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

На виконання умов договору, позивач надав послуги, а відповідач їх прийняв, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 14.04.2025 року на суму 5815949,76 грн та №7 від 30.04.2025 року на суму 9577128, 42 грн, відповідно до яких позивач виконав, а віповідач прийняв послуги по глибокому рихленню та закриттю вологи. Акти з боку позивача підписані директором Баришовець Сергієм Вікторовичем, а з боку відповідача не вказано прізвище та посаду особи, яка підписала акти. Разом з цим, акти містять печатку відповідача.

Відповідач зазначає про те, що оскільки акти не містять інформацію про особу, яка підписала їх з боку відповідача, то такі акти не є належними та допустимими доказами, що могли б підтверджувати прийняття відповідачем від позивача послуг.

При цьому, відповідачем не вказано жодної інформації про те, що послуги відповідачем по вказаним актам фактично позивачем не надавались та відповідно відповідачем не приймались.

Крім того, на підтвердження існування між позивачем та відповідачем господарських операцій по вищевказаним актам, позивачем до матеріалів справи, надано копії податкових накладних від 14.04.2025 №54 на суму 5815949,76 грн, а також від 30.04.2025 №58 на суму 9577128,43 грн з доказами реєстрації таких накладних та отриманням останнім відповідачем.

Відповідачем не надано доказів на спростування реєстрації податкових накладних та відображення останніх у своїй податковій звітності.

На виконання умов договору, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №41 від 14.04.2025 та № 45 від 30.04.2025 на оплату послуг за договором на підставі актів здачі-приймання робіт № 6 та № 7.

Відповідачем не надано доказів здійснення грошового розрахунку по договору у строк встановлений договором.

Також разом із відповіддю на відзив, позивачем додано до матеріалів справи на підтвердження надання позивачем послуг та прийняття їх відповідачем по договору №2 акти здачі - прийняття робіт №8 від 23.05.2025 на суму 18550890,00 грн., №9 від 25.05.2025 на суму 1040903,36 грн, №10 від 30.05.2025 на суму 2056191,88 грн, №11 від 30.05.2025 на суму 3982842,00 грн. Акти з боку позивача підписані директором Баришовець Сергієм Вікторовичем, а з боку відповідача не вказано прізвище та посаду особи, яка підписала акти, акти містять печатку відповідача.

Разом з цим, 08.12.2025 між Державним підприємством Чайка (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Носівка Агролідер (сторона-2) підписаний акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про наступне.

Згідно з п. 1 акту сторона - 1 має перед стороною - 2 непогашене грошове зобов`язання в сумі 53613418 грн 27 коп. з ПДВ, що виникло на підставі наступних договорів: договір поставки № 03 від 14.03.2025 року на суму - 12589 грн 85 коп. з ПДВ; договір № 2 про надання послуг з обробки землі від 14.03.2025 року на суму - 41023905 грн 42 коп. з ПДВ.

Пунктом 2 акту встановлено, що сторона - 2 має перед стороною - 1 непогашене грошове зобов`язання в сумі 46422176 грн 46 коп. з ПДВ, що виникло на підставі наступних договорів: договору №194-11/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 03.11.2025 року в сумі 20749130 грн 98 коп. з ПДВ; договору №190-10/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 24.10.2025 року в сумі 11994955 грн. 08 коп. з ПДВ; договору №172-10/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 06.10.2025 року в сумі 5084565 грн 94 коп. з ПДВ; договору №18-8/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 18.08.2025 року в сумі 8593524 грн 46 коп. з ПДВ.

Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п.1 та п.2 цього акту (п. 3 акту)

Керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України та статтею 203 Господарського кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п.1 та п.2 цього акту, в сумі 46422176 грн 46 коп. з ПДВ (п. 4 акту).

Пунктом 5 акту сторонами погоджено те, що з моменту підписання акту сторони вважатимуть: зобов`язання сторони - 2 (п.2) такими, що припинено в повному обсязі, заборгованості сторони- 2 перед стороною- 1, що визначена в п. 2, немає. Зобов`язання сторони- 1 (п.1) такими, що припинено в сумі 46422176 грн 46 коп. з ПДВ від загальної суми заборгованості сторони - 1 перед стороною - 2, що визначена в п.1.

Згідно з п. 6 акту стороною - 2 було проведено оплату за договором № 18-8/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 18.08.2025 у сумі 350000 грн.

Пунктом 7 акту встановлено, що загальний залишок заборгованості сторони-1 перед стороною-2 складає 7541241,81 грн з ПДВ.

Сторони погодили, що датою проведення зарахування зустрічних вимог є дата підписання сторонами цього акту. Акт підписаний директорами підприємств, з боку відповідача підписаний директором позивача Сергієм Барищовець С.В., генеральним директором відповідача Богданом Рябошапко та скріплений печатками.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що оскільки акт зарахування зустрічних однорідних вимог не містять інформацію про особу, яка його підписала з боку відповідача, то такий акт не є належним та допустимим доказом.

Позивачем також разом із відповіддю на відзив надано копію договору поставки №3 від 14.03.2025, специфікації №1 від 14.03.2025 на загальну суму 12589512,85 грн, а також копії актів видаткових накладних №42 від 20.04.2025 на суму 2867514,88 грн, №52 від 01.05.2025 на суму 6347888,33 грн, №53 від 23.05.2025 на суму 2214022,84 грн, №57 від 12.06.2025 на суму 1160086,80 грн разом з податковими накладними та доказами їх реєстрації.

Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що заборгованість у розмірі 7541241,81 грн, яка залишилась не сплаченою відповідачем після підписання між сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог існує саме по договору №2 та саме по актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 14.04.2025 року на суму 5815949,76 грн та №7 від 30.04.2025 року на суму 9577128, 42 грн.

Відповідачем не надано заперечень щодо вказаних пояснень позивача та не спростовані обставини пов`язані із заборгованістю по договору №2 та по актам №6 та №7.

З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості № 66 від 14.04.2026, направивши її відповідачу, що підтверджується описом, а відповідач отримав вимогу 20.04.2026, що підтверджується повідомленням про отримання, однак заборгованість відповідачем не була сплачена, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виконання вимоги позивача та сплати заборгованості.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінивши зміст договору від 14.03.2025 № 2 про надання послуг з обробки землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження виконання позивачем умов договору та отримання відповідачем послуг від позивача, останнім надано до матеріалів справи акти здачі - приймання робіт №6 та №7 та податкові накладні №54,58.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності на підтвердження виконання ним договору (акти №6 та №7, акт про зарахування зустрічних вимог, податкові накладні) та прийняття послуг виконаних позивачем відповідачем, суд дійшов висновки, що вони є належними та допустимими доказами, що підтверджують обставини виконання позивачем договору та надання послуг- з одного боку та з іншого боку підтверджують прийняття відповідачем послуг виконаних позивачем.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача, оскільки акти №6 та №7 містять тільки підпис особи відповідальної за господарську операцію та печатку відповідача, але не містять її прізвища та посади, оскільки відсутність прізвища та посади особи, яка підписала акти не спростовує самого факту як надання позивачем послуг так і їх прийняття відповідачем. Недоліки в оформленні актів з вини відповідача не впливають на факт прийняття відповідачем послуг. Крім того, в матеріалах справи містяться податкові накладні, які виписані позивачем та прийняті відповідачем для податкового обліку послуг наданих по актам №6, №7 та належним чином зареєстровані, що свідчить про облік такої господарської операції відповідачем в податковому обліку.

Отже, відповідачем не спростовано факту надання позивачем та прийняття відповідачем послуг по актам №6 та №7, та не надано інших доказів, які б давали суду підстави для сумніву у реальному виконанні господарської операції.

За таких обставин, надані позивачем та прийняті відповідачем послуги повинні бути оплачені відповідачем на умовах погоджених в договорі.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами специфікацій до договору №2 сторонами погоджено те, що оплата послуг здійснюється до 01.09.2025 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до 01.09.2025 не здійснено оплату послуг отриманих по актам №6, та №7 по договору №2, доказів зворотного відповідачем не надано.

Разом з чим, 08.12.2025 між сторонами підписаний акт зарахування зустрічних вимог, з умов якого слідує, що відповідач мав перед позивачем заборгованість по договору № 03 на суму 12589512,85 грн та по договору № 2 на суму 41023905,42 грн, всього на загальну суму 53613418,27 грн. В той же час, позивач мав заборгованість перед позивачем на загальну суму 46422176 грн 46 коп. з ПДВ, що виникла на підставі наступних договорів: договору №194-11/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 03.11.2025 року в сумі 20749130 грн 98 коп. з ПДВ; договору №190-10/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 24.10.2025 року в сумі 11994955 грн. 08 коп. з ПДВ; договору №172-10/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 06.10.2025 року в сумі 5084565 грн 94 коп. з ПДВ; договору №18-8/25 купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва (біологічні активи) від 18.08.2025 року в сумі 8593524 грн 46 коп. з ПДВ. Також, позивачем була проведена оплата на загальну суму 350000,00 грн. З огляду на вказані обставини, сторони встановили, що вони проводять залік однорідних грошових вимог і залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 7541241,81 грн.

Судом встановлено, що акт зарахування зустрічних однорідних вимог підписаний директорами позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З аналізу ст. 601 Цивільного кодексу України вбачається, що припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї з сторін.

Особливість припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов`язання.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

При цьому зарахування можливе лише при наявності таких умов: - зустрічність вимог: сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому зобов`язанні; - однорідність, яка виявляється у природі зобов`язань; - дозрілість вимог: необхідно щоб строк виконання зобов`язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був зазначений взагалі - ясність вимог.

Зустрічний характер зобов`язання полягає у тому, що сторони відповідного зобов`язання є одночасно і боржниками і кредиторами зобов`язання, що підлягає зарахуванню.

Враховуючи вищевикладене, грошові зобов`язання відповідача перед позивачем по договору № 2 від 14.03.2025, окрім заборгованості у розмірі 754241,81 грн є припиненими зарахуванням зустрічних однорідних вимог по акту від 08.12.2025.

Позивачем та відповідачем в акті про зарахування зустрічних вимог чітко погоджено те, що загальний залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 7541241,81 грн. Представник позивача пояснив в судовому засіданні те, що вказана заборгованість існує по договору №2, а заборгованість відповідача перед позивачем по договору №03 повністю припинена у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідачем не надано доказів на спростування вищевказаних обставин. Доводи відповідача про те, що акт про зарахування не містить інформації про особу, яка його підписала з боку відповідача повністю спростовуються текстом акту, в якому зазначено, що він підписаний з боку відповідача генеральним директором Рябошапко Б.П.

Інших доказів та пояснень відповідачем не надано.

З огляду на викладене, оскільки строк оплати по договору №2 настав ще 01.09.2025 року та в подальшому сторони погодили в акті зарахування зустрічних однорідних вимог те, що заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням пояснень представника позивача не спростованих відповідачем, по договору №2 становить 7541241,81 грн, то відповідно матеріалами справи підтверджуються позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості.

Такими чином позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 7541241,81 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1153086,86 грн.

В статтях 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.3 договору, що за порушення строків оплати наданих послуг замовник на вимогу виконавця виплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично наданих, але не оплачених послуг за кожен день прострочення.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати заборгованості не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

Судом відхиляються доводи відповідача про невірний період нарахування пені позивачем, оскільки за умовами договору відповідач повинен був оплати послуги до 01.09.2025 і підписання акту зарахування зустрічних вимог не змінює строки виконання грошового зобов`язання по договору №2, а тільки зменшує розмір заборгованості шляхом часткового припинення.

За твердженням суду, позивач має право нараховувати пеню з 02.09.2025 і по 24.04.2026 (дата визначена позивачем).

За висновками суду, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені є частково невірним, оскільки пеня підлягає нарахуванню з 02.09.2025, а не з 01.09.2025. За розрахунком суду, розмір пені становить 1487587,43 грн, який і підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Судом відхиляються доводи відповідача про невірний період нарахування інфляційних збитків та 3% річних позивачем, оскільки за умовами договору відповідач повинен був оплати послуги до 01.09.2025 і підписання акту зарахування зустрічних вимог не змінює строки виконання грошового зобов`язання по договору №2, а тільки зменшує розмір заборгованості шляхом часткового припинення.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, суд визнає його вірним, тому позовні вимоги в цій частині у розмірі 400361,64 грн підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його є частково невірним, оскільки 3% підлягає нарахуванню з 02.09.2025, а не з 01.09.2025. За розрахунком суду, розмір 3% становить 145659,60 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, село Дударків, вул. Гоголя, буд. 62а; ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Носівка-Агролідер" (17100, Чернігівська область, м. Носівка, вул. Іржавецький шлях, 1; ЄДРПОУ 44261768) 7541241 (сім мільйонів п`ятсот сорок одна тисяча двісті сорок одна) грн 81 коп. - суми основного боргу; 1487587 (один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 43 коп. - пені; 400361 (чотириста тисяч триста шістдесят одну) грн 64 коп. - збитків від інфляції; 145659 (сто сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) грн 60 коп. - 3% річних; 110093 (сто десять тисяч дев`яносто три)грн 45 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені статтями 240 -241 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частини повного рішення суду. Повне рішення складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Д.М. Огороднік